Ухвала суду № 33747619, 23.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 138/980/13-ц Провадження № 22-ц/772/2322/2013Головуючий в суді першої інстанції:Цибульський О.Є.Категорія: 5Доповідач: Пащенко Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Ковальчука О.В., Медяного В.М.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

За участю адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 12 липня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на 47/100 житлового будинку за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2013 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на 47/100 житлового будинку за набувальною давністю.

В заяві зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, яка до смерті проживала в АДРЕСА_1. Після її смерті відкрилася спадщина на 53/100 частин житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, які розташовані за вказаною адресою.

Вона-позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_8, спадщину оформила у встановленому законом порядку, про що отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 28.08.2000 року. Дане свідоцтво зареєстроване в Могилів-Подільському МБТІ, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.12.2003 року.

Відповідно до рішення Могилів-Подільського міського суду від 26.06.1974 року за відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було визнано право власності на 47/100 (в рівних частках) цього ж житлового будинку по АДРЕСА_1).

Відповідачі, згідно довідки квартального комітету №1 від 20.08.2012 року, зняті з реєстрації та фактично не проживають в належній їм частині будинку по АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_4 - з 1968 року, ОСОБА_5 - з 1965 року. ОСОБА_6 - з 1976 року і ОСОБА_7 - з 1967 року. З вказаного часу жоден із співвласників 47/100 частин названого житлового будинку до нього не з'являвся, ним не цікавився і за ним не доглядав.

Вона-позивачка проживає в належній їй частині (53/100) житлового будинку. Крім того, вона вільно і відкрито користується іншими 47/100 частинами житлового будинку із 2000 року. До 1999 року будинком в цілому користувалася ОСОБА_8

Будинок з часом зношується його потрібно підтримувати в належному стані. Оскільки відповідачі у належній їм частині будинку не проживають, догляду за нею не здійснюють, то вона-позивачка вимушена була проводити ремонти як своєї частини, так і частини будинку відповідачів, провела капітальний ремонт даху будинку. Проте, провести реконструкцію і капітальний ремонт будинку позивачка не може, так як вона не являється юридичним власником 47/100 частин житлового будинку і не може отримати дозвільні документи на реконструкцію і капітальний ремонт.

Також вона-позивачка постійно щорічно сплачувала земельний податок за користування всією земельною ділянкою і на даний час заборгованості не має.

Оскільки вона-позивачка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, тому просила визнати за нею - ОСОБА_3 право власності на 47/100 частин житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель і споруд, який розташований по АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Заочним рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 12 липня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить заочне рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та її адвоката, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.08.2000 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.12.2003 року, позивачка ОСОБА_3, як спадкоємиця померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, являється власником 53/100 частин житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.6,7).

Як видно, на підставі рішення Могилів-Подільського міського народного суду від 26.06.1974 року відповідачі по даній справі являються власниками 47/100 частин (в рівних долях) житловогобудинку по АДРЕСА_1 з відповідною часткою надвірних будівель (а.с.13-16).

Право власності за сторонами на відповідні частини вказаного житлового будинку зареєстровано в «Могилів-Подільському МБТІ» (а.с.9,74).

Відповідно до довідки КП «Могилів-Подільське МБТІ» №1128 від 25.12.2012 року інвентаризаційна вартість 47/100 житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1, становить 21749 грн., відсоток зносу 48 %, оцінка технічного стану незадовільна (а.с.8).

Також судом встановлено, що відповідачі дійсно тривалий час не проживають в належній їм на праві власності частині будинку по АДРЕСА_1, знялись з реєстрації та не підтримують належну їм частину будинку в нормальному технічному стані. Позивач з 1999 року і по даний час відкрито користується належною відповідачам частиною будинку, проводить її ремонт, обробляє земельну ділянку. Це підтверджується, зокрема, актом обстеження від 20.08.2012 року та довідкою, виданої головою квартального комітету №1 «Міська лікарня» (а.с.10-11,12).

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно.

Згідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Підстави припинення права власності, передбачені ст.346 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд врахував вищевказані обставини і вимоги закону та вірно виходив з того, що в даному випадку володіння позивачкою частиною будинку (47/100), яка належить відповідачам, не є добросовісним, так як позивачка знала, що вона володіє частиною будинку, яка належить відповідачам на праві власності, оскільки вона є власником іншої частини (53/100) цього ж будинку, а визнання права власності на річ за набувальною давністю можливе тільки за добросовісним володільцем, який не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновку суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 12 липня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Судді:

З оригіналом вірно:/підпис/