Постанова № 33748281, 19.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року 810/4664/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі Бончева О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Івченко Д.М (за довіреністю)

від відповідача: Колісніченко С.В. (за довіреністю)

Сердюкова Т.В. (за довіреністю)

Амірбекова В.А. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області Приватного акціонерного товариства "Росава" підтвердження правомірності нарахування податкових зобов'язань, стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Київській області ( далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Росава» (далі - відповідач) про підтвердження правомірності нарахування Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Приватному акціонерному товариству «Росава» податкових зобов'язань з податку на додану вартість внаслідок застосування звичайних цін до господарських операцій відповідача на загальну суму 7730553,00 грн. та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Росава» на користь держави в особі Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області податкові зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок застосування звичайних цін до господарських операцій відповідача на загальну суму 3730553,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до зовнішніх інформаційних джерел ПрАТ «Росава» та ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» є «пов'язаними особами» та належать до фінансово-промислової групи «Фінанси та кредит». Господарські операції вказаних підприємств здійснювались з метою зменшення бази оподаткування та мінімізації податків, зокрема, ПДВ. У порушення пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України та пункту 1.20 статті 1 Закону України № 334, відповідачем було занижено податкові зобов'язання по ПДВ на загальну суму 2945 515, 00 грн., в т.ч. за квітень 2012 року - 676 407,00 грн, за травень 2012 року - 895,00 грн., за червень 2012 року - 743251, 00 грн., за липень 2012 року - 106343, 00 грн., за серпень 2012 року - 166969, 00 грн., за вересень 2012 року - 173855,00 грн., за жовтень 2012 року - 48129, 00 грн., за листопад 2012 року - 74576,00 грн., за грудень 2012 року - 60711,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, надали суду письмові заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначається, що частка ОСОБА_5 в статутному фонді СП ТОВ «Фінанси та кредит Лізинг», сягає 0,0232 %, ПрАТ «Росава» та ПрТА «Білоцерківська ТЕЦ» не можуть вважатися пов'язаними особами, а отже і ціни в господарських операціях між даними господарюючими суб'єктами підпадають під визначення справедливої в розумінні ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, Білоцерківською ОДПІ не доведено, що сторонами ( ПрАТ «Росава» та ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ») у договорі встановлено ціни на продукцію, які не відповідають рівню звичайної справедливої ринкової ціни (т. 2 а.с.6).

Розглянувши подані документи і наявні по справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватне акціонерне товариство «Росава» зареєстровано виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області від 07.12.1998 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії № 759325 (т.1 а.с 9).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 08.05.2012, Приватне акціонерне товариство «Росава» перебуває на обліку Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС.

Відповідно до матеріалів справи, 1 березня 2013 року, Державною податковою службою України Білоцерківської ОДПІ, з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства було видано направлення №89, №90, №91, №92, №93 №94, №95, №96, №97, №98, про проведення документальної планової виїзної перевірки тривалістю 30 робочих днів.

На підставі вимог п.п.20.1.4, п.20.1, ст..20, п.п.75.1.2, п.75.1, ст. 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 1 квартал 2013 року Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС з 01.03.2013 року розпочато документальну перевірку ПрАТ «Росава» за період з 01 квітня 2011 по 31 грудня 2012 року.

Перевіркою встановлено, що голова правління - генеральний директор ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) призначений згідно наказу про призначення на посаду від 28.04.12 року №601. Починаючи з квітня 2012 року податкові декларації з податку на додану вартість підписувались головою правління - генеральним директором ПрАТ «Росава» ОСОБА_5.

Згідно даних пошуково-довідкової служби Міністерства доходів та зборів (ПДС) встановлено, що ОСОБА_5 є засновником СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» (код ЄДРПОУ 31113529, часта 50% - 5000 грн.), яке в свою чергу є засновником ВАТ «Білоцерківська ТЕЦ» (код ЄДРПОУ 05407737, частка СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» в статутному фонді складає 13,2%.)

Позивачем у акті перевірки зазначено, ПрАТ «Росава» є також засновником ВАТ «Білоцерківська ТЕЦ» (частка ПрАТ «Росава» в статутному фонді складає 10%.) ВАТ «Білоцерківська ТЕЦ», код ЄДРПОУ 05407737, в свою чергу є засновником ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», код ЄДРПОУ 05407737 з часткою в статутному фонді в розмірі 40%.

За приписами акта, голова правління генеральний директор ПрАТ «Росава» ОСОБА_5 володіє через пов'язаних юридичних осіб часткою статутного фонду ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду та відповідно здійснює контроль за господарською діяльністю ПрАТ «Росава». Враховуючи вищенаведене з акту, згідно вимог п.14.1.159 Податкового кодексу України від 02.12.2010, ПрАТ «Росава» та ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» є пов'язаними особами.

У висновку акту планової виїзної перевірки ПрАТ «Росава» було зазначено про порушення пункту 138.2, підпункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 140.1.7. пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, внаслідок чого було встановлено зниження податку на прибуток на загальну суму 61023 гривні, абзаців 1-2 пункту 198.6 статті 198, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, внаслідок чого було встановлено зниження податку на додану вартість всього у сумі 2562827,00 грн.

Відповідно до акту, термін проведення перевірки продовжувався з 15.04.2013 року по 13.05.2013 на підставі наказу Білоцерківської ОДПІ від 12.04.13 №814, копія наказу вручена головному бухгалтеру Сердюковій Т.В. 12 квітня 2013 року особисто під розписку.

17 травня 2013 року відповідачу було надіслано акт про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 1929/22-3/3025385/80.( т.1. а.с. 53)

3 червня 2013 року, на основі висновку акту перевірки, позивачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: «№0002202203, №0№0002222203 та №0002112203 (т. 1 а.с . 233-235)

14 червня 2013 року, відповідач, не погоджуючись з вищезазначеними податковими-повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до Білоцерківської ОДПІ Київської області, просив скасувати вищезазначені податкові повідомлення рішення. Зазначений факт у відповідності до пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України став підставою для відкликання Білоцерківською ОДПІ податкових повідомлень-рішень.

28 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань в порядку пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які укладалися між відповідачем та контрагентами у період з 01 квітня 2011 по 31 грудня 2012 року, на які посилається позивач, регулювалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР, Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР.

Надаючи правову оцінку висновкам позивача про встановлення цін нижчих, ніж звичайна справедлива ринкова ціна між ПрАТ «Росава» та ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до приписів статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно приписів підпункту 4.1 статті 4 Закону України №168/97-ВР, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до частини 2 підпункту 4.1 статті 4 Закону України № 168/97-ВР, що у разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1.20 статті 1 вищезазначеного Закону, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Приписами частини 2 підпункту 1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що, справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.20.2 статті 20 Закону України №334/94-ВР, встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Суд звертає увагу, що підпункт 1.20.8 пункту 1.20 статті 2 Закону України № 334/94-ВР, визначає, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Згідно з підпунктом 1.20.10 пункту 1.20 статті 2 Закону України № 334/94-ВР, донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Підпункт 1.20.5' пункту 1.20 статті 1 Закону № 334/94-ВР зазначає, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартними з питань оцінки майна та майнових прав.

Проаналізувавши Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд зазначає, що даний Закон не містить прямих приписів про те, що продукція суб'єкта господарювання не може бути реалізована за ціною, що є нижчою за собівартість такої продукції.

Тому, відповідач може реалізувати свій товар на внутрішньому ринку за ціною, що є нижчою за собівартість, але не нижчою за звичайні ціни.

З'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом. Таким чином, будь-які данні, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами (висновки, результати досліджень) не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари ( роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.

22 червня 2010 року між ПрАТ «Росава» та ТОВ «Валса» (дистриб'ютор) було укладено договір дистрибуції №40/330 (т. 2 а.с 99), відповідно до пункту 2.1 якого, компанія поставляє товар дистриб'юторові за цінами, зазначеними в прайс-листах (т.2 а.с.103), а дистриб'ютор здійснює його пряму дистрибуцію та своєчасну оплату отриманого від компанії товару.

В акті звірки взаємних розрахунків від 19 вересня 2013 року, між Приватним акціонерним товариством «Росава» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валса», встановлено, що залишок на 01 січня 2013 року на користь ПрАТ «Росава» сягає одинадцять мільйонів двісті тридцять шість тисяч вісімсот чотирнадцять гривень сорок три копійки ( т.2 а.с. 106-245,т .3 а.с.1-6).

14 листопада 2011 року між ПрАТ «Росава» (продавець) та ЗАТ «Білоцерківська ТЕЦ» (покупець) було укладено договір купівлі продажу №889/567, згідно з пунктом 1 якого, продавець передає продукцію згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець купує її згідно з умовами договору (т.3. а.с. 26).

Відповідно до матеріалів справи, в доповненнях до договору №889/567( т.3 а.с. 28-240), специфікацією товару є автомобільні шини.

Актом звірки взаємних розрахунків від 19 вересня 2013 року між ПрАТ «Росава» та ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» встановлено, що залишок на 01 січня 2013 року на користь ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» складає шістдесят п'ять мільйонів дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять п'ять гривень п'ятдесят дев'ять копійок (т.3 а.с 7-25).

З метою підтвердження звичайної ціни товару, відповідачем до суду було надано експертні висновки Київської обласної торгово-промислової палати про ґрунтовну ринкову вартість автомобільних шин марки «Росава», в залежності від умов поставок та форми оплати: № Ц- 480 від 02 липня 2012 року( т.2 а.с. 28); № Ц-640 від 01 жовтня 2012 року( т.2 а.с. 32); № Ц-796 від 03 січня 2013 року ( т.2 а.с. 40), що базувалися на аналізі цін продажу ідентичних або аналогічних товарів.

Проаналізувавши вищезазначені експертні висновки, доповнення до договору № 889/567, прас-лист до договору № 40/330, суд дійшов до висновку, що ціни на товар, встановлені між ПрАТ «Росава» та контрагентами встановлені на рівні звичайної справедливої ціни, що існували для подібної продукції.

Також, відповідач надав ціновий аналіз Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківська ТЕЦ» шин торгівельної марки «Росава» в порівнянні з конкурентами ( т. 4 а.с 88-94).

Доказів щодо продажу товарів за ціною нижчою від звичайної, а також аналізу умов при укладенні договорів під час співставлення цін між ПрАТ «Росава» та ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ»; ПрАТ «Росава» та ТОВ «Валса»,а саме: співставлення економічних умов, наявності, або відсутності будь-яких інших об'єктивних умов, які могли вплинути на ціну реалізованої продукції, а також обсягів та поставок за договорами, позивачем не надано.

Отже, твердження позивача про укладення договору за цінами, нижчими за звичайну справедливу ціну є недоведеними.

Щодо висновків Білоцерківської ОДПІ про те, що ПрАТ «Росава» та ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» є пов'язаними особами, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 14.1.159 статті 14 Податкового кодексу України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:

а) юридичні особи - у разі якщо одна з таких осіб безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

б) фізична та юридична особа - у разі якщо фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

в) юридичні особи - у разі якщо одна і та сама особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами таких юридичних осіб і розмір частки корпоративних прав у кожній юридичній особі становить 20 і більше відсотків;

г) юридична особа і особа, що має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

ґ) юридичні особи, одноособові виконавчі органи яких призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

д) юридичні особи, в яких 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради призначено (обрано) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

е) юридичні особи, в яких 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради становлять одні й ті самі фізичні особи;

є) юридична особа та фізична особа - у разі здійснення фізичною особою повноважень одноособового виконавчого органу такої юридичної особи;

ж) юридичні особи, в яких повноваження одноособового виконавчого органу здійснює одна й та сама особа;

з) фізичні особи: чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні, неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Дослідивши наявні матеріали по справі суд дійшов висновку про те, що частка ОСОБА_5 в статутному фонді СП ТОВ "Фінанси та Кредит Лізинг" згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, серії АГ №025644 від 10.07.2013 становить 5000 грн. (п'ять тисяч гривень), тобто - 0,0232 % (т.2. а.с. 20).

В розумінні статті 14 Податкового кодексу України, ОСОБА_5 не може вважатися таким, що здійснює контроль над фінансово-господарською діяльністю ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", внаслідок чого ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" та ПрАТ "Росава" не можуть вважатися пов'язаними особами, а отже і ціни в господарських операцій між даними господарюючими суб'єктами підпадають під визначення справедливої ринкової ціни в розумінні статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту здійснення контролю ОСОБА_5, над фінансово-господарською діяльністю ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ».

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що позивачем не доведено факт продажу ПрАТ "Росава" товару за цінами, нижчими, ніж звичайні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 24 вересня 2013 року.