Ухвала суду № 33802046, 25.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1034/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Залімського І. Г. Ватаманюка Р.В.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Міровського В.А.

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення фінансових санкцій , -

В С Т А Н О В И В :

РУ ДСАТ ДПС України у Вінницькій області звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення фінансових санкцій. Позовні вимоги мотивовано тим, що до підприємця були застосовані фінансові санкції на підставі рішення № 0205912800-21 від 14.01.2010 року за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на коньяк, алкогольні напої, виготовлені за коньячною технологією, горілку та лікеро-горілчані вироби. Оскільки зазначена сума не сплачена добровільно, просили стягнути її у судовому порядку.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року, та залишити позов без розгляду, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.12.2009 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Вінницькій області Якимцем Ю.С. і Тимковим М.Г. була проведена перевірка належного відповідачу магазину, який розташований по АДРЕСА_1, на предмет дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Під час проведення перевірки виявлено факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої, горілку та лікеро-горілчані вироби, про що складено акт перевірки № 1637/02/32/24/НОМЕР_1 від 02.09.2009 року (а.с. 7).

На підставі цього акту та згідно з абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР начальником РУ ДСАТ ДПС України у Вінницькій області Онуфрійчуком С.С. було прийнято рішення № 0205912800-21 від 14.01.2010 року про застосування до ФОП ОСОБА_4 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1000 грн. (а.с. 6).

Вказане рішення відповідачкою оскаржувалося у судовому порядку. Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2010 року у справі № 2-а-205/10/0270 позов ФОП ОСОБА_4 було задоволено повністю, а зазначене рішення контролюючого органу визнано протиправним і скасовано (а.с. 10-13). Згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2013 року, апеляційну скаргу РУ ДСАТ ДПС України у Вінницькій області задоволено, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2010 року скасовано з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_4 (а.с. 14-16).

При цьому суди апеляційної та касаційної інстанцій у своїх рішеннях констатували правомірність застосування до відповідача фінансових санкцій за допущені порушення законодавства щодо встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва.

В силу вимог ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для всіх осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 року у справі № 2-а-205/10/0270, яка набрала законної сили, підтверджено правомірність рішення РУ ДСАТ ДПС України у Вінницькій області № 0205912800-21 від 14.01.2010 року і ця обставина доказуванню не підлягає.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що частиною 5 статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на дату розгляду адміністративної справи відповідач не сплатив фінансових санкцій за рішенням РУ ДСАТ ДПС України у Вінницькій області від 14.01.2010 року № 0205912800-21 та доказів на спростування даної обставини суду не надав. Тому вимоги позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_4 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1000 грн. є обґрунтованими та повністю підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 вересня 2013 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Залімський І. Г.