Ухвала суду № 33775344, 18.09.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Височанської Н.К., Міцнея В.Ф.

секретар: Лисак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа - відділ державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області на постанову про закінчення виконавчого провадження, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 липня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на постанову державного виконавця, в якій посилалася на те, що відповідно до рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 січня 2013 року за нею визнано право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та конструкцій, які використані на будівництво жилого будинку вартістю 136 774,80 грн. по АДРЕСА_1. На підставі даного рішення було видано виконавчий лист, який в подальшому був пред'явлений до виконання у відділ ДВС Глибоцького РУЮ Чернівецької області. Постановою державного виконавця ВДВС Глибоцького РУЮ Біреу К.І. від 08 травня 2013 року виконавче провадження за виданим виконавчим листом було закінчене.

Вказувала на те, що рішення суду не виконане, оскільки доступу до своєї частини майна вона не має, тим більше в оскаржуваній постанові зазначено, що право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструкцій, які використані для будівництва зазначеного будинку, визнано, однак за ким визнано не зазначено. Даною постановою державного виконавця її позбавлено права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. За таких обставин, просила суд постанову державного виконавця ВДВС Глибоцького

_______________________

№22ц-1109/13 Головуючий у 1 інстанції: Цуренко В.А.

Категорія:79 Доповідач: Литвинюк І.М.

РУЮ Чернівецької області від 08 травня 2013 року скасувати та зобов'язати виконати рішення суду від 22 січня 2013 року.

Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 липня 2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заявлені в суді першої інстанції вимоги.

В апеляції вказує на те, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, не повно та не всебічно з'ясував обставини справи і виніс ухвалу з порушенням норм процесуального права.

Посилається на те, що постанова від 08 травня 2013 року винесена державним виконавцем Біреу К.І., а підписана державним виконавцем Манасович В.В., в даному виконавчому документі продубльовано рішення Глибоцького районного суду від 22 січня 2013 року. Однак фактично дане рішення залишилось не виконаним, так як державний виконавець не передав їй майно в натурі відповідно до рішення та не склав акт передачі присудженого майна. Також в даній постанові не вказано за ким визнано право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструкцій, які використані на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що у заявника виникли труднощі у доступі до майна, на яке за нею визнано право власності і заявник має намір звернутися до суду із позовними вимогами про усунення перешкод у здійсненні права власності, судом при винесенні судового рішення питання про зобов'язання передання майна не вирішувалося.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст. 61 вказаного Закону у разі присудження стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що має бути переданий стягувачу в натурі, державний виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 січня 2013 року поділено між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 майно, що є спільною сумісною власністю подружжя. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструкцій, які використані на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 вартістю 136 774 грн. 80 коп.. Визнано за ОСОБА_1 право власності на морозильну камеру вартістю 3 000 грн. та холодильник «Атлант» вартістю 3000 грн..

14 лютого 2013 року по вищевказаній цивільній справі видано виконавчий лист.

Згідно статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З матеріалів справи видно, що постановою ВДВС Глибоцького РУЮ Чернівецької області від 08 травня 2013 року закінчено виконавче провадження. Державним виконавцем встановлено, що право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструкцій, які використані на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 визнано.

Доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець не передав заявниці ? частину будівельних матеріалів та конструкції, які використані на будівництво житлового будинку, та позбавив позивачку можливості володіння, користування та розпорядження своїм майном, є безпідставними, оскільки згідно виконавчого листа від 22 січня 2013 року, виданого Глибоцьким районим судом Чернівецької області, рішенням суду не зобов»язано передати майно позивачці, а виконувалось рішення суду, згідно з яким між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поділено майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, та визнано за кожним з них право власності на 1/2 частину цього майна.

У зв'язку із цим, у відповідності до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було вжито всіх необхідних заходів для виконання рішення суду.

Всі обставини були об'єктивно та всесторонньо досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд обґрунтовано прийшов до висновку, що державним виконавцем не порушено вимог Закону при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 08 травня 2013 року.

Разом з тим, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на порушення її прав, оскільки ОСОБА_3 не допускає її та дитину до спірного майна, фактично зводиться до іншого порядку виконання рішення, який не був предметом розгляду у даній справі, а саме, про усунення перешкод у здійсненні права власності.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 липня 2013 року постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасуванні немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: