Рішення № 33781747, 20.09.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13233/13-ц

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20 вересня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Ільєва Т.Г.,

при секретарях: Солоній А.А., Хлуд А.Ю.,

за участю

позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Добробуд» про захист прав споживачів фінансових послуг та повернення депозитних вкладів, ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Кредитної спілки «Добробуд» (далі - відповідач, КС «Добробуд»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму депозитів та відсотки в розмірі 60 511,06 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 20.12.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений депозитний договір № КСП-000115, згідно умов якого позивач розмістив в кредитній спілці депозит на суму 1 000,00 грн. з подальшою можливістю поповнювати суму вкладу або знімати його частину з виплатою 23 % річних; 18.07.2008 року був укладений депозитний договір № КСП-000710П про внесення вкладу на депозитний рахунок «Перспектива», згідно умов якого позивач розмістив в кредитній спілці депозит на суму 30 000,00 грн. зі щомісячною виплатою відсотків у розмірі 26 % річних на строк з 18 липня 2008 р. по 18 квітня 2009 р.; 02.09.2008 року був укладений депозитний договір №КСП-000794П про внесення 12 000,00 грн. на депозитний рахунок «Перспектива» зі щомісячною виплатою 26 % річних на строк з 02.09.2008 р. по 02.06.2009 р.; 16.10.2008 року був укладений депозитний договір№КСП-000881П про внесення 7 000,00 грн. на депозитний рахунок «Перспектива» зі щомісячною виплатою 26 % річних строком з 16 жовтня 2008 р. по 16 липня 2009 р.

Позивач неодноразово звертався до відповідача після закінчення строку депозитів із заявами про намір забрати депозити та нараховані відсотки, однак останній відмовляв.

Просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу за депозитними договорами та суму нарахованих відсотків по депозитними договорам в розмірі 60 511,06 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 74 ЦПК України, повідомлений належним чином.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 20.12.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений депозитний договір № КСП-000115, згідно умов якого позивач розмістив в кредитній спілці депозит на суму 1 000,00 грн. з подальшою можливістю поповнювати суму вкладу або знімати його частину з виплатою 23 % річних; 18.07.2008 року був укладений депозитний договір № КСП-000710П про внесення вкладу на депозитний рахунок «Перспектива», згідно умов якого позивач розмістив в кредитній спілці депозит на суму 30 000,00 грн. зі щомісячною виплатою відсотків у розмірі 26 % річних на строк з 18 липня 2008 р. по 18 квітня 2009 р.; 02.09.2008 року був укладений депозитний договір №КСП-000794П про внесення 12 000,00 грн. на депозитний рахунок «Перспектива» зі щомісячною виплатою 26 % річних на строк з 02.09.2008 р. по 02.06.2009 р.; 16.10.2008 року був укладений депозитний договір№КСП-000881П про внесення 7 000,00 грн. на депозитний рахунок «Перспектива» зі щомісячною виплатою 26 % річних строком з 16 жовтня 2008 р. по 16 липня 2009 р.(а.с.4,9,11,13).

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено у ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ст. 1070 ЦК України, за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

На виконання умов договорів від 18.07.2008 р. № КСП-000710П, від 02.09.2008 №КСП-000794П, від 16.10.2008 р. №КСП-000881П позивач вніс на рахунок відповідача суму в загальному розмірі 49 000,00 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру (а. с. 9, 11,13).

Обіг коштів по договору від 20.12.2005 року № КСП-000115 підтверджується виданими відповідачем додатками до Договору, завіреними печаткою Кредитної спілки «Добробуд» (а.с.5-6,7,8).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58,59 ЦПК України, на підтвердження повернення вкладів та сплати відсотків за договором відповідач не надав. Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

За таких обставин, з відповідача в дохід держави стягується 605,11 грн. у відшкодування судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 1066, 1070 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 213 - 215, 223, 224-228 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Добробуд» про захист прав споживачів фінансових послуг та повернення депозитних вкладів - задовольнити.

Стягнути з Кредитної спілки «Добробуд» (п/р 265030010 у ТОВ «Фамільний» в м. Донецьк МФО 334840 ЄДРПОУ 26502650) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за депозитними договорами №КСП - 000115 від 20.12.2005 року, №КСП-000710П від 18.07.2008 року, №КСП-000794П від 02.09.2008 року, №КСП-000881П від 16.10.2008 року в розмірі 60 511 (шістдесят тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 06 коп.

Стягнути з Кредитної спілки «Добробуд» (п/р 265030010 у ТОВ «Фамільний» в м. Донецьк МФО 334840 ЄДРПОУ 26502650) на користь Держави 605 (шістсот п'ять) грн. 11 коп. у відшкодування судового збору.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.Г. Ільєва