Ухвала суду № 33747606, 20.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/1434/13-ц Провадження № 22-ц/772/1996/2013Головуючий в суді першої інстанції:Дєдов С.М.Категорія: 48Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Медвецького С.К., Чорного В.І.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 11.06.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2013 року позивач звернулася в суд із зазначеним позовом, вказуючи, що 18.10.2011 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем і від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та знаходиться на її утриманні, при цьому вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку, не працює та являється інвалідом 2-ї групи загального захворювання, однак відповідач матеріальної допомоги на її утримання, не надає, хоча має таку можливість, оскільки працює у ТОВ «ПК «Зоря Поділля», а тому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь, аліменти на її утримання в розмірі 20% всіх його доходів, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною трирічного віку, крім того, стягнути з відповідача на її користь понесені витрати на правову допомогу.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 11.06.2013 року позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 15 % всіх видів його доходів, щомісячно, починаючи з 13.05.2013 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вирішено питання про судові витрати.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким розмір стягнутих аліментів на утримання дружини зменшити до 10 % всіх видів його доходів, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, з посиланням на викладені в ній обставини.

Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки не повідомила, а тому згідно вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов, районний суд виходив з того, що право на утримання (аліменти) має той з подружжя, який є непрацездатний, потребує матеріальної допомоги і що в даному випадку стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини в розмірі 15 % всіх видів доходів відповідача, не буде порушувати інтересів сторін.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 18.10.2011 року між сторонами зареєстровано шлюб, від якого у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З матеріалів справи видно, що сторони шлюбні стосунки не підтримують і разом не проживають, при цьому дитина знаходиться на утриманні матері, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку, не працює та являється інвалідом 2-ї групи загального захворювання, отримує допомогу та пенсію, яких на проживання не вистачає, що свідчить про її недостатню матеріальну забезпеченість.

Згідно ч.2 ст.84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

При визначенні розміру аліментів, судом першої інстанції було враховано стан здоров'я та матеріальне забезпечення сторін і наявність інших осіб, які перебувають на утриманні відповідача, а тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо можливості відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку в розмірі 15 % всіх видів доходів.

Викладені в апеляційній скарзі твердження щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей та недостатнього розміру коштів, які залишаються на власні потреби відповідача, є безпідставними і висновок суду не спростовують, до того ж вказані обставини враховані при ухваленні рішення і їм надано відповідну правову оцінку.

Також, не заслуговують на увагу посилання на те, що позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Гайсинської райдержадміністрації та отримує допомогу в розмірі 725 грн. щомісячно, а також, їй призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн., оскільки даний розмір коштів не може бути визнаний достатнім для забезпечення матеріальних потреб позивача, яка є інвалідом 2-ї групи загального захворювання і крім того, факт призначення позивачу державної допомоги не звільняє відповідача від сплати аліменти на утримання дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 11.06.2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно: