Ухвала суду № 33744522, 27.09.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2263/13-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є. Провадження № 22-ц/780/5431/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Категорія 26 27.09.2013

УХВАЛА

Іменем України

26 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Баліну П.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 липня 2013 року про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та заборонити відповідним державним органам вчиняти будь - які дії, щодо реєстрації права власності та інших речових прав на вказане нерухоме майно.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 липня 2013 року в задоволенні заяви ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вказану заяву.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову. Частиною 3 цієї ж статті зазначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову передбачено статтею 152 ЦПК України. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Згідно ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що заявником не надано доказів на підтвердження того, що власниками багатоквартирного житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 є відповідачі по справі.

Відповідно до роз'яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", відповідно до якої, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтовано висновку про те, що забезпечення вказаного позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції ухвалу про відмову у забезпеченні позову від 30 липня 2013 року постановлено з додержанням вимог закону, підстави для її скасування відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України відсутні.

Враховуючи викладене, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" є необґрунтованими, оскільки не спростовують законності постановленої судом першої інстанції ухвали.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і відповідно до ст. 324 ЦПК України оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: