ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Гусинського М.О.,
при секретарі - Карпенко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф.Засядька» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
04.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з позовом до ДП Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф.Засядька» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що він 21.11.2001 року був прийнята на роботу до ДП Агрофірма «Шахтар» ОП «Шахта ім. О.Ф.Засядька» на посаду водія, а 20.06.2013 року його було звільнено з підприємства згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату. Але відповідач при звільненні не виплатив заборгованість по заробітній платі у розмірі 7547,19 грн. Вважає, що відповідач повинен йому виплатити його середній заробіток за увесь час затримки виплати розрахунку при звільненні за період з 21.06.2013 року по 04.09.2013 року, у розмірі 7720,50 грн., з розрахунку 102,94 грн. (середньоденна заробітна плата) х 75 днів (кількість днів прострочки виплати заробітної плати за період з 21.06.2013 року по 04.09.2013 року) = 7720,50 грн.. Також протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в порушені його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, ситуація яка склалась вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя, він відчуває значні незручності у зв'язку із порушенням його законних прав та інтересів, оскільки вимушений витрачати додаткові зусилля - звертатися за кваліфікованою юридичною допомогою, звертатись до суду за захистом, витрачати час та гроші, в результаті незаконних дій відповідача він фактично залишився без засобів до існування. Моральну шкоду він оцінює у 3000 грн. Просив стягнути з відповідача заборгованість з заробітної плати в сумі 7547,19 грн., середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні в сумі 7720,50 грн. та моральну шкоду в сумі 3000,00 грн..
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у разі не явки представника відповідача винести заочне рішення.
Представник відповідача ДП АФ «Шахтар» ОП «Шахта ім.. О.Ф.Засядька» в судове засідання не з'явився, заяв про відкладення судового розгляду справи або розгляд справи за його відсутністю до суду не надіслав, у зв'язку з чим суд за згодою позивача прийшов до висновку про можливість винесення по справі заочного рішення.
Суд, вивчивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних обставин:
Як встановлено у судовому засіданні, позивач з 21.11.2001 року по 20.06.2013 року працював у відповідача на посаді водія, а 20.06.2013 року він був звільнений з роботи за ст. 40 п. 1 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату (а.с. 6-9).
Заборгованість відповідача перед позивачем із заробітної плати складає 7547,19 грн., заробітна плата за квітень 1624,30 грн., кількість відпрацьованих днів 17, за травень 2081,44 грн., кількість відпрацьованих днів 19 (а.с. 10, 11).
Суд, розглядаючи справу, виходив з наступного чинного законодавства України:
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не реже двух разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.
Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 117 КЗпП Україні передбачені відповідальність розрахунку при звільнені у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 29 грудня 1999 року, при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку обчислення заробітної плати" від 08.02.1995 року середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно з п. 8 вказаного Порядку, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьований протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки ДП «Агрофірма «Шахтар» ОП «Шахта ім.. О.Ф.Засядько" від 23.08.2013 року середній заробіток позивача за останні два місяця перед звільненням становить за квітень 1624,30 грн., кількість відпрацьованих днів 17, за травень 2081,44 грн., кількість відпрацьованих днів 19.
Виходячи з цього, розмір середнього заробітку складає 102 грн. 94 коп. (3705 грн. 74 коп. : 36 днів) та кількість робочих днів за період часу з 21.06.2013 року по 27.09.2013 року складає 70 днів.
У відповідності до викладеного розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку складає 7205 грн. 80 коп., який слід стягнути з відповідача на користь позивача (102 грн. 94 коп. х 70 робочих днів = 7205 грн. 80 коп.).
Таким чином вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути заборгованість по заробітній платі у сумі 7547 грн. 19 коп., середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні в сумі 7205 грн. 80 коп.
Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до абзаців 5,6,7,9,10 пункту 2.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 2371 цього кодексу - у трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав, визначено у ст. 2371 КЗпП України. Спір про відшкодування звільненому працівнику моральної шкоди, завданої затримкою розрахунку при звільненні, є трудовим спором. Строки звернення до суду за відшкодуванням моральної шкоди в зазначеній статті (2371) не встановлено. Конституційний Суд України вважає, що в аспекті конституційного звернення визначені Цивільним кодексом України і КЗпП України підстави та порядок відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди слід розглядати у нерозривному зв'язку з положеннями статті 233 Кодексу, у яких встановлено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, зокрема тримісячний строк, який розпочинається з дня, коли працівник дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права. Звільнений працівник, якому з вини власника або уповноваженого ним органу несвоєчасно виплатили належні при звільненні суми, має право вимагати відшкодування завданої при цьому моральної шкоди.
Відповідно до ст. 2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди суд враховує конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача. Порушено нормальний уклад життя позивача, він не може отримати та розпорядитися грошами, які йому належать, що спричиняє йому моральні страждання.
Разом с тим, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування на його користь моральної шкоди, хоча і обґрунтовуються на діючєму законодавстві України, але вони не можуть буди задоволені у повному обсягу, так, як суд не може погодитися з запропонованим позивачем розміром відшкодування моральної шкоди. Але суд приймає до уваги ті обставини, що позивач мав незручності з приводу порушення відносно нього законодавства відповідачем, хвилювався, зазнав моральних стражданнь. Враховуючи вимоги розумності та справедливості суд вважає, що буде доцільним та справедливим стягнути з відповідача на користь позивача 1000 гривен у відшкодування моральної шкоди.
Крім того, згідно ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір, від яких позивач був звільнений відповідно до вимог законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 47, 115, 116, 233, 2371 КЗпП України, п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 29 грудня 1999 року, п. 2 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку обчислення заробітної плати" від 08.02.1995 року, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф.Засядька» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф.Засядька», яке розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 6, р/р 26000190479015 КФКБ «ПриватБанк» м. Краматорськ, МФО 335548, код ЄДРПОУ 25330750, податковий номер 253307505419:
· на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Словянська Донецької області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 7547 грн. 19 коп., середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні в сумі 7205 грн. 80 коп. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн. 00 коп., а усього 15752 грн. 99 коп. (П'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві гривні 99 копійок);
· на користь держави судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп. (Двісті двадцять дев'ять гривен 40 копійок) на рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, Код за ЄДРПОУ 37803368, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач коштів УК/Слов'янське/22030001.
Заочне рішення може бути переглянуто Слов'янським міськрайонним судом у разі подання заяви про його перегляд у 10-ти денний термін з часу отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя (підпис)
„З оригіналом згідно"
Рішення не набрало законної сили.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду М. О. Гусинський
Судове рішення № 33751134, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 27.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 243/8586/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: