Постанова № 33739192, 23.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 р. Справа № 804/10419/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Бідник М.В.

за участю представників

відповідача Бойченюка К.В., Алієва Є.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

ВСТАНОВИВ:

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло», в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення розповсюдження та реалізації продукції (мобільні телефони, а саме: мобільний телефон ТМ «Samsung» GТ-S5222 ХКАSЕК; мобільний телефон ТМ «Samsung» GТ-Е 2202ZWASЕК; мобільний телефон ТМ «Samsung» GТ-Е 1202ZWASЕК; мобільний телефон ТМ «Samsung» GТ-S 5610MSASЕК; мобільний телефон ТМ «Samsung» GТ-Е1282ВКТSЕК; мобільний телефон ТМ «Samsung» GТ-С 3322НКАSЕК;), на якій неналежно застосовано Національний знак відповідності в мережі магазинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 30012848).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спеціалістами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, 15 липня 2013 року було проведено планову перевірку характеристик продукції у ТОВ «Алло», та відповідно за результатами перевірки було складено акт перевірки характеристик продукції за №000054 від 15.07.2013 року. В ході проведення планової перевірки було виявлено порушення п.2 ч.3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також п.п. 7, 30 «Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 за №679, а саме неналежне застосування відповідачем Національного знаку відповідності (поряд з національним знаком відповідності розміщено знак сертифікації, який своїми кордонами погіршує видимість та розбірливість Національного знаку відповідності) на мобільних телефонах. В зв'язку з чим, у позивача виникла необхідність у відповідності до вимог ст. 183-6 КАС України звернутися з позовом до суду щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Від позивача до суду 23.09.2013 року подано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили, просили у задоволенні позовних вимог відмовити, до суду надали письмові заперечення.

Заслухавши пояснення представників відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області 15 липня 2013 року було проведено планову перевірку характеристик продукції у ТОВ «Алло» та складено акт перевірки характеристик продукції за №000054 від 15.07.2013 року. Перевірка ТОВ «Алло», яке здійснює господарську діяльність за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 156, проводилась на підставі Плану перевірок відділу ринкового нагляду на III квартал 2013 року, Наказу №182 від 09.07.2013 року та Направлення №66-Пр від 15.07.2013 року.

В ході проведення планової перевірки було виявлено порушення, а саме: п.2 ч.3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також п.п. 7, 30 «Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання», затвердженого Постановою КМУ від 24.06.2009 року за №679.

Акт перевірки був підписаний із зауваженнями суб'єкта господарювання щодо проведеної перевірки та складеного акта.

18.07.2013 року був складений протокол №000031, в якому зазначено: «порушено вимоги п.2 ч.3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд контроль нехарчової продукції» - проведеною перевіркою встановлено факти розповсюдження продукції (мобільні телефони), на етикетках (пакуванні) яких неналежно застосовано Національний знак відповідності, що передбачено п.п. 7, 30 «Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 за № 679.

Після складання протоколу було винесено проект рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, прийнятого на підставі акту перевірки характеристик продукції № 000054 від 15.07.2013 року, (згідно ч.2 ст. 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»). Обґрунтування прийнятого рішення:

- встановлені факти розповсюдження радіообладнання і телекомунікаційне обладнання (мобільні телефони), в маркуванні яких неналежно застосовано Національний знак відповідності, що зазначено у п. п. 1-7 акту перевірки, внаслідок чого було порушено вимоги п.п. 7, 30 «Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 за №679.

Обмежувальний (корегувальний) захід: відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» надання продукції (п. п. 1 - 7 акту перевірки характеристик продукції від 15.07.2013 року за №000054), на ринку тимчасово забороняється (відповідно до ст.ст. 22, 28, 29, 30, 31, 32 Закону та ст. 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»).

23 липня 2013 року було прийняте Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №62, відповідно до якого - «вимагаємо вжити заходи щодо приведення продукції (п.п. 1-7 акту перевірки характеристик продукції від 15.07.2013р. №000054), яка надається на ринку у відповідність із встановленими вимогами». Строк виконання відповідачу був наданий до 15 серпня 2013 року.

23 липня 2013 року Начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області була винесена Постанова за № 31 від 23.07.2013 року про накладання штрафних санкцій за результатами розгляду справи, Акту перевірки характеристик продукції №000054 від 15.07.2013 року у сумі 2550 грн., який необхідно сплатити у 15 - денний строк.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України від 12.05.1991 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи.

Згідно абз. 3 п. 1 «Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів», затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №465/2011, Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган у справах захисту прав споживачів, а також його територіальні органи мають право в тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання копії необхідних документів; давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону тощо.

Порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності державними органами у сфері захисту прав споживачів встановлено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 № 310 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 р. за №743/21056.

Щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду суд зауважує наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), а саме виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Так, перевіркою характеристик продукції у магазині «Алло» за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, 156, який належить ТОВ «Алло», (акт перевірки № 000054 від 15.07.2013 року) було встановлено порушення: неналежне застосування Національного знаку відповідності (поряд з національним знаком відповідності розміщено знак сертифікації, який своїми кордонами погіршує видимість та розбірливість національного знаку відповідності) на мобільних телефонах (далі - товар):

- Samsung GT-S5222X;

- Samsung GT-E2202;

- Samsung GT-E1202;

- Samsung GT-C3520;

- Samsung GT-S5610;

- Samsung GT-E1282;

- Samsung GT-C3322.

23.07.2013 відповідачем було винесено Рішення № 62 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким позивача зобов'язано вжити заходів щодо приведення товару у відповідність із встановленими вимогами.

Позивач обґрунтовує прийняте Рішення тим, що під час проведення перевірки було виявлено порушення відповідачем п.п. 7, 30 Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 24.06.2009 № 679 (далі - Технічний регламент).

Суд вважає за необхідне зазначити, що вказані норми передбачають нанесення Національного знаку відповідності на пристрої, на які поширюється дія цього технічного регламенту, та заборону введення їх в обіг без Національного знака відповідності.

Однак, згідно із Планом заходів із застосування Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009р. № 679 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. № 446), положення Технічного регламенту є обов'язковими для застосування лише з 01.12.2013 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже, суд вважає, що на момент проведення перевірки та винесення Рішення № 62, положення Технічного регламенту не були обов'язковими, а тому на відповідача не може бути покладена відповідальність за їх невиконання.

Крім того, на думку суду, позивач звертається до суду за застосуванням неналежного обмежувального (корегувального) заходу.

Так, частиною 3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено неналежне застосування Національного знаку відповідності, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідачем було зазначено, що це єдиний захід, передбачений законодавством, який підлягає застосуванню у разі виявлення неналежного застосування Національного знаку відповідності, інші обмежувальні (корегувальні) заходи за таких обставин законом не передбачені.

Однак, позивач звернувся до суду з проханням вжити заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення розповсюдження та реалізації продукції.

Суд вважає, що застосування таких обмежувальних (корегувальних) заходів як вилучення продукції з обігу, відкликання чи заборона надання продукції на ринку, може бути здійснене лише на підставі ч. 1 ст. 28 та ч. 4 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», зокрема якщо орган ринкового нагляду встановить, що продукція становить серйозний ризик.

Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», зокрема вказаними вище нормами, встановлено, що обмежувальні (корегувальні) заходи вживаються відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Така Методика затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1407.

Методика передбачає, що для обрання обмежувального (корегувального) заходу посадова особа органу державного ринкового нагляду шляхом аналізу проводить оцінку ризику, що становить чи може становити відповідна продукція (далі - оцінка ризику). На підставі проведеного аналізу розробляється сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція (далі - Сценарний план). Згідно з Методикою, на підставі проведеного аналізу відповідно до підпунктів 1-8 пункту 11 Методики визначається рівень загрози, що становить певна продукція, а вже залежно від рівня загрози здійснюється обрання обмежувального (корегувального) заходу. Методикою передбачені випадки, коли продукція становить низький рівень загрози, - при цьому обмежувальні (корегувальні) заходи органами ринкового нагляду щодо такої продукції не вживаються.

Під час розгляду справи позивачем не було надано суду законного обґрунтування обраного обмежувального (корегувального) заходу.

Позивачем також не було проведено передбачених законодавством дій, зокрема не складено Сценарний план та не додано його до Акту перевірки, в той час як п. 14 Методики встановлює: «заповнена форма сценарного плану є невід'ємною частиною акта перевірки характеристик продукції та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів».

Формою акту перевірки характеристик продукції, затвердженої Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.06.2012 №690, передбачається наявність Сценарного плану серед додатків до акту перевірки характеристик продукції.

Крім того, під час судового засідання судом були дослідженні надані позивачем фотоматеріали. Огляд наданих фотокарток пакування дав можливість суду встановити, що знак відповідності нанесено таким способом, що дозволяє його ідентифікацію.

Відповідно до ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, фотоматеріали та відомості, повідомлені суду представниками відповідача в залі судового засідання, є доказами в адміністративному судочинстві, які приймаються судом до уваги на підтвердження факту належного застосування відповідачем Національного знаку відповідності.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до пункту 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

З урахуванням зазначених обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

З огляду на викладене суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 24 вересня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник