Ухвала суду № 33745801, 23.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"23" вересня 2013 р. Справа № 817/1805/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Іваненко Т.В.

Котік Т.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" липня 2013 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій ДПІ у м. Рівне щодо проведення камеральних перевірок своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, за наслідками яких складено акти від 20.06.2011р. №215, від 04.07.2011р. №226, від 05.08.2011р. №290, від 06.09.2011р. №338, від 03.10.2011р. №377, від 03.11.2011р. №441, а також визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне форми «Ш» від 20.06.2011р. №0014641541, від 04.07.2011р. №0015001541, від 05.08.2011р. №0016141541, від 06.09.2011р. №0017211541, від 03.10.2011р. №0018051541, від 03.11.2011р. №0019331541.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби щодо проведення камеральних перевірок своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, за наслідками яких складено акти №215 від 20.06.2011 року, №226 від 04.07.2011 року, №290 від 05.08.2011 року, №338 від 06.09.2011 року, №377 від 03.10.2011 року, №441 від 03.11.2011 року. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби форми "Ш" №0014641541 від 20.06.2011 року, №0015001541 від 04.07.2011 року, №0016141541 від 05.08.2011 року, №0017211541 від 06.09.2011 року, №0018051541 від 03.10.2011 року, №0019331541 від 03.11.2011 року.

В апеляційній Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження, за правилами встановленими ст. 197 КАС України.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено камеральні перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання до бюджету ТОВ «Рівненський МЖК».

За наслідками проведення перевірок ДПІ у м. Рівному складено акт від 20.06.2011 року №215, від 04.07.2011 року №226, від 05.08.2011 року №290, від 06.09.2011 року №388, від 03.10.2011 року №377, від 03.11.2011 року №441 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання до бюджету. У відповідності до акту перевірки податковим органом встановлено порушення п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме, ТОВ «Рівненський МЖК» порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість (а.с. 85, 87, 106, 117, 119, 135).

На підставі вищевказаних актів перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 20.06.2011 року №0014641541, від 04.07.2011 року №0015001541, від 05.08.2011 року №0016141541, від 06.09.2011 року №0017211541, від 03.10.2011 року №0010511541, від 03.11.2011 року №0019331541, якими на підставі встановленого порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах, визначеного п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) зобов'язано сплатити такі суми грошового зобов'язання, а також зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновків, що податковим органом при проведенні камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість взято до уваги іншу податкову інформацію, ніж дані податкової декларації з податку на додану вартість, а також проведення камеральних перевірок відбулося з порушенням 30 денного терміну для її проведення.

З огляду на це суд першої інстанції вважав, що податковий орган вийшов за межі наданих йому повноважень і діяв поза межами правового поля.

Колегія суддів погоджується з такими висновком суду, з огляду на таке.

На момент подання податкових декларацій з податку на додану вартість (22.06.2009р., 20.10.2009р., 17.11.2009р., 21.12.2009р., 22.02.2010р., 15.03.2010р., 19.05.2010р.) діяли положення Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно пп.7.7.5 п.7.7. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податковий орган має право протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводити документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

На виконання Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та ст.8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) ДПА України 30.05.1997р. прийнято наказ №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054 (далі по тексту - Наказ №166).

Зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці (п.7.2 Наказу №166).

Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації (п.7.4 Наказу №166).

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання (абз.1 пп. «в» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ(із змінами та доповненнями).

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків (пп. «в» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями).

За змістом викладеного вбачається, що податковий орган має право визначати суму податкового зобов'язання і, у разі його заниження, застосовувати фінансові санкції, тільки у випадку виявлення у поданій платником податків податковій декларації арифметичних або методологічних помилок.

Відповідно до ст.62 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) визначено види перевірок, які мають право проводити органи державної податкової служби, а саме: камеральні, документальні, фактичні.

Так, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями). Камеральні перевірки податкової звітності з податку на додану вартість платників податку проводяться протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу державної податкової служби (п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями).

На виконання п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) ДПА України прийнято наказ «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.01.2011р. №41 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за №197/18935) (далі по тексту - наказ №41).

Так, розділом ХІІ наказу №41 визначено порядок перевірки декларацій в органі державної податкової служби. Зареєстровані в органі державної податкової служби декларації підлягають камеральній перевірці (п.2 розділу ХІІ наказу №41). У разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення, складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (додаток 3 до цього Порядку) (п.4 розділу ХІІ наказу №41).

Камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, орган державної податкової служби проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації (п.5 розділу ХІІ наказу №41).

Як встановлено судом, форма актів перевірок від 20.06.2011р. №215, від 04.07.2011р. №226, від 05.08.2011р. №290, від 06.09.2011р. №338, від 03.10.2011р. №377, від 03.11.2011р. №441 не відповідає наказу№41, а самостійна розроблена відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, податковим органом при проведенні камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість взято до уваги іншу податкову інформацію, ніж дані податкової декларації з податку на додану вартість та враховуючи факт проведення камеральних перевірок з порушенням 30 денного терміну для їх проведення, є всі підстави стверджувати, що податковий орган вийшов за межі наданих йому повноважень і діяв поза межами правового поля.

Судом також встановлено, що приймаючи податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 20.06.2011р. №0014641541, від 04.07.2011р. №0015001541, від 05.08.2011р. №0016141541, від 06.09.2011р. №0017211541, від 03.10.2011р. №0018051541, від 03.11.2011р. №0019331541, ДПІ у м. Рівне стверджує про несвоєчасність сплати ТОВ «Рівненський МЖК» узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за травень, вересень, жовтень, листопад 2009р., січень, березень, квітень2010р..

На момент сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість був чинний Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями).

Пунктом 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

З аналізу норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого п.7.7 ст.7 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями).

Отже, чинним законодавством України (на час сплати ТОВ «Рівненський МЖК» узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість 2009-2010рр.) не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій ДПІ у м. Рівному при проведенні камеральних перевірок своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання до бюджету, за наслідками яких складено акти від 20.06.2011р. №215, від 04.07.2011р. №226, від 05.08.2011р. №290, від 06.09.2011р. №338, від 03.10.2011р. №377, від 03.11.2011р. №441, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному форми «Ш» від 20.06.2011р. №0014641541, від 04.07.2011р. №0015001541, від 05.08.2011р. №0016141541, від 06.09.2011р. №0017211541, від 03.10.2011р. №0018051541, від 03.11.2011р. №0019331541 є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" липня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) (підпис) Т.В. Іваненко Т.С. Котік

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" вул.Д.Галицького,5,кв.1,м.Рівне,33027

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023