Ухвала суду № 33745854, 25.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"25" вересня 2013 р. Справа № 817/1083/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" квітня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИНЬ АГРО" до Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, мотивуючи тим, що в жовтні місяці 2012 року відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.07.2012р., за наслідками якої був складений акт від 18.10.2012р. На підставі висновку даного акта було винесене податкове повідомлення-рішення, яким зменшений розмір від'ємного значення по податку на додану вартість на суму 56630грн та застосована штрафна санкція в сумі 1грн. Позивач не погоджується з висновками акта щодо встановленого порушення п. 198.3, 198.6 ст.198 ПК України. При цьому зазначає, що при перевірці відповідачу були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження вчинення господарських операцій з ТОВ «Вікар». Зазначені документи відповідають нормам чинного законодавства. На момент вчинення господарських операцій з вказаним товариством, відомості про останнього знаходились в Єдиному держаному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, а отже є достовірними. Крім того, даний контрагент був зареєстрований в установленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мав право виписувати податкові накладні, а тому висновки акта перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, в зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення є протиправними та такими що належать до скасування.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року позов задоволено повністю.

Податкове повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції у Рівненській області №1100222300 від 30 жовтня 2012 року визнано протиправним та скасовано в повному обсязі.

Присуджено на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИНЬ АГРО" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 566,30 грн.

Не погоджуючись з даною постановою податкова інспекція звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .

Представники сторін в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа, є платником податку на додану вартість.

11.03.2011 року між ТОВ «Горинь-Агро.» (замовник) та ТОВ "Вікар" (виконавець) укладений договір №11/03-2011 щодо надання послуг із внесення аміаку безводного на площі 500га з можливість збільшення до 1500га, ціна та вартість послуг вказана у договорі, а покупець зобов'язується прийняти роботу та оплатити послуги на умовах даного договору (а.с.43-48).

Вказані господарські операції з надання послуг оформлені такими документами: податкова накладна №35 від 23.04.2011 року на загальну суму 76746,78грн., (без ПДВ - 639556,65грн., ПДВ - 12791,13грн.) (а.с.49); податкова накладна №25 від 15.03.2011 року на загальну суму 247806,02грн. (без ПДВ - 206505,02грн., ПДВ - 41301грн.) (а.с.50); акт обміру полів, де надавались послуги (а.с.54), акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №15 від 30.11.2011р. (а.с.51); платіжні доручення №3061 від 15.03.2011р. та№3184 від 13.04.2011р. на суми, відповідно, 247806,02грн. та 75000грн.(а.с.52-53).

18.12.2012 року посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.07.2012р., за наслідками якої був складений акт від 18.10.2012р. № 470/22-34112267 (а.с.10-27 т.1), згідно висновків якого встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Горинь-Агро" завищений податковий кредит на суму 56630грн. за березень, травень місяці 2011р.

За наслідками розгляду акту перевірки та в результаті встановлених порушень, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №1100222300 від 30.10.2012р. за порушення п. 198.6 ст.198 ПК України, яким зменшений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 56630грн. та застосована штрафна санкція в сумі 1грн. (а.с.9)

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення став акт перевірки ДПІ Дніпровського району м. Києва контрагента позивача ТОВ «Вікар» №609/22-222-31988652 від 18.04.2012р., яким встановлено нікчемність правочинів з контрагентами, зокрема з позивачем, а саме: встановлено порушення ч.5 ст.203, чю1,2 ст.215, ст..216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Вікар» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст..662, 655 та 656 ЦК України; перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з контрагентами за березень, травень та червень 2011 року, які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того , що визначальним фактором для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є зв'язок ПДВ із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів. Первинні документи та податкові накладні, на підставі яких позивач сформував спірну суму податкового кредиту, містять всі необхідні реквізити, складені особами, що на момент їх складання були в установленому порядку зареєстровані як юридичні особи та як платники податків (в тому числі і податку на додану вартість) і надавалися позивачем до перевірки. Такі документи повністю розкривають зміст господарської операції.

Оцінюючи таку правову позицію суду першої інстанції , колегія суддів враховує наступне.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст.198 зазначеного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 201.1. ст.201 ПК України встановлює, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У відповідності до пп. 201.6., 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

Отже, визначальним фактором для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є зв'язок ПДВ із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів.

Реальність здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Вікар» підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами.

Крім того, 21.01.2013р. господарським судом Полтавської області прийнято рішення у справі №18/1227/12 за позовом ТОВ «Горинь-Агро» до ТОВ «Вікар» про стягнення коштів. Зазначеним рішенням стягнуто з ТОВ «Вікар» на користь позивача 10494,02грн. надмірно отриманих коштів за надані послуги згідно Договору, який наявний в матеріалах справи.

Внесення аміаку підтверджується документами на використання агрохімічної спецтехніки, а саме: талоном на замовлення крана для загрузки спецтехніки, товарно-транспортними накладними на перевезення вказаної спецтехніки, рахунками на оплату авто послуг, платіжними дорученнями та виписками з банку по рахунках про оплату вартості авто послуг.

Із довідки Хоровецької сільської ради Славутського району, Хмельницької області №821 від 30.12.2011р. вбачається, що при внесенні аміаку ТОВ «Горинь-Агро» у 2011 році відбулося часткове пошкодження (0,20га) пасовища в с. Пашуки, Славутського району по Хоровецькій сільській раді.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначальним фактором для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є зв'язок ПДВ із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів. Первинні документи та податкові накладні, на підставі яких позивач сформував спірну суму податкового кредиту, містять всі необхідні реквізити, складені особами, що на момент їх складання були в установленому порядку зареєстровані як юридичні особи та як платники податків (в тому числі і податку на додану вартість) і надавалися позивачем до перевірки. Такі документи повністю розкривають зміст господарської операції та підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

У ст.203 Цивільного кодексу України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно з ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, висновки податкового органу з посиланням на нікчемність договорів є лише припущенням та суб'єктивною думкою відповідача.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук

З оригіналом згідно С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОРИНЬ АГРО" вул.Центральна,с.Білашів,Острозький район, Рівненська область,35842 3- відповідачу

Здолбунівська об"єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул.Приходька, 1-А,м.Здолбунів,Рівненська область,35705

Увага! Якщо оскаржується ухвала про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення без руху чи повернення позовної заяви копії процесуальних документів надсилаються лише позивачу!