Ухвала суду № 33732049, 12.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року м. Київ К-41216/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010

у справі № 2а-5298/08/8/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції

про списання безнадійної податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції про списання безнадійної податкової заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем проведена виїзна комплексна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004 по 31.03.2005, за результатами якої складений акт №573/32066228/23-1/165 від 30.08.2005.

Перевіркою встановлено заниження позивачем розміру податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період 2004-2005р.р. на суму 72319,33грн.

Згідно Акта звірки між позивачем та відповідачем за період з листопада 2002р. по квітень 2005р. сума заборгованості позивача з податку з доходів фізичних осіб склала 113504,40грн., з яких списано суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 41185,08 грн. Таким чином заборгованість позивача становить 72 319,33 грн.

Листом відповідача № 8559/10/1701 від 09.10.2008 позивачу відмовлено у списанні вказаної заборгованості з податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Згідно п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивач виконує функції податкового агента, а саме: проводить нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів, фізичних осіб від імені та за рахунок платників податків, веде податковий облік та подає податкову звітність податковим органам та несе відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Обов'язок позивача надавати до 1 числа місяця, наступного за звітним кварталом, в податковий орган інформацію про виплачені суми доходів та нараховані суми податку з доходів фізичних осіб передбачений формою 1ДФ, затвердженою Наказом ДПА України № 164 від 08.04.2003, якою є "Довідка про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, щодо того, що так як Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачена подача податковим агентом податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з нього податку, який не є податковою декларацією, податковий борг у таких платників податків виникає лише у разі невчасної або не в повному обсязі сплати відповідної суми податкового зобов'язання, нарахованого податковим органом до акту документальної перевірки та узгодженого відповідно до чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, щодо того, що заборгованість податкового агента по перерахуванню податку з доходів фізичних осіб до бюджету, не зважаючи на відсутність відомостей у вигляді податкових декларацій, є податковим боргом, і на цю заборгованість поширюється можливість визнання безнадійною у зв'язку із закінченням строку, встановленого Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".

Відповідно до п. 3.3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків № 103 від 14.03.2001, до безнадійного податкового боргу відноситься податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, щодо того, що днем узгодження зобов'язань позивача є день складання акта перевірки № 573/32066228/23-1/165 від 30.08.2005 в якому відповідач вказав розмір заборгованості позивача з податку з доходів фізичних осіб. Початком строку позовної давності по заборгованості є момент, коли податковому органу стало відомо про її існування, тобто 30.08.2005 з дня складення акта перевірки.

Відповідно до вимог пп. "в" пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" списанню підлягає безнадійний податковий борг юридичних і фізичних осіб, відносно якого закінчився строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Згідно пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" строк давності становить 1095 днів, що наступили за останнім днем граничного строку подачі податкової декларації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що оскільки строк давності для стягнення заборгованості, що утворилася у позивача станом на 01.04.2005 в сумі 72319,33 грн. на час звернення позивача до суду першої інстанції скінчився, то відповідно до норм чинного законодавства позивач вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010 у справі № 2а-5298/08/8/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010 у справі № 2а-5298/08/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко