Ухвала суду № 33729611, 03.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р.

справа № 2а-4763/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Бізнес Авіація»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі №2а-4763/09/0470

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Бізнес Авіація»

до

="fs137">про

Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська

скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Бізнес Авіація» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001942301/0/21231 від 10 липня 2008р., №0001952301/0/21232 від 10 липня 2008р., №0001942301/1 від 25 вересня 2008р., №0001952301/1 від 25 вересня 2008р., №0001942301/2 від 19 грудня 2008р., №0001952301/2 від 19 грудня 2008р., №0001942301/3 від 02 березня 2009р., №0001952301/3 від 02 березня 2009р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-4763/09/0470. (а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що при перевірці правильності визначення суми податку на додану вартість, відповідачем безпідставно донараховано податок на додану вартість та штрафні санкції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі №2а-4763/09/0470 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. (суддя – Єфанова О.В.) (а.с.233-237)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що висновки, викладені в акті перевірки від 02.07.2008р. №2420/10/23-226/33717695 та винесені на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам законодавства.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Бізнес Авіація», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі №2а-4763/09/0470 та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що акт перевірки від 02 липня 2008 року №2420/10/23-226/33717695, не містить належних доказів на підтвердження заниження позивачем скоригованого валового доходу за 2006 рік на загальну суму 197331,67 гривень.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в період з 19 травня 2008 року по 24 червня 2008 року було проведено виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Бізнес Авіація» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30 серпня 2005 року по 31 березня 2008 року, результати якої оформлено актом №2420/10/23-226/33717695 від 02 липня 2008 року.

Висновками зазначеного акту встановлено, що підприємством порушено пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податку на прибуток за 2006 рік в сумі 49332,00 грн.; порушено пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за лютий 2006 року на 15403,00 грн., за липень 2006 року на 4617,00 грн., за вересень 2006 року на 13298,00 грн.

10 липня 2008 року, на підставі акту перевірки №2420/10/23-226/33717695 від 02 липня 2008 року, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001942301/0/21231., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 73997,00 грн., з них за основним платежем 49332,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 24665,00 грн.;

- №0001952301/0/21232, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 49976,00 грн., з них за основним платежем 33318,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 16658,00 грн.

За результатами оскарження позивачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку останні залишені без задоволення та винесено податкові повідомлення рішення №0001942301/1 від 25 вересня 2008р., №0001952301/1 від 25 вересня 2008р., №0001942301/2 від 19 грудня 2008р., №0001952301/2 від 19 грудня 2008р., №0001942301/3 від 02 березня 2009р., №0001952301/3 від 02 березня 2009 р.

Відповідно до матеріалів справи, позивач в порушення вимог законодавства, не відобразив в рядку «валовий дохід» дані декларації з податку на прибуток філії №1 у м.Києві у зв'язку з тим, що філія №1 перебуває на обліку у ДПІ Голосіївського району м. Києва. Крім того, при проведенні відповідності даних журналів-ордерів по рах.361 «розрахунки з вітчизняними покупцями» за період з 30.08.05 року по 31.03.08 року з даними декларації з податку на прибуток (ряд.01.1 «дохід від продажу товарів робіт, послуг») встановлено, що дані, які відображені в журналах-ордерах по pax. 361 є загальними даними по підприємству з урахуванням доходів по філії. Декларація з податку на прибуток, яка подається до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська має включати дані по філії №1 і складається на підставі даних журналу-ордеру по pax.361. Декларація з податку на прибуток по філії №1 є складовою частиною декларації з податку на прибуток позивача.

Перевіркою зроблено висновок, що позивач в порушення п.п. 4.1.1 п.4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занизив валовий дохід за 2006 рік на 197332 грн., що призвело до заниження на 49332 грн. податку на прибуток. Крім того, позивач не відобразив в рядку декларації «валові витрати» витрат по філії №1 у м. Києві.

Також, перевіркою встановлено, що відповідно до реєстру отриманих та виданих накладних у 2006 році обсяги поставок на митній території України складають:

- 97872 грн. в т.ч. ПДВ 16312 грн. за лютий 2006 року - згідно з податковою накладною від 21.02.2006 року №2, виписаною ЗАТ «Торговий дім «Азовзагальмаш». За даними податкової декларації з податку на додану вартість задекларовано 518 грн. ПДВ. Відхилення складає 15794 грн. У лютому 2006 р. відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 391 грн., яку необхідно зменшити, у зв'язку з донарахуванням податкового зобов'язання в сумі 15403 грн.

- 57186 грн. в т.ч. ПДВ 9531 грн. за липень 2006 року - згідно з податковою накладною від 10.07.2006 року №100706, виписаною ПП «Лонфіт». За даними податкової декларації з податку на додану вартість задекларовано 1361 грн. ПДВ. Відхилення складає 8170 грн. У липні 2006 р. відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 3553грн., яку необхідно зменшити, у зв'язку з донарахуванням податкового зобов'язання в сумі 4617 грн.

- 336750 грн. в т.ч. ПДВ 61125 грн. за вересень 2006 року - згідно з податковою накладною від 25.09.2006 року №2, виписаною ЗАТ «Укргаз-Енерго». За даними податкової декларації з податку на додану вартість задекларовано 47827 грн. ПДВ. Відхилення складає 13298 грн.

Відповідно до пункту 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Згідно пункту 4.1 статті 4 вищезазначеного Закону валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України. її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

У відповідності до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів. іпотечних сертифікатів у часті, іпотечних сертифікатів і фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення операцій з іх кінцевою погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 вищевказаного Закону «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно з пунктом 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку: або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на викладені обставини справи та зазначені правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відповідності вимогам законодавства висновків, викладених в акті перевірки №2420/10/23-226/33717695 від 02.07.2008р. та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 22 вересня 2011 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Бізнес Авіація» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі №2а-4763/09/0470 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 05 липня 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна