Постанова № 33787547, 17.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1216/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу відділу ветеринарної міліції УМВС України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкубаторно-птахівниче підприємство» до відділу ветеринарної міліції управління МВС України в Черкаській області про визнання припису протиправним та його скасування,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкубаторно-птахівниче підприємство» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до відділу ветеринарної міліції управління МВС України в Черкаській області про визнання припису протиправним та його скасування.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2013 року позов задоволено, скасовано припис відділу ветеринарної міліції Управління МВС України в Черкаській області № 3 від 28.03.2013 року.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач по справі відділ ветеринарної міліції управління МВС України в Черкаській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відділу ветеринарної міліції управління МВС України в Черкаській області проведено 28.03.2012 року ветеринарно-санітарне обстеження ТОВ «Інкубаторно-птахівниче підприємство».

За результатами перевірки складено відповідний акт у якому зазначено, що територія інкубатора огорожена, має два в»їзди, типові безбар»єри відсутні; відомості про вивезення відходів на Тальнівський ветсанутильзавод згідно договору - відсутні; при вході в яйце-склад, інкубатор, сортувальну кімнату, приміщення для ветеринарних обробок - обладнано примітивними дезкилимками; відсутній ветеринарно-санітарний паспорт;медичні огляди працівників позивача у 2012-2013 роках не проводились; завезення інкубаційне яйце в кількості 14400 шт з міста Звенигородка Черкаської області здійснено без належного ветеринарного свідоцтва.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що відходи інкубації виводяться згідно з договором на Тальнівський ветсанутильзавод, проте з початку року жодної відправки та документального підтвердження цього встановлено не було.

Покупці молодняка птиці мають доступ до приміщення для роздягання працівників інкубатору.

При проведенні перевірки встановлено, що 23.03.2013 року ввезено інкубаційне яйце з м. Звенигородка без ветеринарного свідоцтва форми №1.

Ветеринарно-санітарний паспорт на підприємстві відсутній, що є порушенням вимог додатку № 5 Ветеринарно-санітарних правил для птахівничих господарств і вимог до їх проектування, затверджених наказом ДДВМ України № 53 від 03.07.2001 року.

28 березня 2013 року інспекторами ВВМ УМВС України в Черкаській області винесено припис № 3 у якому приписано:

-призупинити роботу ТОВ «Інкубаторно-птахівниче підприємство, терміном - до усунення вищевикладених недоліків «Ветеринарно-санітарних правил для птахівничих господарств і вимог до їх проектування»;

-категорично заборонити реалізацію молодняка птиці від яєць в кількості 4390 шт. індичих та 43200 шт. курячих терміном до проведення всіх відповідних досліджень.

Відповідно до частини 1 п.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-У від 05.04.2007 року державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з визначенням термінів, зазначених у ст. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» №2498/ХІІ від 25.06.1992 року державний ветеринарно-санітарний контроль - функції, що виконуються державними інспекторами ветеринарної медицини та/або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини і полягають у постійному забезпеченні виконання встановлених чинним законодавством ветеринарно-санітарних заходів та технічних регламентів;

державний ветеринарно-санітарний нагляд - функції, що виконуються державними інспекторами ветеринарної медицини та/або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини і полягають у періодичній перевірці дотримання вимог чинного законодавства в галузі ветеринарної медицини;

державний інспектор ветеринарної медицини - лікар ветеринарної медицини, який працює в державній службі ветеринарної медицини або уповноважений Департаментом, або у разі якщо це лікар іноземної країни, - її ветеринарною адміністрацією, на здійснення інспектування товарів, потужностей (об'єктів), засобів ветеринарної медицини та супутніх об'єктів з метою захисту здоров'я людей та/або здоров'я тварин і за необхідності - сертифікації їх ветеринарно-санітарного стану згідно з вимогами відповідних міжнародних організацій та здійснення інших функцій державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.

У частині 1 ст.12 Закону визначено, що державними інспекторами ветеринарної медицини здійснюється державний ветеринарно-санітарний нагляд.

Згідно з пп.1,4,5,10 частини 1 ст. 13 Закону державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, мають право, зокрема, обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до законодавства господарську діяльність юридичних або фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних заходів, встановлених законодавством, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров»ю людей і тварин.

Як зазначено у ст. 1 Закону № 2498 ветеринарно-санітарні заходи - будь-які заходи, у тому числі на виконання законів, постанов, інших нормативно-правових актів, зводів правил, вимог та процедур, включаючи, зокрема, протиепізоотичні заходи, визначення критеріїв кінцевого продукту, методів переробки та виробництва, процедур тестування, інспектування, сертифікації та ухвалення, карантинні заходи, включаючи відповідні вимоги, пов'язані з транспортуванням об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, на виконання положення щодо відповідних статистичних методів, процедур відбору зразків та методів оцінки ризику хвороби тварин, що застосовуються для:

а) захисту життя і здоров'я тварин від ризиків, що виникають у результаті занесення, укорінення чи поширення хвороб тварин, організмів, які переносять хвороби, а також хвороботворних організмів;

б) захисту життя і здоров'я людей або тварин від ризиків, що виникають від забруднюючих речовин, токсинів або хвороботворних організмів, які містяться у продуктах тваринного походження чи кормах;

в) захисту життя і здоров'я людей від ризиків, що виникають у результаті хвороб, які переносяться тваринами або продукцією, що виробляється з них.

Відповідно до п.16 Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів, затвердженого постановою КМ України від 29 березня 2002 року №395, працівники підрозділів ветеринарної медицини мають право видавати приписи щодо здійснення обов»язкових для виконання ветеринарно-санітарних заходів, обмеження заборони або припинення відповідно до законодавства господарської діяльності (у т.ч. такої, яка провадиться на підставі експлуатаційного дозволу) підприємств. Установ та організацій усіх форм власності та фізичних осіб у разі порушення ними вимог законодавства з питань ветеринарної медицини, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та здоров»ю людей і тварин.

Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки під час перевірки відповідачем були виявлені суттєві порушення позивачем вимог закону, відповідач мав всі правові підстави для винесення припису, а отже діяв у межах своєї компетенції.

Так, відсутність документів, які б свідчили про вивезення відходів інкубації на ветсанутильзавод, може негативно вплинути на екологічний стан місцевості біля підприємства та викликати певні захворювання, що виникають від забруднюючих речовин, токсинів або хвороботворних організмів, які містяться у продуктах тваринного походження чи кормах

Не проходження працівниками підприємства медичних оглядів, також може негативно вплинути на життя і здоров'я людей від ризиків, що виникають у результаті хвороб, які переносяться тваринами або продукцією.

Щодо необхідності доказування відповідачем, що виявлені порушення ветеринарно-санітарних правил породжують ризики загрози життю та здоров»ю людей і тварин, то колегія суддів вважає, що сам факт виявлення зазначених в акті порушень під час перевірки вже є доказом наявності ризиків для життя і здоров»я як тварин, так і людей, оскільки не проведення утилізації відходів, відсутність медичної документації та допуску працюючих до роботи в інкубаторі тягне за собою такі ризики.

Суд звертає увагу на ту обставину, що оскільки інкубатори позивача знаходяться територіально у м. Черкаси, то ветеринарно-санітарний паспорт повинен видаватися управлінням ветеринарної медицини в м. Черкаси. Проте, на час перевірки такий паспорт у позивача був відсутній.

Відповідно до п. 16 положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів, затверджених постановою КМ України від 29 березня 2002 року № 395 працівники підрозділів ветеринарної міліції мають право видавати приписи щодо:

- здійснення обов'язкових для виконання ветеринарно-санітарних заходів, обмеження, заборони або припинення відповідно до законодавства господарської діяльності (у тому числі такої, яка провадиться на підставі експлуатаційного дозволу) підприємств, установ та організацій усіх форм власності та фізичних осіб у разі порушення ними вимог законодавства з питань ветеринарної медицини, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та здоров'ю людей і тварин;

- тимчасової заборони обігу харчових продуктів, що підлягають контролю ветеринарної служби, у разі, коли є підозра, що вони небезпечні, не придатні для споживання або неправильно марковані, до отримання результатів їх лабораторного дослідження;

- інших випадків порушення вимог законодавства з питань ветеринарної медицини.

Працівники підрозділів ветеринарної міліції - державні інспектори ветеринарної медицини мають також інші права, передбачені законами України.

Отже, видавши оскаржуваний припин, відповідач реалізував своє право на винесенян такого припису та діяв у межах наданої йому компетенції, оскільки під час перевірки виявив суттєві порушення законодавства України, що можуть сприяти епідеміологічному розповсюдженню різних хвороб та спричинити загрозу життю та здоров»ю людей.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням вимог законодавства України, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відділу ветеринарної міліції УМВС України в Черкаській області задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року скасувати та ухвалити у справу нову постанову відповідно до якої відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інкубаторно-птахівниче підприємство» у задоволенні позовних вимог про визнання припису протиправним та його скасування.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.