Ухвала суду № 33769607, 19.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. справа № 2а-0870/2553/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шкуропадська В.М.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Жовтоножко Д. Ф. (дов. від 31.07.12 р. за №3894/10/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року

у справі № 2а-0870/2553/11

за позовом комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 4»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №4» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001591702/0 від 30.12.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про допущенні порушення податкового законодавства, оскільки підприємство при виплаті заробітної плати найманим працівникам нараховано та утримано податок з доходів фізичних осіб, але його перерахування здійснено не в повному обсязі, що не може бути підставою для визначення податкового зобов'язання за основним платежем на суму заборгованості та нарахування штрафних (фінансових) санкцій. У позивача відсутні ознаки правопорушення, за вчинення якого п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачена відповідальність. Відповідачем встановлено лише факт наявної заборгованості позивача з податку з доходів фізичних осіб, але вказане не є підставою для визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2011 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001591702/0 від 30.12.2010.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу(а. с. 224), в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить скасувати постанову суду та винести нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати найманих працівників протягом перевіряємого періоду у сумі 485979,28 грн. Позивач здійснив виплату заробітної плати своїм працівникам в повному обсязі, але податок з доходів фізичних осіб не утримав та не перерахував до бюджету. Надані позивачем копії форм 1-ДФ не є підтвердженням нарахування та сплати податку, оскільки підтвердженням такого є платіжний документ, який свідчить про сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову документальну перевірку повноти та своєчасності сплати до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та виплати заробітної плати КП "ВРЕЖО №4" за період з 01.01.2010 по 14.12.2010, за результатами якої складено акт №2628/1702-05398013 від 24.12.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8, п.19.2 «а» статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-ІV, а саме: не перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 485979,28 грн.

Суть виявленого порушення полягає в тому, що , що у період, що перевірявся, позивачем нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати найманих працівників нараховувався та утримувався, але перераховувався до бюджету не в повному обсязі, заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, яка утворилась за вказаний період, станом на 24.12.2010 становить 485979,28 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001591702/0 від 30.12.2010, яким позивачу донараховано суму податку з доходів найманих працівників в загальному розмірі 1457937,84 грн., в т.ч. за основним платежем - 485979,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 971958,56 грн.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зважаючи на наступне.

Підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003 №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок (абз. «а» п.19.2 ст.19 Закону №889-ІV).

При цьому, під податковим агентом розуміється юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону (п. 1.15 ст.1 Закону №889-ІV).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, форми 1ДФ, які були прийняті відповідачем без зауважень, позивачем за період І - ІV квартал 2010 року здійснювалось нарахування та утримання з заробітної плати працівників сум податку з доходів фізичних осіб, але вказані суми не були у повному обсязі сплачені до державного бюджету, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 485979,28 грн.

Пунктом 2.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 29.09.2003 №451, передбачено, що податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

При цьому п.3.4 вказаного Порядку передбачено, що у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно з чинним законодавством.

У графі 4 "Сума перерахованого податку" відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (п.3.5 Порядку).

Матеріалами справи підтверджено, відповідачем не заперечується, належне заповнення позивачем податкової звітності за ф.1ДФ, в т.ч. графи 4а податкового розрахунку «Сума нарахованого податку», що є доказом належного нарахування та утримання позивачем з заробітної плати працівників сум податку з доходів фізичних осіб.

Факт нарахування та утримання позивачем з заробітної плати працівників сум податку з доходів фізичних осіб підтверджується також актом перевірки.

Відповідно до п.п. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За змістом пункту 6.1 статті 6 вказаного Закону донарахування позивачеві податкового зобов'язання здійснюється шляхом прийняття податкового повідомлення.

Виходячи з наведених правових норм, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність визначення податковим органом податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі основного платежу 485979,28 грн.

Також є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Підпунктом 17.1.9. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається відповідач, встановлено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Отже, за змістом вказаної норми підставою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції є здійснення виплати без попереднього нарахування та утримання відповідної суми податку.

Зважаючи на той факт, що позивачем при проведені нараховування та виплати заробітної плати здійснювалось нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб, але цей податок не в повному розмірі перераховувався до бюджету, наведені відповідачем в акті перевірки обставини не підпадають під законодавчо встановлені підстави для притягнення позивача до відповідальності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року у справі № 2а-0870/2553/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко