Рішення № 33750067, 26.09.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/2878/13-ц Провадження № 22-ц/795/2122/2013 Головуючий у I інстанції - Рябота В.І. Доповідач - Хромець Н. С.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Бечка Є.М., Лакізи Г.П. при секретарі:Рудик І.І.за участю:позивача ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 липня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про збільшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

В червні 2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про збільшення розміру аліментів. Позивачка зазначає, що вони з відповідачем мають дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Із відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини його заробітку. Мотивуючи тим, що відповідно до діючого законодавства мінімальний розмір аліментів на одну дитину складає 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а ті аліменти, що на даний момент відраховують із заробітної плати відповідача, складають менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину, тому позивачка просить суд збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 02 липня 2013 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 червня 2013 року і до їх повноліття.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати через його незаконність та необґрунтованість та відмовити в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що підставою збільшення або зменшення розміру аліментів відповідно до ст. 192 СК України є зміна матеріального або сімейного стану платника або одержувача, позивачка ж не надала доказів зміни таких обставин. Щодо посилання в рішенні суду на зміну в законодавстві, то дана підстава не є причиною перегляду постанови суду, оскільки таке не передбачене ст. 192 СК України.

В письмових запереченнях, які надійшли до апеляційного суду, ОСОБА_5 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_6 та залишити рішення суду без змін. Зазначає, що рішення ухвалене з врахуванням обставин справи та з дотриманням вимог сімейного та процесуального права.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. А оскільки на даний час з відповідача стягуються аліменти в меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, то є підстави для збільшення розміру аліментів. Такий висновок суду не ґрунтується на вимогах закону.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_6 є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Постановою судді Прилуцького міського суду від 25.12.1997 року з відповідача на користь ОСОБА_5 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 19 грудня 1997 року, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму.

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них. Закон не передбачає можливості перегляду розміру раніше стягнутих аліментів у зв'язку із зміною законодавства щодо мінімального їх розміру. Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 року, зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Відповідно до ч. 7 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження" у разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи-підприємця відрахування здійснюється з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. При цьому розмір аліментів у разі їх стягнення у частці від заробітку (доходу) не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. Обов'язок здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам пунктом 7.5.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5 (редакція від 30 листопада 2012 р.), покладений на державного виконавця.

Враховуючи вищенаведені норми матеріального права, а також те, що підставою для збільшення розміру аліментів позивачка вказала збільшення потреб дітей в зв'язку з віком та в зв'язку зі зміною норм законодавства щодо мінімального розміру аліментів, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, оскільки обставини, які зазначила позивачка для збільшення розміру аліментів, не передбачені ст. 192 Сімейного кодексу України в якості підстав для зміни розміру аліментів шляхом ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст. 182, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 303, 307, п. 4 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 липня 2013 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: