Рішення № 3373033, 27.03.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 березня 2009 року справа № 6/68

за позовом: спільного українсько-німецького підприємства “МАРКОМ” у формі

товариства з обмеженою відповідальністю,

юридична адреса: вул. Ялтинська, 5б, м. Київ, 02099

фактична адреса: пер. Нестеровський, 7/9, м. Київ, 04053

до відповідача: приватного підприємства “Союз-Лідер”

юридична адреса: вул. Боженка, 100, м. Чернігів,

фактична адреса: вул. Молодіжна, 2, м. Чернігів.

про стягнення 36326,93 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Скібіцька О.О., довіреність №92/08 від 04.08.2008 року,

від відповідача: Кулєба Л.В., довіреність №05/12 від 05.12.2008 року.

СУТЬ СПОРУ:

Спільним українсько-німецьким підприємством “Марком” у формі товариства з обмеженою відповідальністю подано позов до приватного підприємства „Союз-Лідер” про стягнення 38046,26 грн. основного боргу за поставлений товар за період з 12.12.2007 року по 20.10.2008 року згідно договору поставки №1226 від 28.11.2007 року, 256,04 грн. –пені, 32,01 грн. –3% річних.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме: про зменшення суми основного боргу на 2 тис. грн., в зв”язку з тим, що дана сума оплати не була врахована позивачем при подачі позову, і просить стягнути 36046,26 грн.; про зменшення суми 3 % річних на 0,82 грн. і просить стягнути 3 % річних в сумі 31,19 грн.; про зменшення суми пені на 6,56 грн. і просить стягнути суму пені в розмірі 249,48 грн.

Суд приймає дану заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, оскільки ці дії не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити.

До початку судового засідання на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Також разом з клопотанням на адресу суду надійшов відзив на позов в якому зазначено, що відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх безпідставними, обґрунтовуючи свою позицію наступним:

Предметом позову є стягнення грошових сум внаслідок невиконання відповідачем зобов”язань, що виникли у відповідача за невиконання договору поставки №1226 від 28 листопада 2007 року.

Згідно п. 4.1. договору поставка товару на умовах цього договору здійснюється тільки при наявності додатку №1, затвердженого та скріпленого печатками сторін договору. У відповідності до п. 1.3. договору додаток №1 (“Протокол узгодження”) є невід”ємною частиною договору, що визначає асортимент товару, його кількість, ціни за одиницю цього товару. За умовами п. 5.1. договору постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в додатку №1 договору.

Таким чином, на думку відповідача, для підтвердження факту передачі товару саме за договором позивач повинен надати суду належним чином підписаний та скріплений печатками сторін Додаток №1 до договору.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2007 року між спільним українсько-німецьким підприємством “Марком” у формі товариства з обмеженою відповідальністю та приватним підприємством „Союз-Лідер” укладено договір поставки № 1226.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов’язується в порядку та в строки, встановлені даним договором, передавати у власність, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар.

Згідно п. 1.3 договору сторони затверджують „Протокол узгодження” (Додаток №1), що визначає асортимент, кількість, ціну за одиницю товару та є невід’ємною частиною даного Договору.

20.11.2007р. між спільним українсько-німецьким підприємством “Марком” у формі товариства з обмеженою відповідальністю та приватним підприємством „Союз-Лідер” був складений протокол узгодження розбіжностей до договору поставки № 1226 від 28.11.2007р.

Відповідно до п. 4.2 договору товар постачається згідно графіка поставки та заявки покупця, яка є обов’язковим для постачальника. Заявка оформлюється в письмовому вигляді та надсилається постачальнику по факсу, електронною поштою або іншим способом, зручним для покупця. Графік повинен бути узгоджений сторонами.

Відповідно до п. 5.1 цього договору постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в „Протоколі узгодження” (Додаток №1). При зміні ціни постачальник зобов”язаний не менше, ніж за 5 (п”ять) робочих днів надати покупцю Додаток №1 до даного договору зі змінами, завірений печаткою та підписом уповноваженого представника постачальника. У протилежному випадку покупець залишає за собою право оприбуткувати товар по раніше узгодженим цінам, з послідуючою заміною прибуткових документів постачальника.

Згідно п. 6.1 договору покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок продавця в гривнях у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше шестидесяти календарних днів від дати приймання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з 12.12.2007р. по 20.10.2008р. було відвантажено товар відповідачу на загальну суму 83633,10 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 19-46).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних та відповідним штампом магазину, який отримав товар і який належить до мережі магазинів ПП „Союз-Лідер”.

Згідно довідки першої Київської філії ВАТ “ВіЕйБі Банк” №18/2-3632 від 05.12.2008 року, яка міститься в матеріалах справи, на поточний рахунок позивача надійшли від відповідача грошові кошти за товар в сумі 44043,82 грн.

Крім того відповідачем повернуто позивачу товар 16 та 19 вересня 2008 року на суму 943,98 грн. та 599,04 грн. на загальну суму 1543,02 грн., що підтверджується прибутковими ордерами на повернення товару покупця (а.с. 47-50).

Також позивачем було направлено на адресу відповідача лист –вимогу №174/11 від 24 листопада 2008 року, в якій позивач зазначає, що станом на 21 листопада 2008 року відповідач має заборгованість в сумі 38046,26 грн. Також позивач зазначає, що згідно п. 6.2. договору поставки №1226 від 28 листопада 2007 року приватне підприємство “Союз-Лідер” зобов”язувалось здійснювати оплату у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше 60 днів від дати приймання товару. Одночасно в даному листі позивач просить відповідача провести розрахунок за поставлений товар протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання даної вимоги, яку відповідач отримав 28.11.2008 року, що підтверджується матеріалами справи.

Станом на 30.12.2008р. ПП „Союз-Лідер” свої зобов’язання за договором повністю не виконав, за отриманий товар не розрахувався.

Згідно актів зведення взаєморахунків, які склав позивач за період з 01.07.2007р. по 28.01.2009р. та за період з 01.11.2007р. по 23.03.2009 р., загальна заборгованість ПП „Союз-Лідер” перед спільним українсько-нумецьким підприємство “Марком” у форма товариства з обмеженою відповідальністю складає 36046,26 грн.

Таким чином, в позовній заяві заявлено до стягнення суму боргу за поставлений відповідачу товар згідно договору поставки № 1226 від 28.11.2007р. в розмірі 36046,26 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Згідно розрахунку, складеного відповідно до фактичних обставин та законодавства, позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення суму боргу з урахуванням 3% річних з простроченої суми в сумі 31,19 грн.

Відповідно до умов п. 8.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день простроченого платежу.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено суму боргу у термін, визначений умовами договору, позивачем на виконання умов п. 8.3 Договору нараховано відповідачу пеню всього в сумі 249,48 грн., що підтверджується розрахунком.

Таким чином, загальна сума боргу, яку просить стягнути позивач, становить 36326,93 грн., в тому числі 36046,26 грн. основного боргу за отриманий товар у період з 12.12.2007 року по 20.10.2008 року по договору поставки, 3% річних в сумі 31,19 грн. та пені в сумі 249,48 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов’язання по оплаті своєчасно не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 36326,93 грн.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України). Поведінка особи, що достатньо свідчить про укладення договору слід кваліфікувати як акцепт.

Укладення договору є процесом досягнення згоди з усіх істотних умов договору. Водночас, досягнення згоди з усіх істотних умов тягне за собою факт укладення договору, який є юридичним фактом.

З практичної точки зору можна констатувати, що надання належної форми договору, тобто результату досягнення згоди з усіх істотних умов і є належною формою досягнення згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Законодавча вимога письмової форми для договору дозволяє констатувати факт укладення договору, коли відомості про досягнення згоди щодо частини істотних умов відображені у самому договорі, точніше у його тексті, а згода щодо інших істотних умов може бути досягнута в усній формі, про що може свідчити, наприклад, письмові докази або поведінка сторін договору, що приступили до його виконання.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії договору поставки товару даний договір був підписаний обома сторонами та завірений печатками сторін. Також в матеріалах справи знаходяться видаткові накладні, які підтверджують факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару в певному асортименті, в певній кількості, за певною ціною одиниці товару та загальною вартістю товару.

Такі дії сторін договору свідчать про те, що вони приступили до його виконання і досягли згоди щодо таких істотних умов договору, як асортимент, кількість та ціна товару.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства „Союз-Лідер” (юридична адреса: вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005; фактична адреса: вул. Молодіжна, 2, м. Чернігів, 14000, ід. код 31895563, р/р 26008007677 закрите акціонерне товариство „Полікомбанк” м. Чернігів; МФО 353100) на користь Спільного українсько-німецького підприємства “Марком” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (юридична адреса: вул. Ялтинська, 5б, м. Київ, 02099; фактична адреса: пер. Нестеровський, 7/9, м. Київ, 04053, ід. код 14364757, р/р 26002300111397 перша Київська філія відкритого акціонерного товариства “ВіЕйБі Банк”, м. Київ; МФО 321637) 36326,93 грн. боргу, в тому числі 36046,26 грн. основного боргу за отриманий товар по договору поставки від 28.11.2007р., 3% річних в сумі 31,19 грн. та пені в сумі 249,48 грн., 363,27 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

27.03.09