Ухвала суду № 33729607, 05.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р.справа № 2а/0470/10945/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012р. у справі №2а/0470/10945/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» до відповідачів: за участі про 1. Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області; 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області Прокурора Дніпропетровської області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний кар'єр» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач-2), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000182330 від 25.08.2011р. по зменшенню суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 488669 грн. по основному платежу, 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій; зобов'язати суб'єкта владних повноважень в особі Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області надати органу державного казначейства в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість в розмірі 488669 грн.; зобов'язати суб'єкта владних повноважень в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» за результатами висновків Нікопольської ОДПІ суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 488669 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/10945/11. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документально підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012р. у справі №2а/0470/10945/11 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.2011р. №0000182330, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011р. № 0000182330 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 488669 грн. по основному платежу, 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В частині позовних вимог про зобов'язання Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість у розмірі 488669 грн. та зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 488669 грн. провадження у справі закрито. (суддя - Конєва С.О.) (т.5, а.с.43-55)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що сторонами надані документи, які свідчать про те, що ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» правомірно заявив до бюджетного відшкодування у декларації за травень 2011р. суму у розмірі 488669 грн. у відповідності до вимог ст. 200 Податкового кодексу України. Крім того, визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення призводить до повного захисту прав і інтересів позивача.

Відповідач-1 - Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року у справі № 2а/0470/10945/11 в частині задоволених вимог - скасування податкового повідомлення-рішення №0000182330 від 25.08.2011р., та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскільки п.200.14 ст.200 ПКУ не передбачено часткового підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України, за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за травень 2011 року у розмірі 488669,00грн., що пов'язано з відсутністю результатів зустрічних перевірок.

11 жовтня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх..№208696/12 надійшли заперечення Позивача на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що висновок Дніпропетровського окружного адміністративного суду про неправомірне винесення Відповідачем-1 оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є правомірним та обґрунтованим, оскільки не встановлено фактів порушення позивачем вимог чинного законодавства при визначенні суми бюджетного відшкодування в декларації з ПДВ за травень 2011 року.

Позивач просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012р. у справі №2а/0470/10945/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача-1 - без задоволення.

14 січня 2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх..№2974/13 надійшло клопотання Відповідача-2 про розгляд справи без участі його представника.

Винісши на розгляд зазначене клопотання, з урахуванням думок представників Позивача, Відповідача-1, прокурора, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представника Відповідача-2.

Представник Відповідача-1, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Представник позивача просив суд в задоволенні апеляції відмовити за її необґрунтованості та безпідставності, а рішення суду першої інстанції. як вмотивоване та законне - залишити без змін.

Прокурор вважав, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників з»явившихся сторін по справі, зважаючи на доводи прокурора, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000182330 від 25.08.2011р. та зобов»язання вчинити певні дії - є предметом судового спору.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах апеляційного оскарження.

Сторони щодо встановлених судом фактичних обставин справи, заперечень не заявляли.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Податковим кодексом України; Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року в сумі 488669 грн., що пов'язано з відсутністю результатів зустрічних перевірок контрагентів-постачальників є безпідставними, оскільки спростовуються дослідженими судом первинними бухгалтерськими документами, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88, а також даними акту перевірки від 11.08.2011р., який не містить посилань на будь-які порушення податкового законодавства саме позивачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний кар'єр» зареєстроване 15.01.1998р. Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та останнє є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 29.03.2010р., копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.04.2010р., копією статуту позивача, копією довідки з ЄДРПОУ від 31.03.2011р. (а.с.7-28 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2011р. позивачем була подана податкова декларація з ПДВ № 9004228592 за травень 2011р..

З урахуванням уточнюючих розрахунків № 9004396789 від 24.06.2011р. та № 9005377499 від 25.07.2011р., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить - 488 669 грн. (а.с.49-55 том 1, 135-142 том 2).

Також 20.06.2011р. та 25.07.2011р. позивачем була подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (а.с.56-59 том 1, а.с.143 том 2).

Судом встановлено, що в період часу з 26.07.2011р. по 08.08.2011р. згідно до вимог ст. 78 Податкового кодексу України на підставі направлення та відповідно до наказу № 1194 від 25.07.2011р. фахівцями Відповідача-1 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку по декларації з ПДВ за травень 2011 року, за результатами якої було складено Акт від 11.08.2011р. № 719.233.00292304.

Згідно наданої суду ксерокопії зазначеного акту, за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за травень 2011 року з урахуванням уточнюючих розрахунків у розмірі 488 669 грн., що пов'язано з відсутністю результатів зустрічних перевірок, які б підтвердили або спростували факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань щодо обґрунтованості заявлених позивачем по даній справі вимог про відшкодування ПДВ з Державного бюджету (а.с.30-46 том 1).

25.08.2011р. на підставі вищевказаного Акту перевірки від 11.08.2011р. Відповідачем-1 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000182330, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 488 669 грн. по декларації № 9004228592 від 20.06.2011р. за травень 2011р. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн. (а.с.47 том 1).

Як вбачається з наданих суду документів, сума податкового кредиту з ПДВ за травень 2011р. була сформована ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» в результаті здійснення господарських операцій з такими контрагентами як ПП «Бренбуд», ТОВ «Український універсальний термінал», Структурна одиниця Нікопольського району електричних мереж ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» та іншими постачальниками.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» та всіма контрагентами були укладені відповідні договори на проведення господарських операцій , за якими позивач отримав відповідні матеріали та послуги.

Факт виконання умов зазначених договорів між сторонами підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, факт реальності здійснення позивачем господарських операцій за вказаними вище договорами підтверджується Актом перевірки від 11.08.2011р., в котрому зафіксовано факт сплати позивачем сум податку на додану вартість у складі придбаного товару (а.с.30-46 том 1).

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів звертає увагу й на ту обставину, що зі змісту акту вбачається, що перевіркою не встановлено порушення порядку ведення податкового обліку та не встановлено завищення або заниження позивачем задекларованого показника у рядку 16.1 Декларації з ПДВ за травень 2011 року.

Крім того, перевіркою правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за травень 2011 року порушень не встановлено. Також не встановлено порушень при перевірці визначення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту з ПДВ (а.с.41-42, том 1).

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1 ст.9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Так, у відповідності до п.14.1.18 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі У цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 Податкового кодексу України така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, якщо в наступному податковому періоді сума має від'ємне значення.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що позивачем заявлено суму бюджетного відшкодування за травень 2011 року відповідно до розміру сплаченої ним суми ПДВ у складі вартості товару/отримання послуг.

Такий висновок грунтується як на підставі первинних бухгалтерських документах, що знаходяться в матеріалах справи, так і на висновках Акту перевірки від 11.08.2011р., згідно яких встановлено факт сплати позивачем ПДВ у складі придбаного товару\ отриманих послуг\.

З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем по даній адміністративній справі у декларації з ПДВ за травень 2011р. правомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму у розмірі 488669 грн. (а.с.49-59 том 1, 135-143 том 2).

Як вбачається з матеріалів справи, за позицією податкового органу, оскільки на момент перевірки та складання акту перевірки відповіді по надісланих запитах по контрагентах-постачальниках не отримані і що пунктом 200.14 статті 200 ПКУ не передбачено часткового підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України, то, відповідно, за результатами проведеної перевірки позивача не можливо підтвердити заявлену останнім суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за травень 2011 року у розмірі 488669,00грн.

Колегія суддів, як і суд першої інстанції, не погоджується з такими висновками Відповідача-1 та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів керується, в тому числі, й положеннями пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, котрі не містять заборони щодо формування сум бюджетного відшкодування ПДВ за умови не підтвердження факту надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету по всьому ланцюгу придбання товару.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги й ту обставину, що Акт перевірки містить посилання на сплату позивачем сум ПДВ у складі придбаного товару (а.с.30-46 том 1).

Також, як вбачається з матеріалів справи, а саме з висновків довідки № 476-23/3-14310112 від 22.09.2011р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП НВО «Павлоградський хімічний завод», який був одним із контрагентів позивача, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ВАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр», вбачається, що перевіркою не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від особи ВАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр», яка мала правовідносини з платником податків. Зазначеною перевіркою встановлено відображення ДП НВО «ПХЗ» в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від позивача по даній адміністративній справі, який мав правові відносини з платником податків (а.с.183-187 том 2).

Статтею 19 Конституцією України передбачено, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його контрагентом. Якщо Контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків.

Відмовляючи в задоволенні апеляційних вимог колегія суддів керується, в тому числі, й практикою Європейського суду, а саме: у справі Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02, п. 38 рішення), Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

У справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03, п. 71 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У силу ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є самостійним джерелом права і підлягає застосуванню національними судами України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 27 червня 2012р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відповідача-1 спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об»єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012р. у справі №2а\0470\10945\11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а вразі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 12 липня 2013р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна