Ухвала суду № 33732053, 12.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року м. Київ К-41725/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010

у справі № 2а-13189/09/8/0170

за позовом Дочірнього підприємства "Краншип"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним зменшення від'ємного значення податку,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Краншип" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним зменшення від'ємного значення податку.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.12.2008, за результатами якої складений акт №751/23-1/33433543 від 16.04.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п.п. 7.4.1 та 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в 2008 році в сумі 513444 грн., та заниження податку на прибуток за 4-й кв. 2007р. в сумі 23242 грн. Також позивачем не доплачено податок на прибуток в окремо взятому податковому періоді за 9 місяців 2008р. в сумі 33067 грн.

Також перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищена сума від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, що підлягав включенню до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, на суму 266992 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000912301/0 від 30.04.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 44783,10грн., в тому числі 23242 грн. за основним платежем та 21711,10 грн. за штрафними санкціями.

За наслідками оскарження вказаного повідомлення-рішення відповідачем винесено рішення про результати розгляду первинної скарги № 9355/10/25 від 02.06.2009, відповідно до якого оскаржене податкове повідомлення-рішення скасовано в частині нарахованого податку в розмірі 8283 грн. та 4311,50 грн. штрафних санкцій. 02.06.2009 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення за № 0000912301/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 32358,60 грн., в тому числі 14959 грн. основного платежу та 17399,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками оскарження прийнятого податкове повідомлення-рішення до ДПА в АР Крим повторною скаргою рішенням ДПА в АРК №2023/10/25-23 від 11.08.2009 податкове повідомлення - рішення № 0000912301/1 від 02.06.2009 залишено без змін та збільшено розмір штрафних санкцій по податку на прибуток на 1495,90 грн. На підставі вказаного рішення ДПА в АР Крим, 19.08.2009 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000912301/2 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 32358,60грн., в тому числі 14959 грн. основного платежу та 17399,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також винесено податкове повідомлення-рішення № 0001732301/2 на суму збільшення податкових зобов'язань за штрафними санкціями в розмірі 1495,90 грн.

За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень до ДПА України, винесено рішення за № 10765/6/25-0515 від 22.10.2009, згідно з яким податкові повідомлення-рішення відповідача №0000912301/0 від 30.04.2009 з урахуванням рішень прийнятих за наслідками оскарження рішень до відповідача і до ДПА в АК Крим податкові повідомлення-рішення №0000912301/1 від 02.06.2009 і № 0000912301/2, № 0001732301/2 від 19.08.2009 - залишені без змін.

28.10.2009 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000912301/3 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 32358,60 грн., в тому числі 14959 грн. основного платежу та 17399,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій; та №0001732301/3 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 1495,90 грн. штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що підставою для донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 14959 грн. та штрафних санкцій в розмірі 11124,50 грн., зменшення на підставі акта перевірки №751/23-1/33433543 від 16.04.2009 від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 63991,60 грн., а також зменшення відповідачем від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, який підлягав включенню до складу податкового кредиту наступних періодів, у сумі 202751 грн., стали висновки відповідача про нікчемність укладеної між позивачем та ТОВ "Фрегат" угоди оренди майна №17-07 від 01.02.2007 на умовах суборенди.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на час проведення перевірки та винесення рішень в судовому порядку питання щодо права власності на майно Керченської судоремонтної бази не було вирішено по суті. 11.09.2006 між ВАТ "Керчрибпром" та ТОВ "КМЗ "Фрегат" укладено договір оренди майна (основних засобів) № 74-06, який недійсним у встановленому законом порядку не визнавався, сторонами не розривався. Згідно п. 6.2 вказаного договору оренди Орендар має право на передачу матеріальних цінностей цілісного майнового комплексу в суборенду за згодою Орендодавця.

01.02.2007 між ТОВ "КМЗ "Фрегат" та позивачем укладено договір оренди майна № 17-07.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між Фондом майна АР Крим і позивачем відсутній будь-який спір щодо правомірності тимчасового користування окремим майном майнового комплексу.

Норми закону, якою встановлена недійсність вказаного договору оренди, відповідачем не наведено.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України з правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, щодо того, що так як валові витрати позивача у розмірі 59839 грн. за 4-й квартал 2007 року та у розмірі 48600 грн. за 9 місяців 2008 року, підтверджені відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку, то висновок відповідача про їх завищення у зазначених розмірах є неправомірним. Відповідно є неправомірним донарахування відповідачем податку на прибуток від суми витрат в розмірі 14959 грн. та застування штрафних санкцій в розмірі 7479,50 грн., як 50% донарахованого податку, та застування штрафних санкцій в розмірі 3645 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме заниження податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 202751 грн. по операціям з виконання договору оренди майна.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, щодо того, що висновки відповідача про допущення позивачем вказаного порушення безпосередньо пов'язані з питанням нікчемності договору оренди майна.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що податковий кредит позивача по спірним операціям протягом періоду, що перевірявся, підтверджується відповідними податковими накладними, виписаними ТОВ "КМЗ "Фрегат", які містять всі необхідні реквізити та виписані платником ПДВ відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997.

Суми, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів або послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат, відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, стосовно того, що позивачем було правомірно віднесено суми витрат до складу податкового кредиту, а тому зменшення відповідачем позивачу від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, який підлягав включенню до складу податкового кредиту наступних періодів, у сумі 202751 грн. є неправомірним.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 04.07.2008 між позивачем та нерезидентом - фірмою "Дон мар Корпорейшн" (Панама) укладено договір № CRN-DR - Gepard/2008 на фрахт буксиру - рятівника "Гепард" на строк - 10 років. Згідно додатку № 2 до вказаного договору від 15.10.2008, у період часу, витраченого для усунення неполадок з 11.10.2008 по 14.10.2008 (включно) буксир "Гепард" вважається поза експлуатацією. Після проведення ремонтних робіт, починаючи з 15.10.2008р. буксир "Гепард" вважається введеним в експлуатацію. З 15.10.2008 фрахтова ставка складає 510 доларів США на добу, в тому числі ПДВ 85 доларів США.

Відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дохід, отриманий платником податків від продажу товарів (робіт, послуг) по операціях з юридичними особами, які не є платниками податку, згідно ст. 10 цього Закону, визначається виходячи з договірних цін, але не нижче звичайних цін на такі товари (роботи, послуги), діючих на дату такого продажу.

Згідно з ч. 4 ст. 189 Господарського кодексу України при здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін.

Відповідно до п. 4 Постанови НБУ "Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями" №597 від 30.12.2003, Державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" є органом, який видає акти цінової експертизи щодо підтвердження цін на послуги у зовнішньоекономічних контрактах кон'юнктурі ринку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що для підтвердження відповідності сум фрахту буксира "Гепард" за Договором чартеру цінам, які склалися на ринку транспортних послуг і, відповідно, "звичайним цінам" на такі послуги, позивачем було отримано експертний висновок Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" (ДП "Держзовнішінформ") №1/2082 від 27.03.2009.

Згідно з експертним висновком ДП "Держзовнішінформ" від 27.03.2009 № 1/2082 бербоут-чартерна ставка (ставка фрахту) на судно "Гепард" за Договором чартеру від 04.07.2008 відповідає кон'юнктурі цін на ринку морських перевезень (транспортних послуг).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, щодо того, що фрахтова ставка судна "Гепард" відповідає рівню цін, які склалися на ринку надання транспортних послуг і згідно з п. 1.20.1 та п. 1.20.2 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" є "звичайною ціною" для таких послуг.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що відповідачем було неправомірно зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2008 рік на суму 385194,16 грн. та від'ємне значення податку на додану вартість попередніх податкових періодів, який підлягав включенню до складу податкового її кредиту наступних періодів, у загальній сумі 266992 грн.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 у справі № 2а-13189/09/8/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 у справі № 2а-13189/09/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко