Ухвала суду № 33732037, 12.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року м. Київ К-27506/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010

у справі № 2-а-43413/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар Харків"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Господар Харків" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі постанови Київського районного суду м. Харкова від 25.06.2009 у справі № 4-1405/09/02 відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.07.2006 по 30.06.2009, за результатами якої складений акт № 5776/2305/34392388 від 29.10.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2008 року в розмірі 62083 грн. та за 1 квартал 2009 року в розмірі 62 грн., а також порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2008 року в розмірі 49667 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем 09.11.2009 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0003732305/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 93271,50 грн., з яких 62145,00 грн. основний платіж та 31072,50 грн. штрафна (фінансова) санкція; та № 0003742305/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 74500,50 грн., з яких 49667 грн. основний платіж та 24833,50 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач придбав у ТОВ "ВИС-Т" крипіжні матеріали на загальну суму 298000 грн. (ПДВ - 49667 грн.), що підтверджується відповідними видатковими накладними від 06.02.2008: № ТПН00034 на суму 13286,46 грн. (ПДВ 2214,41 грн.), № ТПН-000041 на суму 89351,11 грн. (ПДВ 14891,85 грн.), № ТПН-000052 на суму 53201,82 грн. (ПДВ 8866,97 грн.), № ТПН-000064 на суму 112001,77 грн. (ПДВ 18666,96 грн.), № ТПН-000076 на суму 30158,84 грн. (ПДВ 5026,47 грн.), які містять підпис особи, що здійснила відвантаження товару, скріплений печаткою постачальника. Факт придбання товарів у ТОВ "ВИС-Т" на загальну суму 298000 грн. (ПДВ - 49667,00 грн.) підтверджується також податковими накладними від 06.02.2008р. № 34 на суму 13286,46 грн. (ПДВ 2214,41 грн.), № 41 на суму 89351,11 грн. (ПДВ 14891,85 грн.), № 52 на суму 53201,82 грн. (ПДВ 8866,97 грн.), № 64 на суму 112001,77 грн. (ПДВ 18666,96 грн.), № 76 на суму 30158,84 грн. (ПДВ 5026,47 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, придбання товару здійснено на умовах передоплати, яка проведена у безготівковій формі шляхом перерахування 05.02.2009 на розрахунковий рахунок ТОВ "ВИС-Т" грошових коштів у розмірі 298000 грн. на підставі рахунків-фактури від 04.02.2008 № 0402-1, № 0402-2, № 0402-3, № 0402-4 та № 0402-5, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Згідно листа Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 1260/7/23-313 від 26.02.2010 у відповідь на запит відповідача, за наслідками проведеної зустрічної перевірки наявність взаємовідносин позивача по придбанню товарів у ТОВ "ВИС-Т" не спростовано. Згідно акта перевірки № 5776/2305/34392388 від 29.10.2009 та пояснень представників відповідача, при проведенні перевірки не ставився під сумнів факт отримання позивачем товарів від ТОВ "ВИС-Т", їх оплата та законність джерел отримання коштів, які були сплачені постачальнику.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Якщо ж платник податку придбаває матеріальні активи, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не включається до складу податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що придбаний у ТОВ "ВИС-Т" товар позивач за договором поставки № 13 від 01.02.2008 реалізував ТОВ "Торговий дім "ЧІК" відповідно до видаткових накладних від 07.02.2008: № ТРН-08925 на суму 13420,74 грн. (ПДВ-2236,79 грн.), № ТРН-08934 на суму 90253,63 грн. (ПДВ-15042,27 грн.), № ТРН-08944 на суму 53739,19 грн. (ПДВ-8956,53 грн.), № ТРН-08954 на суму 113123,71 грн. (ПДВ-18853,95 грн.), № ТРН-08957 на суму 30407,30 грн. (ПДВ-5067,88 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, факт продажу позивачем придбаного у ТОВ "ВИС-Т" товару контрагенту ТОВ "Торговий дім "ЧІК" підтверджується податковими накладними позивача від 04.02.2008 № НН-0000451 на суму 13420,74 грн. (ПДВ-2236,79 грн.), № НН-0000450 на суму 90253,63 грн. (ПДВ-15042,27 грн.), № НН-0000452 на суму 53739,19 грн. (ПДВ-8956,53 грн.), № НН-0000455 на суму 113123,71 грн. (ПДВ-18853,95 грн.), № НН-0000457 на суму 29462,73 грн. (ПДВ-4910,46 грн.) та від 07.02.2008 № НН-0000458 на суму 944,57 грн. (ПДВ-157,43 грн.). Розрахунки за проданий товар проведено у безготівковій формі на підставі рахунків-фактури від № СФ-0000931, СФ-0000940, № СФ-0000957, № СФ-0000961 та № СФ-0000964 шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів 04.02.2008 у сумі 300000 грн. та 21.03.2008 в сумі 944,57 грн., що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку позивача.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь які втрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що видаткові накладні ТОВ "ВИС-Т" містять підпис особи, яка здійснила відвантаження товару, скріплений печаткою постачальника, (однак не містять посади цієї особи), відомості про придбані товари, їх вартість, дату здійснення операції та відповідні суми податків. Відповідачем не доведено недостовірності даних, зазначених у видаткових накладних ТОВ "ВИС-Т".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, щодо того, що не зазначення посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення у видатковій накладній не перешкоджає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, щодо того, що вирок Київського районного суду м. Харкова від 27.10.2009 у справі № 1-954/09/16, який не набрав законної сили та не містить висновків стосовно того, що позивач був задіяний в схемах ухилення від сплати податків, а діяльність його посадових осіб була протиправною або злочинною, не є належним доказом у даній справі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що оскільки відповідачем не доведено фактів неправомірного формування позивачем складу валових витрат та складу податкового кредиту за рахунок витрат по взаємовідносинам з ТОВ "ВИС-Т", то висновки відповідача та прийняті повідомлення рішення є неправомірними.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 у справі № 2-а-43413/09/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 у справі № 2-а-43413/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко