Ухвала суду № 33740117, 23.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"23" вересня 2013 р. Справа № 806/1307/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.

при секретарі Кошиль О.Ю.

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2013 р. у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Новоград-Волинська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 січня 2012 року №000042320 та зобов'язання Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби зарахувати суму переплати по ПДВ в розмірі 937081,75 грн. у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. В обгунтування позову позивач зазначає, що Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Церсаніт Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 1992/05-53/23-20/33529350 від 22.12.2011 року. На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000042320 від 05.01.2012 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 937081,75 грн. у т.ч. 700276 грн. - за основним платежем та 236806,75 грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням-рішенням та просить його скасувати, оскільки на його думку воно прийнято з порушенням норм діючого законодавства, висновки податкового органу грунтуються на припущеннях, крім того позивач просить зобов'язати Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Житомирської області державної податкової служби зарахувати суму переплати по ПДВ в розмірі 937081,75 грн. у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Церсаніт Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 1992/05-53/23-20/33529350 від 22.12.2011 року, яким встановлено порушення зокрема, пп.7.4.3 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 700276 грн. у т.ч. за липень 2010 року в сумі 443314 грн., за вересень 2010 року у сумі 10023 грн., за січень 2011 року у сумі 221 грн., за вересень 2011 року в сумі 246718 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000042320 від 05.01.2012 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 937081,75 грн. у т.ч. 700276 грн. - за основним платежем та 236806,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначив норми законодавства, які регулюють правовідносини, які виникли між сторонами, а саме звернув увагу на наступні норми.

Відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Відповідно до п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем для здійснення господарських операцій з ТОВ "Ріоніт" було укладено договір купівлі-продажу природного газу №01092011-ПГ від 01.09.2011 року, з ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" договір поставки природного газу №001-10 від 12.04.2010 року, з ТОВ "Текма Україна" договір №08/03 від 08.03.2009 року.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що господарські операції між ТОВ "Церсаніт-Інвест" та ТОВ "Аверс Плюс ЛТД", ТОВ "Текма Україна", ТОВ "Ріоніт" підтверджуються належним чином оформленими податковими та актами приймання-передачі природного газу. Зауважень що вказаних документів у відповідача не було.

Відповідач вважає, що операції щодо придбання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Церсаніт Інвест" у ТОВ "Аверс Плюс ЛТД", ТОВ "Текма Україна", ТОВ "Ріоніт" не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки у контрагентів позивача відсутні виробничі потужності, основні засоби та трудові ресурси для здійснення даного виду господарських операцій.

В даному випадку, суд першої інстанції правильно визначив, що відсутність персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Частина 2 ст.71 КАС України передбачає, що адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином судова колегія вважає, що правильним є висновок суду першої інстанції з приводу того, що з огляду на припис наведеної вище норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Висновки податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягали задоволенню, а оспорюване податкове повідомлення-рішення скасуванню.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи ж відповідача не є переконливими, спростовуються наведеним вище та відповідно, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис) (підпис) Б.С. Моніч С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" вересня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" вул. Чижівська, 4,с. Чижівка,Новоград-Волинський район, Житомирська область,11708

3- відповідачу Новоград-Волинська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул.Ушакова,3,м. Новоград-Волинський,Житомирська область,11700