Рішення № 33788317, 03.09.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/16814/13-ц

Провадження по справі 2/122/1642/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Домнікової М.В.,

при секретарі - Шерет Ф.М.,

розглянувши у залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючі позовні вимоги тим, що 08.04.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №351/RS на суму 58255,00 доларів США строком до 08.04.2021 року з оплатою 11,9 % річних за користування кредитом. Також з метою забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №677rS від 14.05.2009 року. В порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства позичальник своєчасно свої зобов'язання не виконав. Погашення кредиту та відсотків згідно умов кредитного договору не виконувалось. Станом на 29.05.2013 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 188941,75 грн., з яких: заборгованість по сплаті процентів - 173036,46 грн., 15905,29 грн. - пеня за простроченою заборгованістю. З урахуванням наведеного та з посиланням на статті 11, 509, 512, 525-526, 530, 536, 591, 625, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, позивач просив суд: стягнути з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПубАТ «Марфін банк» суму заборгованості у сумі 188941,75 грн. а також судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1889,42 грн. та витрат, пов'язаних з публікацією оголошення у пресі про виклик відповідачів у судове засідання у сумі 980 грн.

Від представника позивача до суду надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутності, також просив позов задовольнити, у разі неявки належно повідомлених відповідачів провести заочний розгляд справи.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, повідомлені відповідно до вимог діючого законодавства, причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність або ж відкладення судового засідання не надавали.

Відповідно до вимог статей 224, 225 ЦПК України, у судовому засіданні суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Відповідно до положень частини 2 статті 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавец) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з положенням статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті.

Судом встановлено, що 08.04.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №351/RS на суму 58255,00 доларів США строком до 08.04.2021 року з оплатою 11,9 % річних за користування кредитом. Також з метою забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №677rS від 14.05.2009 року. В порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства позичальник своєчасно свої зобов'язання не виконав. Погашення кредиту та відсотків згідно умов кредитного договору не виконувалось. Станом на 29.05.2013 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 188941,75 грн.

Відповідно до умов цього договору банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 50000,00 доларів США. А також 8255,00 доларів США на сплату страхових платежів.

Позичальник у свою чергу зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 50000,00 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 11,9% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором (п.п.1.1. кредитного договору).

Згідно з п.п.1.1 кредит надається з 08.04.2008 року по 08.04.2021 року на споживчі цілі.

П.п.1.1 цього ж кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язався щомісячно з 26 по останнє число кожного місяця та в день остаточного погашення кредиту, проводити погашення кредиту щомісяця в період сплати сплачувати відсотки, розраховані відповідно до п.п 3.1, 3.3 даного договору, комісію, розраховану відповідно до п. 3.5 цього договору. Погашення здійснювати відповідно графіку погашення кредиту (додаток 1).

Згідно з п.п.4.1. цього ж договору за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов'язався сплатити на користь банка пеню у розмірі 0,3 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішенням за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 08 листопада 2011 року, звернено стягнення на предмет іпотеки: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2., ОСОБА_1, ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Зазначене судове рішення на час розгляду цієї цивільної справи не виконане, оскільки банк від продажу предмета іпотеки отримав 225110,85 грн., що не покрило всю суму заборгованості.

Відповідно до положень частини 4 статті 591 ЦК України, якщо сума, одержана від реалізації предмета застави не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника.

У зв'язку із чим, суд дійшов до висновку, що винесення судового рішення та набрання ним законної сили не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не припиняє дію договору, а також не позбавляє кредитора права на отримання відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасну сплату кредиту.

Оскільки ОСОБА_1 неналежним чином виконувала взяті на себе зобов'язання, за кредитним договором склалася заборгованість, яка на 29.05.2013 року складає 188941,75 грн., з яких: заборгованість по сплаті процентів - 173036,46 грн., 15905,29 грн. - пеня за простроченою заборгованістю.

На підтвердження розміру виниклої заборгованості, суд приймає до уваги як письмовий доказ по справі, розрахунок суми заборгованості, доданий представником позивача до позовної заяви. У суду немає підстав вважати його недостовірним або спростовувати його зміст.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позову ПАТ «Марфін банк».

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суду, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

З відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1889,42 грн. та витрати, пов'язані із публікацією у пресі оголошення про виклик відповідачів у судове засідання.

На підставі статей 6, 525, 591, 625, 1048-1049, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 169, частиною 2 статті 197, статтями 209, 212-215, 218, 224-226, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2, і.п.н. НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк», ЄДРПОУ 21650966, заборгованість за кредитним договором №351/RS від 08.04.2008 року у розмірі 188941 (сто вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок одну) гривню 75 коп., а також судові витрати у розмірі 2869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) гривень 42 коп., а всього стягнути 191811 (сто дев'яносто одну тисячу вісімсот одинадцять) гривень 17 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Домнікова М.В.