Ухвала суду № 33732086, 23.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 року м. Київ К-36414/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010

у справі №2а-3554/10/2670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими з великими платниками податків

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.04.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010, позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП №0001074230/0 від 18.08.2009, №0001074230/1 від 28.10.2009, №0001074230/2 від 30.12.2009, №0001074230/3 від 01.03.2010.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкового розрахунку земельного податку поданого позивачем за квітень-червень 2009 року, про що складено акт перевірки №321/42-30/01387432 від 07.08.2009.

За висновками акта перевірки розмір зобов'язання з земельного податку, зазначений платником податку у розрахунку є меншим ніж визначено за результатами перевірки, оскільки підприємством не враховано вимоги п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.2008 №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», що призвело до заниження податкового зобов'язання на 880714,20 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001074230/0 від 18.08.2009, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 924749,91 грн., у т.ч. основний платіж 880714,20 грн. та штрафні санкції 44035,71 грн.

За результатами адміністративного оскарження прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідним індексом, якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобов'язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно рішення про відвід земельної ділянки №1717 від 02.08.1949, виданого виконавчим комітетом Київської міської ради земельна ділянка №2/25 площею 273981 кв.м., розташована в м.Києві по вул.Світлогірській дійсно належить позивачу.

Згідно витягу з технічної документації №Ю-05063/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 146988162,43 грн.

Позивачем подано до податкового органу розрахунок земельного податку на 2009 рік, згідно якого нараховано податку за поточний рік в сумі 1755222,85 грн., що помісячно становить 144717,70 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовував свої висновки тим, що з системного аналізу п. 8 ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю» слідує, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю».

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання суспільних відносин щодо обрахування та сплати земельного податку відповідно до змісту ч. 5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» належить диференціація та затвердження ставок земельного податку за земельні ділянки в межах ставок такого податку, встановлених Законом України «Про плату за землю».

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безпідставність покладення відповідачем на позивача обов'язку здійснити розрахунок плати за землю на підставі Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві» яким встановлено, що з 01.04.2009 плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою, прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких у встановленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі» (3%).

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у відповідача правових підстав для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, та вважає за необхідне зазначити, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011, визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття п. 2 рішення Київської міської ради II сесії VI скликання від 25.12.2008 № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011 № К/9991/23210/11 зазначені судові рішення залишені без змін.

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування постановлених су справі рішень судів попередніх інстанцій.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими з великими платниками податків відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко