Постанова № 33771206, 24.09.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

24 вересня 2013 року Справа № 814/3424/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївбудресурси", вул. Мала Морська, 108, оф. 713, м. Миколаїв, 54017

доДержавної податковоїінспекції у Заводському р-ні м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень від 19.07.13 № 0001122202, № 0001132202, В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Миколаївбудресурси» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2013 року № 000112202, № 0001132202.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що посадові особи ДПІ при проведенні перевірки дійшли невірних висновків щодо фіктивності та нікчемності угод, укладених з контрагентами ПП «Промислове будівництво», ТОВ «Група Імідж Плюс, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Янгагро», ПП «Шанти Компані Плюс», ТОВ «Бонд-Сервіс», ТОВ «Будівельна компанія «Ростбуд», та заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, а відтак вважає, що податкові повідомлення-рішення від 19.07.2013 року № 000112202, № 0001132202 винесені неправомірно, та належать скасуванню. Просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що контрагентами надавались первинні бухгалтерські документи та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, та скасуванню не належать. Просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Вислухав пояснення сторін в минулих судових засіданнях, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

ДПІ з 26.06.2013 по 01.07.2013 року було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Миколаївбудресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ПП «Промислове будівництво» за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року, ТОВ «Група Імідж Плюс» з 01.10.2010 по 31.12.2010 року, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 року, ТОВ «Янгагро» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 року, ПП «Шанті Компані Плюс» за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 року, ТОВ «Будівельна компанія «Ростбуд» за період з 01.04.2012 по 30.06.2012 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем у перевіряємі періоди занижено податок на прибуток всього у сумі 100559,00 грн.; занижено податок на додану вартість всього у сумі 84792,00 грн. Результати перевірки викладені в Акті перевірки від 05.07.2013 року № 21/22-02/22427805.

На підставі акту перевірки 19.07.2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 000112202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 100559,00 грн., застосовано штрафні санкції на суму 16435,75 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001132202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 84792,00 грн., застосовано штрафні санкції на суму 19854,75 грн.

Перевіряючі прийшли до таких висновків у зв'язку з тим, що позивачем було використано документи, що суперечать законодавчим та нормативним актам, які не можуть свідчити про фактичне здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами ПП «Промислове будівництво», ТОВ «Група Імідж Плюс, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Янгагро», ПП «Шанти Компані Плюс», ТОВ «Бонд-Сервіс», ТОВ «Будівельна компанія «Ростбуд». Позивачем отримано від вищевказаних постачальників первинні бухгалтерські документи та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат доходної частині Державного бюджету України

Суд критично оцінює правову позицію відповідача з оглядом на наступне:

Позивачем у перевіряємий період були укладені договори на отримання товарів та послуг з контрагентами ПП «Промислове будівництво», ТОВ «Група Імідж Плюс», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Янгагро», ПП «Шанти Компані Плюс», ТОВ «Бонд-Сервіс», ТОВ «Будівельна компанія «Ростбуд».

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час проведення перевірки, а також під час судового розгляду справи, надані всі первинні документи, що підтверджують факт реального виконання робіт та поставки товарів від ПП «Промислове будівництво», ТОВ «Група Імідж Плюс, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Янгагро», ПП «Шанти Компані Плюс», ТОВ «Бонд-Сервіс», ТОВ «Будівельна компанія «Ростбуд», наявність яких відповідачем не заперечувалась, а саме - акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні, банківські виписки, що свідчать про сплату позивачем податку в ціні товарів та робіт, отримання товарів та робіт за укладеними договорами та їх використання у своїй господарській діяльності.

Ані в акті перевірки, ані в запереченнях на адміністративний позов, відповідачем не спростовуються факти отримання позивачем товарів та послуг за договорами із вищезазначеними контрагентами, використання отриманого товару/послуг у своїй підприємницькій діяльності.

Таким чином, позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження реальності укладеного правочину та виникнення у позивача права віднесення сум ПДВ до податкового кредиту по першій події.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У листі Вищого Адміністративного суду України від 01.11.2011 року вих. № 1936/11/13-11, наголошується, що суд, під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Відповідно до положень статті 234 Цивільного Кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто, фактично, відповідач в акті перевірки визначив фіктивність укладених угод між позивачем та його контрагентом з посиланням на статтю 228 ЦК України щодо нікчемності правочинів, що є поза межами компетенції ДПІ. Визнання угод (договорів) недійсними, нікчемними, фіктивними тощо є виключною компетенцією суду.

В матеріалах справи відсутні судові рішення щодо недійсності або фіктивності правочинів, укладених між ТОВ "Миколаївбудресурси" та контрагентами ПП «Промислове будівництво», ТОВ «Група Імідж Плюс, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Янгагро», ПП «Шанти Компані Плюс», ТОВ «Бонд-Сервіс», ТОВ «Будівельна компанія «Ростбуд».

Що стосується інших, описаних у акті підприємств, слід зазначити, що вони не є контрагентами позивача та позивач не мав з ними аніяких господарських стосунків. Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто підприємство-позивач не може бути притягнуте до відповідальності за порушення, яке ним не було вчинене.

Статті 9, 10 Закону України "Про систему оподаткування" для платників податків не передбачають обов'язку та не надають права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше).

Тобто, позивач не може нести відповідальність за порушення іншими підприємствами певних норм законодавства (за умови належної доведеності такого порушення).

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 року вих. № 11/13-11 роз'яснив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оглядом на лист роз'яснення Вищого Адміністративного суду України від 21.11.11 року № 2135/11/13-11 судовий збір який належить повернення на користь особи яка не є суб'єктом владних повноважень, та чиї позовні вимоги задоволені, повернення судового збору з Державного бюджету України повинно проводитися шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби із рахунку суб'єкта влад них повноважень-відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївбудресурси» - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 19.07.2013 року № 0001122202, № 0001132202.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївбудресурси» шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області судовий збір у сумі 2217,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська