Ухвала суду № 33795574, 25.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 63559/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання Качинської І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.2012р. по справі №2а/0370/150/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинський нафтовий дім" до Луцької об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

18.01.2012р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 16.12.2011 року №0002452302 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 224375,0 грн. за серпень 2011 року.

Позовні вимоги мотивує хибністю висновків, викладених у акті перевірки, вважає, що ним правомірно сформовано від'ємне значення по ПДВ у серпні 2011 року на підставі податкових накладних, отриманих від ТзОВ «Галнафта».

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.2012р. позов задоволено.

Луцька ОДПІ у Волинській області оскаржила дану постанову з підстав невірно встановлених обставин справи, порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів, послуг дата отримання платником податку товарів, послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, послуг не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Перевіркою встановлено порушення п.198.1, 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки приймання товару по товарно-транспортних накладних відбувалось окремими поставками протягом серпня 2011 року, а саме: 01, 03, 05, 08, 10, 15, 17, 19, 22, 26, 27, 29, а накладні та податкові накладні на дату отримання платником податку товару (газ вуглеводний скраплений) на підприємстві відсутні та до перевірки не надано.

Відповідно до п.6 «Порядок приймання товару» Договору купівлі-продажу № Г-0105 від 04.01.2011р. приймання-передача товару (скраплений вуглеводний газ) здійснюється відповідно до Інструкції «Про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводних скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 червня 2002 р. №332, а також умов цього Договору, додаткових угод, специфікацій до нього.

Згідно з п.5.2.2 згаданої Інструкції, приймання скрапленого вуглекислого газу (СВГ), що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (типова форма N 1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.95р. N488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля") та документів про якість (паспортів) на СВГ, оформлених у відповідності до ДСТУ 4047-2001, з обов'язковим складанням акта приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом, за формою N 3-ГС (додаток 3 до інструкції).

Видаткова та товаротранспортна накладні є підставою для оприбуткування СВГ складським та бухгалтерським обліком підприємства.

В порушення п.5.2.2, п.6.1.15 зазначеної вище Інструкції на ТзОВ «Волинський Нафтовий Дім» приймання-передача товару (СВГ) в серпні 2011р. здійснено без підтверджуючих первинних бухгалтерських документів, зокрема, відсутні видаткові накладні на товар (СВГ) на кожну окрему поставку товару, відсутні акти приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом (форма №3-ГС) в момент поставки товару, а також відсутні акти приймання-передачі кожної окремої поставки товару.

В ході перевірки встановлено, що приймання товару в момент передачі від постачальника не підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: відсутні накладні на дату отримання ТзОВ «Волинський Нафтовий Дім» товару (СВГ) від постачальника - ТзОВ «Галнафта», відсутні акти приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом (форма №3-ГС), акти приймання-передачі товару на дату отримання товару, податкові накладні на дату отримання товару.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2, ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 згаданого Положення, первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Перевіркою встановлено відсутність документів бухгалтерського обліку, передбачені «Инструкцией о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству», затверджена Держарбітражем СРСР 15.06.1965 року №П-6 із змінами та доповненнями, розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. №363, зареєстрованих в Мін'юсті України 20.02.1998р. за №128/2568 , які підтверджують факт поставки та передачі товару постачальником - ТзОВ «Галнафта», зокрема, відсутні накладні та податкові накладні на дату отримання платником податку товару, відсутні акти приймання, що надійшов автомобільним транспортом (форми №3-ГС) на дату поставки товару, а також відсутні акти приймання-передачі товару на дату отримання товару.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Луцьку ОДПІ замінено на Луцьку ОДПІ Головного управління Міндоходів України у Волинській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який заперечив апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Волинський нафтовий дім» щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах із ТзОВ «Галнафта» за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 06.12.2011 року №9662/23-3/37128552.

Актом перевірки встановлено порушення товариством ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит серпня 2011 року на суму 224375,0 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду на 224375,0 грн.

На підставі акту перевірки, Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 року №0002452302 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 224375,0 грн. за серпень 2011 року.

У акті перевірки зазначено, що приймання позивачем товару - газу вуглеводневого скрапленого марки СПБТ від ТзОВ «Галнафта» по товарно-транспортних накладних відбувалось окремими поставками протягом серпня 2011 року, а саме: 01, 03, 05, 08, 10, 15, 17, 19, 22, 26, 27, 29, а накладні та податкові накладні на дату отримання платником податку товару на підприємстві відсутні та до перевірки не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки 04.01.2011 року між позивачем та ТзОВ «Галнафта» укладено договір купівлі-продажу №Г-0105, за умовами якого ТзОВ «Галнафта» зобов'язувалось передати у власність позивачу газ вуглеводневий скраплений марки СПБТ.

На виконання договору, протягом серпня 2011 року позивач отримав від ТзОВ «Галнафта» газ скраплений у кількості 120,38 тонн на загальну суму 1346251,20 грн., в тому числі ПДВ 224375,20 грн.

Факт отримання газу скрапленого підтверджується зведеними накладними, податковими накладними, реєстром товарно-транспортних накладних, актом прийому-передачі, які оформлені згідно вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. № 168/704.

Щодо оприбуткування на підприємстві газу скрапленого у серпні 2011 року, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і таке вбачається з матеріалів справи, що видаткові накладні на товар хоч і відсутні, однак позивачем товар було отримано на підставі зведених накладних, товарно-транспортних накладних та акту прийому-передачі, а податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних.

Відсутність видаткових накладних сама по собі не свідчить про відсутність поставки чи безтоварність операції за наявності інших підтверджуючих документів, які свідчать про здійснення господарської операції, і не може бути самостійною підставою для висновку про завищення товариством податкового кредиту і від'ємного значення з ПДВ.

Відповідно до п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196 п.4, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Луцької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Волинській області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.2012р. по справі №2а/0370/150/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.М.Багрій

Д.М.Старунський

Повний текст виготовлено 30.09.2013р.