Ухвала суду № 33775335, 18.09.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Височанської Н.К., Міцнея В.Ф.

секретаря: Лисак О.А.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аско - Медсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 липня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2013 року представник ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Вказував на те, що 06 грудня 2012 року, приблизно о 16:00 год., в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області відповідач, керуючи автомобілем «Мерседес Бенц», допустив зіткнення з автомобілем марки «СНЕRY QQ», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням позивачки. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «СНЕRY QQ» отримав механічні ушкодження, в результаті чого позивачці, як власнику пошкодженого транспортного засобу, було завдано матеріальної шкоди в сумі 32 516 грн.

_________________________

№22-1102/13 Головуючий у 1 інстанції: Масюк Л.О.

Категорія: 31 Доповідач: Литвинюк І.М.

Зазначав, що за даним фактом відносно ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу і вироком Кіцманського районного суду від 17 квітня 2013 року його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 286 ч.1 КК України і призначено покарання у виді штрафу у розмірі 3 400 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Також посилався на те, що у зв'язку з діями відповідача позивачці ОСОБА_2 також завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 50 000 грн..

Оскільки відповідач ОСОБА_3 в добровільному порядку відмовився відшкодовувати шкоду, просив позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, з урахуванням того, що ПАТ «СК «АСКО-Медсервіс» частково було відшкодовано завдані позивачці матеріальні збитки, а саме в сумі 27 342 грн., просив стягнути з ПАТ «СК «АСКО-Медсервіс» на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в сумі 5 174 грн., витрати, пов'язані з оплатою проведення експертизи з визначення вартості завданого матеріального збитку в сумі 500 грн., моральну шкоду в сумі 50 000 грн. та судові витрати в сумі 825 грн. 16 коп..

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 липня 2013 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди (страхову виплату) 5 174 грн..

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані з оплатою проведення експертизи з визначення вартості завданого матеріального збитку, в сумі 500 грн..

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2 000 грн. моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 липня 2013 року представник позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2 000 грн. моральної шкоди скасувати, та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, у розмірі 50 000 грн..

Апелянт вважає, що рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Посилається на те, що судом першої інстанції не було оцінено в повному обсязі ступінь фізичного болю, душевних та моральних страждань, яких зазнала ОСОБА_2 в результаті отриманих тілесних ушкоджень середньої тяжкості, та часу і додаткових зусиль для відновлення попереднього стану.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої

інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позов в частинні стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди є явно завищеними, а тому розумним, справедливим та достатнім для відшкодування такої шкоди є необхідність стягнути на користь позивача 2000 грн..

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 06 грудня 2012 року біля 16 години в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Мерседес Бенц» державний номерний знак НОМЕР_2, допустив зіткнення з автомобілем марки «СНЕRY QQ», державний номерний знак НОМЕР_1, що знаходився під керуванням позивача ОСОБА_2, внаслідок чого був пошкоджений автомобіль позивачки.

Дані обставини ніким не оспорюються.

Також встановлено, що вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 286 ч. 1 КК України, і призначено покарання у виді штрафу у розмірі 3 400 грн..

Згідно з положеннями ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної

(немайнової) шкоди" (зі змінами) судам роз'яснено, що розмір відшкодування

моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Так, при визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції врахував конкретні обставини її заподіяння, ступінь тяжкості отриманих позивачкою ушкоджень, характер та ступінь пов»язаних з цим моральних і фізичних страждань, порушення нормального укладу життя та необхідність докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи при цьому вимоги розумності та справедливості, суд завдану моральну шкоду оцінив в 2 000 гривень, вважаючи, що саме наведена сума повинна бути стягнута з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 як компенсація заподіяної моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не в повному обсязі було оцінено ступінь фізичного болю, душевних та моральних страждань ОСОБА_2, яких вона зазнала в результаті отриманих тілесних ушкоджень, є безпідставними, оскільки суд дійшов даного висновку на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені, і прийшов до правильного висновку щодо розміру грошового відшкодування моральної шкоди. Крім того, доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді першої інстанції, отримали належну оцінку і висновків суду не спростовують.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення цього спору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів відмовляє в задоволенні апеляційної скарги і залишає в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: