Постанова № 33739338, 08.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 р. Справа № 804/9059/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю

представника позивача Осадчого І.М.

представника відповідача Хоміча Ю.Г.

свідка ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропласт» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.05.2013 року № 0001821520, від 28.05.2013 року № 0001831520, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електропласт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 28.05.2013 року № 0001821520 про сплату грошового зобов'язання: податку на додану вартість у розмірі 1 13 686 грн. та штрафу у розмірі 28 421, 50 грн.;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 28.05.2013 року № 0001831520 про сплату грошового зобов'язання: податку на прибуток у розмірі 317 722 грн. та штрафу у розмірі 79 430, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки посадових осіб Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, викладені в Акті перевірки, суперечать чинному законодавству України, отже є неправомірними, а податкові повідомлення-рішення, що складені на підставі Акту перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

6 серпня 2013 року в судовому засіданні суд усно ухвалив задовольнити клопотання представника позивача про виклик свідка та викликати і здійснити допит свідків під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 8 серпня 2013 року як свідка ОСОБА_3 - директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропласт».

Заслухавши пояснення сторін, свідка, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 11.04.2013 року № 363, виданого Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, з яким було ознайомлено 12.04.2013 року ОСОБА_4, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОПЛАСТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОПАРИТЕТ-Д» за період з 01.06.2010 року по теперішній час.

Перевіркою встановлені порушення:

- п.3.1 ст.3, п.п.4.1.6. п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2.1 п.5.2, абз. «г» п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 317722 грн., у т.ч. за 3 квартал 2010 року 317722 грн.;

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 113686 грн., у т.ч. за липень 2010 року на суму 113686 грн.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 24.04.2013 року № 1168/22-5/32737343 та 28 травня 2013 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська винесено та направлено за адресою TOB «ЕЛЕКТРОПЛАСТ»:

податкове повідомлення-рішення № 0001821520 про сплату грошового зобов'язання: податку на додану вартість у розмірі 113686 грн. та штрафу у розмірі 28421,50 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0001831520 про сплату грошового зобов'язання: податку на прибуток у розмірі 317722 грн. та штрафу у розмірі 79430,50 грн.

Як вбачається з акту перевірки, TOB «ЕЛЕКТРОПЛАСТ» реалізовувало на TOB «АВТОПАРИТЕТ-Д» склотекстолит тип 3240-3 в асортименті та непористий жорсткий пластик BF-3 в асортименті на загальну суму 576024,12 грн. (в т.ч. ПДВ 96004,02 грн.), відповідно до накладної від 19.07.2010р. №1907-р та включило до складу податкових зобов'язань за липень 2010 року на підставі податкової накладної від 19.07.2010р. №189 суму ПДВ у розмірі 96004,02 грн.

TOB «ЕЛЕКТРОПЛАСТ» не є виробником реалізованих на TOB «АВТОПАРИТЕТ-Д» товарів. Згідно наданої до перевірки вантажно-митної декларації від 19.07.2010р. №110000012/2010/3/7942 товар імпортовано з Китаю, виробник BEIJING FRIEND ІМР.&ЕХР.СО., LTD Beijing ОРТО- Mechatronics Inndustrial Park, Ciqu, Tongzhou District, Beijing, China.

Також, в ході перевірки встановлено, що TOB «ЕЛЕКТРОПЛАСТ» реалізовувало TOB «АВТОПАРИТЕТ-Д» наступний товар: стрічка кіперна та лавсанова в асортименті, шнур лавсановий, х/б на загальну суму 28830,71 грн. (в т.ч. ПДВ 4805,12 грн.) та включило до складу податкових зобов'язань за липень 2010 року суму ПДВ у розмірі 4805,12 грн., згідно податкової накладної від 07.07.2010р. №163.

Розрахунки за реалізовані товари здійснювались шляхом заліку зустрічних вимог на суму 604854,83 грн. Зокрема, TOB «АВТОПАРИТЕТ-Д» в особі директора ОСОБА_5, з одного боку, та TOB «ЕЛЕКТРОПЛАСТ», в особі генерального директора ОСОБА_6, з іншого боку, уклали договір про залік зустрічних однорідних вимог від 31.07.2010р. №07/01.

Станом на кінець перевіряємого періоду заборгованість між підприємствами в частині реалізації на TOB «АВТОПАРИТЕТ-Д» відсутня.

Також, в ході перевірки встановлено, що між TOB «ЕЛЕКТРОПЛАСТ» (Покупець) та TOB «АВТОПАРИТЕТ-Д» (Постачальник) укладено договір поставки товару від 01.07.2010р. №010701.

Згідно договору Постачальник зобов'язаний систематично постачати та передавати у власність Покупцю будівельні матеріали та електроматеріали, а Покупець зобов'язаний приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно умов вищезазначеного договору виписані наступні документи:

видаткова накладна від 01.07.2010р. №12-3 на товари: трубка в асортименті, ТУТ з клієм, шнур в асортименті, електрокартон, елмікатекс на загальну суму 15527,94 грн. (в т.ч. ПДВ 2587,99 грн.);

видаткова накладна від 01.07.2010р. №12-4 на товари: склотекстолит в асортименті, склотканина, текстолит в асортименті, транзистори, трубка термоусадкова, трубка ТРК в асортименті та ТУТ з клієм на загальну суму 339641,94 грн. (в т.ч. ПДВ 56606,99 грн.);

видаткова накладна від 01.07.2010р. №12-5 на товари: гетинакс, круг відрізний алмазний, лакотканина, лампа MR 16220 V біла, стрічка кіперна в асортименті, міханит, мікросхема LV393, плівка ПМ-А 40мкм, полоска smd 3528/60 led в асортименті, сінтофлекс, слюдопласт, склотканина в асортименті, елміка на загальну суму 338040,88 (в т.ч. ПДВ 56340,15 грн.).

Згідно листа від 17.04.2013р. №50 TOB «ЕЛЕКТРОПЛАСТ» отримувало товар від постачальника TOB «АВТОПАРИТЕТ-Д» в м.Дніпропетровськ і по території міста доставка товару здійснювалась особистим транспортом директора. Транспорт не є власністю підприємства TOB «ЕЛЕКТРОПЛАСТ» і не знаходиться в оренді. Витрати по транспортуванню не формувалися, товарно-транспортні накладні не виписувалися, тобто неможливо встановити факт перевезення товару.

У зв'язку з відсутністю складських приміщень не можливо встановити, де зберігався товар.

Розрахунки за придбані товари здійснювались шляхом заліку зустрічних вимог на суму 604854,83 грн. згідно вищевказаного договору від 31.07.2010р. №07/01, а також шляхом перерахування грошових коштів на рахунок TOB «АВТОПАРИТЕТ-Д»: згідно платіжного доручення від 27.07.2010р. №1728 суму 4435,41 грн. та шляхом відступлення права вимоги на 88355,94 грн.

Зокрема, TOB «АВТОПАРИТЕТ-Д» (надалі іменується «Первісний кредитор»), з одного боку, та ПП «СПЕЦСТАНКОСТРОЙ» (надалі іменується «Новий кредитор»), з другого боку, TOB «ЕЛЕКТРОПЛАСТ» (надалі іменується «Боржник»), уклали договір про відступлення права вимоги від 31.07.2010р. №310701, про таке: первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із Договором від 31.07.2010р. №07/01, укладеного між Первісним кредитором та Боржником.

За цим договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми.

До Нового кредитора переходить право стягнення санкцій, у тому числі збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням.

Розрахунки з новим кредитором ПП «СПЕЦСТАНКОСТРОЙ» проведені у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок на суму 88355,94 грн. згідно платіжного доручення №1813 від 28.10.2010р.

Станом на теперішній час заборгованість між підприємствами відсутня.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Статтею 20 Податкового кодексу України, зокрема, передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначено, що до складу валових витрат включаються - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахувань обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до абз. «г» п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку, які підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень свідка - директора ТОВ «Електропласт» ОСОБА_3 - у співробітництві з ТОВ «Автопаритет-Д» йому допомагав знайомий ОСОБА_7, прізвище якого йому не відоме. Також встановлено, що з ТОВ «Автопаритет-Д» домовлявся, займався постачанням та транспортуванням, доставкою товару той же ОСОБА_7. ОСОБА_3 зазначив, що товар зберігався, крім офісу, в гаражі на Донецькому шосе.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що з поданих документів, пояснень свідка не представляється можливим встановити факт реального отримання товару від ТОВ «Автопаритет-Д», зважаючи в тому числі на те, що, як вбачається з пояснень директора ТОВ «Електропласт», він спілкувався з фізичною особою ОСОБА_7, про характер стосунків якого з ТОВ «Автопаритет-Д» директору невідомо. Позивач не мав у фактичному користуванні складських приміщень, для зберігання товару використовував власний гараж, що з огляду на вагу товару близько 10 тон та його об'єм, ставиться судом під сумнів, як і те, що під час вантажно-розвантажувальних робіт директором використовувалась праця студентів, особи яких йому також невідомі.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про не підтвердженість матеріалами справи факту поставки, виконання робіт, надання послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «Електропласт» саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопаритет-Д».

Стаття 19 Конституції України регламентує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не зазначено обґрунтованих підстав для його скасування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропласт» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.05.2013 року № 0001821520, від 28.05.2013 року № 0001831520 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 13 серпня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник