Рішення № 33729756, 24.09.2013, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів - Гордійчук С.О., Демянчук С.В.

секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 24 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном, встановлення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_6, відділ ДВС Острозького РУЮ, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на частину квартири,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 24 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном та встановлення порядку користування квартирою - задоволено частково.

Виділено в користування ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 житлову кімнату площею - 18,6 кв.м..

Виділено в цій квартирі в користування ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 житлову кімнату площею 18, 8 кв.м. і лоджію 6, 2 кв.м.

У спільному користуванні залишено коридор - 8,0 кв.м., кухню - 9,1 кв.м., вбиральню - 1,3 м.кв., ванну кімнату - 2,6 кв.м..

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3 229 грн. 40 коп судового збору.

У задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: приватний нотаріус

____________

Справа № 567/178/13-ц Головуючий в суді І інстанції - Венгерчук А.О.

Провадження № 22-ц-787/1349/2013 Суддя-доповідач -Шимків С.С.

ОСОБА_6, відділ ДВС Острозького РУЮ, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на частину квартири - відмовлено.

Вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1, ОСОБА_2 оскаржили його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначають, що суд першої інстанції вийшов за межі позовної заяви, оскільки виділив позивачу кімнату 18,6 кв.м. про виділення якої останній не просив.

При цьому, суд рішенням про визначення порядку користування квартирою фактично позбавив їх права власності на частину належної їм квартири - шляхом позбавлення права користування частиною житлової площі, що припадає на їхню частку в спірній квартирі, оскільки площа виділеної позивачу кімнати є більшою за його частку в квартирі.

Зазначають, що судом не вирішено питання у який спосіб, користувачі кімнати розміром 18.8 кв.м. мають користуватися виділеною їм лоджею, адже доступ до неї можливий тільки з кімнати, що виділена позивачу.

Наголошують, що судом неправильно здійснено розподіл судових витрат по справі.

Також вважають необґрунтованим рішення суду по зустрічній позовній заяві та зазначають, що відмовляючи в задоволенні даного позову, суд, не вказав чому свідоцтво про право власності є дійсним.

Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просять скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою відмовити, а зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним виданого ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на 2/5 частини квартири задовольнити.

ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився. Він був належним чином повідомлений про день, час та місце рзгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 02 липня 2004 року було відкрито виконавче провадження № 13/2 за ЄДРВП 12596314 за виконавчим листом № 2-29 від 28 травня 2004 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 70 000 грн..

Відповідно до постанови державного виконавця відділу ДВС Острозького РУЮ від 23 травня 2012 року, ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу за оцінкою передано 2/5 частини двокімнатної квартири, загальною площею 65, 2 кв.м. та житловою площею 37, 4 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.4).

Згідно свідоцтва, виданого 02 листопада 2012 року приватним нотаріусом Острозького міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_6, ОСОБА_3 є власником 2/5 частин квартири АДРЕСА_1 (а.с.5).

Належність на праві спільної часткової власності вказаної частки квартири підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 36649612 від 11 грудня 2012 року, технічним паспортом на квартиру (а.с. 6-8).

За правилом ч. 3 ст. 319 ЦК України, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Порядок здійснення права спільної часткової власності встановлений статтею 358 ЦК України.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є у спільній частковій власності. За відсутності згоди порядок володіння та користування майном визначається судом.

Відповідно до роз'яснень п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" № 20 від 22 грудня 1995 року (з наступними доповненнями) квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Факт того, що спірна квартира не може бути поділена між сторонами в натурі визнана та не заперечується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 про встановлення порядку користування спірною квартирою.

Проте, апеляційний суд не може погодитися із визначеним судом порядком користування квартирою, оскільки виділивши ОСОБА_3 кімнату площею 18,6 м. кв., суд фактично унеможливив безперешкодне користування відповідачами за первісним позовом виділеною їм лоджією площею 6,2 м. кв..

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_3, останній звернувся до суду з позовом про встановлення порядку користування приміщеннями квартири, яка перебуває у спільній частковій власності сторін та просив суд виділити йому житлову кімнату - спальню - 18,8 м. кв., а житлову кімнату-залу - 18,6 м. кв. + лоджія 6,2 м. кв. - залишити в користування відповідачам; підсобні приміщення - коридор, кухню, вбиральню, ванну кімнату залишити в загальному користуванні.

З клопотанням про призначення експертизи щодо визначення порядку користування квартирою сторони не зверталися.

Колегія суддів вважає, що варіант порядку користування запропонований ОСОБА_3 в позовній заяві є найбільш оптимальним для інтересів всіх співвласників квартири. Він узгоджується з планом квартири (а.с. 7 зворот).

Також суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог ОСОБА_3 в частині усунення перешкод в користуванні квартирою, проте помилково поклав на відповідачів витрати по сплаті судового збору за дану позовну вимогу.

За таких обставин, рішення суду за первісним позовом підлягає зміні.

Щодо зустрічних позовних вимог то колегія суддів погоджується з висновками та мотивами за яких суд прийшов до висновку про їх необґрунтованість.

Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.

Доводи апелянтів висновків та мотивів суду про необґрунтованість зустрічного позову не спростовують, оскільки ґрунтуються на особистому тлумаченні норм матеріального права.

Таким чином, підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції по зустрічному позову колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 24 травня 2013 року за первісним позовом в частині встановлення порядку користування квартирою та в частині розподілу судових витрат за даним позовом - змінити.

Виділити в користування ОСОБА_3 в квартирі за адресою АДРЕСА_1, житлову кімнату площею - 18,8 кв.м..

Виділити в користування ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 в квартирі за адресою АДРЕСА_1, в користування житлову кімнату площею 18, 6 кв.м. і лоджію 6, 2 кв.м..

У спільному користуванні залишити коридор - 8,0 кв.м., кухню - 9,1 кв.м., вбиральню - 1,3 м.кв., ванну кімнату - 2,6 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3 114 грн. 70 коп. судового збору.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Гордійчук С.О.

Демянчук С.В.