Рішення № 33770488, 16.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р.Справа № 922/3520/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ПАТ "Укрхіменерго" м. Сєверодонецьк до ПП "Про Енерджі Інжиніринг", м. Зміїв про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Ямов А.В., дов. № 003-573 від 08.08.13 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ "Укрхіменерго" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ПП "Про Енерджі Інжиніринг" основний борг в сумі 129000,47 грн., 3% річних в сумі 1028,47 грн. пеню в сумі 4912,62 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2698,83 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором № 025-113 від 04.09.12 р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.13 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав додаткові письмові пояснення та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 16.09.13 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 41).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Укрхіменерго" (виконавець) та Приватним підприємством "Про Енерджи Інжинірінг" (замовник) було укладено договір на виконання робіт з вальцівки труб конвективного пучка котла Е-25-14 ВЦКС (далі - договір) № 025-113 від 04.09.2012 р. (а.с. ), відповідно до умов якого (п.1.1), позивач зобов'язувався виконати роботи з вальцівки труб конвективного пучка котла Е-25-14 ВЦКС позивачу, а позивач зобов'язувався оплатити відповідачу вартість виконаних робіт на умовах зазначених у договорі (п. 1.2).

Вартість виконання робіт, відповідно до п. 2.2. договору, складає 250000,78 грн.

Відповідно до умов договору, ПАТ "Укрхіменерго" виконало, а ПП "Про Енерджі Інжинірінг" прийняло роботи на загальну суму 250000,78 грн., що підтверджується актом здачі виконаних робіт № 3 від 19.04.2013 року (а.с. 33), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до акту № 3 від 19.04.2013 р. роботи виконані належним чином, зауважень та претензій з боку ПП "Про Енерджі Інжинірінг" немає.

Порядок розрахунку за виконані роботи визначено п. 2.2 договору. Розрахунки за виконані роботи робляться наступним чином:

- 30% від вартості Договірної ціни протягом З (трьох) банківських днів з моменту укладення даного Договору;

- 60% від вартості Договірної ціни протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання Сторонами Акта прийому-передачі виконаних Виконавцем робіт;

- 10% від вартості Договірної ціни протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати проведення пуско-налагоджувальних робіт.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт не виконав в повному обсязі, здійснивши часткову оплату в розмірі 121000,31 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 129000,47 грн.

13.06.13 р. позивач направив на адресу відповідача претензією № 003-446 від 15.05.2013 р. (а.с. 34), в якій просив сплати заборгованість за спірним договором. У відповіді на претензію № 186-13 від 28.05.2013 р. (а.с. 36) відповідачем було визнано заборгованість за виконані роботи за договором № 025-113 від 04.09.2013 р. у розмірі 129000,47 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 129000,47 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 27.04.13 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду № 025-113 від 04.09.12 р.

Заборгованості відповідача в сумі 129000,47 грн. перед позивачем підтверджується також актом звіряння взаємних розрахунків (а.с. 37), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, та листом № 186-13 від 28.05.13 р. (а.с. 36).

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 129000,47 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до умов п. 6.7 договору, сторони домовилися, що у випадку порушення строків оплати за виконані та прийняті роботи відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10% вартості виконаних робіт, яка підлягає оплаті.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 4856,07 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 1007,26 грн.

Суд зазначає, що позивачем при розрахунку пені та 3% річних був невірно обраний період (з 25.04.13 р. по 30.07.13 р.), оскільки прострочення настало з 27.04.13 р.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати відшкодовуються за рахунок обох сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.2 ст. 530, 611, ч.1 ст. 612, ч.2 ст. 623, ч.1 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Про Енерджі Інжиніринг" (63404, м. Зміїв, вул. 152 Стрілкової дивізії, 20, код ЄДРПОУ 36370209, р/р 2600238800901 в ПАТ "Енргобанк" у м. Києві, МФО 300272) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрхіменерго" (юридична адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 36; поштова адреса: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 2а, код ЄДРПОУ 05744691, р/р 26002962498980 у від. м. Сєвєродонецька філії ПАТ "ПУМБ" м. Луганска, МФО 334851) основний борг в сумі 129000,47 грн., 3% річних в сумі 1007,26 грн. пеню в сумі 4856,07 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2697,27 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.09.2013 р.

Суддя Інте Т.В.