Постанова № 33769610, 25.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р. справа № 2а-9818/10/0870 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічник Т.В.

за участю представників:

позивача: - Щепілова Н. В. (дов. від 08.06.2012 р.)

- Пориченський П. В. (дов. від 08.06.2012 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2011р. у справі № 2а-9808/10/0870

за позовом приватного підприємства - фірми «Дарьял»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство - фірма «Дарьял» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 25.10.10 № 0002931503/0/1760, від 22.11.10 № 0002931503/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно визначено та сплачено суму орендної плати за земельні ділянки в розмірі 111020,88 грн., оскільки саме такий розмір орендної плати передбачений на 2010 рік договором оренди землі від 07.07.2008 в редакції договору про внесення змін від 08.02.2010.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2011 адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.10.2010 №0002931503/0/1760 та від 22.11.2010 №0002931503/1.

Не погодившись із постановою суду, Відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.63), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати, винести нову постанову, якою в позовних вимогах позивачу відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 08.02.2010 набув чинності 05.03.2010, то й розмір орендної плати повинен становити 143195,69 грн., тобто перші три місяці 2010 року розмір орендної плати повинен вираховуватись згідно умов договору оренди земельної ділянки від 07.07.2008.

Представник відповідача в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином.

Представники позивача в судовому засіданні просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, за результатами якої складено акт №1652/20496109/15-03 від 15.10.2010.

Перевіркою встановлено заниження позивачем суми орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік (уточнюючої) на 24074,34 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002931503/0 від 25.10.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання у сумі 25278,06 грн., в т.ч. 24074,34 грн. - основний платіж, 1203,72 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач оскаржив означене податкове повідомлення-рішення в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за результатами розгляду скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002931503/1 від 22.11.2010, яким не змінено визначену суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не погоджується з судом першої інстанції, який, задовольняючи позовні вимоги, встановив, що прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованим, таким, що не відповідає чинному законодавству

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2008 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №1648. 02.10.2008 вказаний договір зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040826101538.

Статтею 1 договору оренди передбачено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування виробничого комплексу з виробництва порошкових дротів та матеріалів, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Скворцова, 243.

Відповідно до п.9 договору оренди орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 485346,52 грн., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 року.

В подальшому до цього договору оренди укладено договір про внесення змін від 08.02.2010, яким змінено розмір орендної плати, а саме: розмір орендної плати складає 246713,07 грн. на протязі строку будівництва об'єкта, у розмірі 592107,22 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації (при невиконанні будівництва в нормативний термін плата вноситься як за об'єкт введений до експлуатації), що складає трикратний розмір земельного податку на календарний рік в цінах 2010 року.

Пунктом п'ятим договору про внесення змін зазначено, що договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації в установленному законом порядку. На виконання вимог законодавства, договір про внесення змін від 08.02.2010 зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 05.03.2010, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №041026100722.

16.03.2010 позивачем подана відповідачу податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (уточнююча) за 2010 рік, в якій орендна плата на 2010 рік задекларована в сумі 143195,69 грн.

18.03.2010 у зв'язку з укладенням договору про внесення змін, позивачем подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (уточнююча) за 2010 рік, в якій задекларована сума орендної плати становить на 2010 рік 119121,35 грн. (за договором оренди землі від 23.07.2008 в сумі 8100,47 грн.; за договором оренди землі від 07.07.2008 в редакції договору про внесення змін від 08.02.2010 - в сумі 111020,88 грн.).

Таким чином позивачем на 2010 рік задекларовано загальну суму орендної плати за землю 119121,35 грн. з урахуванням суми орендної плати згідно договору про внесення змін від 08.02.2010 - 111020,88 грн.

Відповідачем наведена обставина визначена як заниження податкового зобов'язання з огляду на те, що в перші два місяця 2010 року договір, яким внесено зміни до договору оренди від 07.07.2008, не набрав чинності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV від 06.10.1998 договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку в користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди

Статтею 6 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно ст.13 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Частинами першою та другою статті 14 Закону №2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Статтею 17 Закону №2535-ХІІ передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В той же час, статтею 19 Закону №2535-ХІІ передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Таким чином, зважаючи на факт набрання чинності укладеного 08.02.2010 між Запорізькою міською радою та позивачем договору про внесення змін лише 05.03.2010 (з моменту його реєстрації в Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»), колегія суддів вважає, що орендна плата за земельну ділянку є зміненою з 05.03.2010, і саме з цієї дати змінилися зобов'язання позивача як Орендаря щодо сплати орендної плати, а до цього часу діяли відповідні положення договору від 07.07.2008.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок відповідача про заниження позивачем суми орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік (уточнюючої) на 24074,34 грн., внаслідок чого правові підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування судом першої інстанції вимог матеріального права призвело до неправильного вирішення спору, що відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанцій та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2011 у справі №2а-9818/10/0870 скасувати.

В позові відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко