Рішення № 33779210, 24.09.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

Справа №:105/993/12Головуючий суду першої інстанції:Холкіна Г.І.№ провадження:22-ц/190/5068/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В. ___________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Філатової Є.В. суддів:Дралла І.Г. Харченко І.О. при секретарі:Почотовій Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Джанкойської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим до ОСОБА_6, третя особа: Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою представника Джанкойської районної державної адміністрації АР Крим - Шевченка В?ячеслава Юрійовича на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

В липні 2012 року Джанкойська районна державна адміністрація АР Крим звернулась з позовом до ОСОБА_6 В остаточному варіанті вимог просила:

стягнути на їх користь вартість поновленого ремонту автомобілю в розмірі 6 995 грн. 50 коп. та судові витрати по справі.

Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 11 червня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучена Страхова компанія «Універсальна».

Вимоги мотивовані тим, що 06 червня 2012 року о 15-30 год. на 208 км. автошляху Херсон-Феодосія-Керч, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_6 та автомобілю НОМЕР_2, що належить позивачеві, під управлінням водія ОСОБА_8, який знаходився у трудових відносинах з Джанкойською районною державною адміністрацією. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав технічні пошкодження. Постановою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 20 червня 2012 року ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративній відповідальності. Але добровільно відшкодувати шкоду він відмовляється.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2013 року Джанкойській районній державній адміністрації АР Крим в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Джанкойської районної державної адміністрації АР Крим - Шевченко В.Ю. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування всіх обставин справи. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції під час ухвалення судового рішення надав невірну оцінку наданим доказам, спирався лише на підзаконні нормативні акти, а не на норми Цивільного Кодексу України та залишив поза увагою вимоги ст.ст. 1187, 1188 ЦК України.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наведеного.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 06 червня 2012 року о 15-30 год. на 208 км. автошляху Херсон-Феодосія-Керч під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія ОСОБА_6, в результаті зіткнення двох автомобілів був пошкоджений автомобіль позивача ВАЗ-21043 д/н НОМЕР_1.

Страховик за договором страхування цивільної відповідальності володільців транспортних засобів - СК «Універсальна» сплатив позивачеві страхове відшкодування 4132грн.40коп.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто винною особою.

За загальними правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору та визначеної в ньому суми.

Виходячи з цих положень закону, потерпілий має право на стягнення матеріальної шкоди з винного володільця транспортного засобу у розмірі непокритому страховою виплатою.

Разом з тим, за принципом змагальності сторін, визначеним у ч.3 ст.10 ЦКП України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів або заперечень.

Виходячи з цих положень, позивач мав довести розмір шкоди, спричиненої під час дорожньо-транспортної пригоди.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено спричинення йому матеріальної шкоди на суму позову.

Уточнюючи позовні вимоги, позивач визначив суму позову 6995,50грн. як різницю між вартістю оновлюючого ремонту автомобілю 11127,60грн. за рахунком-фактурою ТОВ «Юг-Авто-Сервіс» та сумою страхового відшкодування. Проте суд першої інстанції не погодився з цим, зазначивши, що рахунок-фактура не є належним доказом спричинення шкоди на вказану в ньому суму у розумінні ст.57 ЦПК України.

Колегія погоджується з таким висновком. Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що встановлення розміру шкоди, спричиненої застрахованому майну, провадиться за певними правилами. У даному випадку такий порядок передбачений ст. 34 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» та Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою наказом Міністерства юстиції України 24.11.2003р.

Сторони в судовому процесі можуть домовитися стосовно розміру матеріальної шкоди, проте, якщо вони не досягли такої згоди, а питання визначення розміру шкоди потребує спеціальних знань, суд за клопотанням сторін в порядку ст.143 ЦПК України може призначити відповідну судову експертизу.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зі змінами та доповненнями Верховний Суд України визначив розмір збитків, що підлягають відшкодуванню у зв'язку з втратою або пошкодженням майна, як реальну вартість на час розгляду справи втраченого майна та робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заповідача шкоди. Якщо на час виконання рішення про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням кошти збільшилися ціни на майно або вартість роботи, на придбання або проведення яких воно було присуджене, потерпілий з цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в несвоєчасному проведенні ремонту.

Як убачається з матеріалів справи та пояснень учасників процесу, ТОВ «ЮГ-Авто-Сервіс» не має ліцензії на оціночну діяльність. Виданий ним рахунок-фактура не є оцінкою спеціаліста та не підтверджує фактично проведених витрат, оскільки автомобіль дотепер не відремонтовано. Тому суд першої інстанції обґрунтовано вважав його недостатнім доказом суми позову.

Для з'ясування спірного питання про розмір шкоди, спричиненої під час ДТП, за клопотанням представника позивача суд призначив товарознавську експертизу, проте дослідження не було проведено, в вини позивача, який не виконав покладеного на нього обов'язку оплатити експертизу.

Зі справи убачається, що відповідач та третя особа погоджувалися лише з розміром шкоди, визначеної під час розслідування страхового випадку, тобто із сумою 4642,1грн., тому суд обґрунтовано виходив з цієї суми шкоди.

Посилання представника позивача на фінансові труднощі Джанкойської райдержадміністрації є не правовими та не звільнюють позивача від обов'язків довести позовні вимоги. До того ж, під час апеляційного перегляду справи ніяких клопотань щодо проведення експертизи не заявлялося. Позивач не скористався нагодою надати суду апеляційної інстанції додаткові докази, тому доводи апеляційної скарги про неповноту та односторонність дослідження обставин справи в частині визначення загального розміру шкоди є неспроможним.

Водночас, суд першої інстанції не врахував, що за умов договору страхування страховиком була відшкодована сума шкоди за мінусом франшизи на суму 510грн.

За таких обставин на підставі вищенаведених норм закону постраждалий має право на стягнення з особи винної у ДТП суми шкоди, не покритої страховим відшкодуванням (франшизи). Тому суд першої інстанції не вправі був відмовляти у задоволенні позову в повному обсязі.

З огляду на таке, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції, оскільки воно ухвалено з порушенням матеріального та процесуального закону. Тому рішення суду першої інстанції слід скасувати, ухвалити по справі нове рішення про часткове задоволення позову та стягнути з відповідача ОСОБА_6 на користь Джанкойської райдержадміністрації непокритої страховим відшкодуванням шкоди у розмірі 510грн. В решті вимог відмовити з вище наведених підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 309 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника Джанкойської районної державної адміністрації АР Крим - Шевченка В?ячеслава Юрійовича задовольнити частково;

рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2013 року скасувати;

позов Джанкойської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим до ОСОБА_6 задовольнити частково;

стягнути з ОСОБА_6 на користь Джанкойської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим матеріальну шкоду 510грн. та судовий збір 344,10грн.;

в решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді