Ухвала суду № 33729598, 04.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.

справа № 2а-0870/6417/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

при секретарі судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі №2а-0870/6417/11 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Племптахокомбінат „Запорізький” до Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Племптахокомбінат „Запорізький” (далі за текстом - ТОВ „Племптахокомбінат „Запорізький”) звернулось до суду з позовом до Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі за текстом – Токмацька ОДПІ Запорізької області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000212302-2012 від 29.07.2011 року яким збільшено суми грошового зобов’язання за податком на додану вартість у розмірі 73873,50 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року позовні вимоги ТОВ „Племптахокомбінат „Запорізький” задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Токмацької ОДПІ Запорізької області від 29 липня 2011 року №0000212302-2012.Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ “Племптахокомбінат “Запорізький” судові витрати у розмірі 3,40 грн.

В апеляційній скарзі Токмацька ОДПІ Запорізької області просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ „Племптахокомбінат „Запорізький”, посилаючись на прийняття постанови судом першої інстанції з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Токмацькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ „Племптахокомбінат „Запорізький” з питань дотримання податкового законодавства за вересень-жовтень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ „Агротрейд”.

За результатами перевірки 18.07.2011 року складено акт № 369/23/35622694, відповідно висновків якого позивачем порушено п.4.1 ст.4 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 року № 168/97-ВР із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 59098,50 грн., у тому числі за вересень 2010 року – 54144,45 грн. та жовтень 2010 року - 4954,05 грн.

На підставі вказаного акта Токмацькою ОДПІ Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення форми „Р” №0000212302-2012 від 29 липня 2011 року, відповідно до якого ТОВ “Племптахокомбінат “Запорізький” збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 73873,13 грн., з них за основним платежем - 59098,50 грн., за штрафними санкціями – 14774,63 грн.

Відповідно до матеріалів справи, між ТОВ „Племптахокомбінат „Запорізький” та ТОВ „Агротрейд” укладено договори поставки №1686-ЗАП/21.09 від 15.09.2010 року, №1723-ЗАП/7.10 від 06.10.2010 року, №1732-ЗАП/11.10 від 08.10.2010 року, відповідно до яких Продавець зобов’язався передати у власність Покупця товар – пшениця фуражна врожаю 2010 року, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити вказаний товар.

На виконання вказаних договорів ТОВ „Агротрейд” передало позивачу у вересні-жовтні 2010 року товар відповідно до умов зазначених договорів. Поставку вказаних товарів та їх використання у господарський діяльності позивача підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, товаро-транспортні накладні, платіжні доручення. Вказані первинні документи досліджувалися відповідачем та відображені в акті перевірки.

За даними договорами протягом вересня-жовтня 2010 року позивачу ТОВ „Агротрейд” було поставлено товару на загальну суму 926841,00 грн., в тому числі ПДВ 154473,50 грн.

Відповідно до п. 1.3 Договорів місце поставки товару – Дніпропетровська область, місто Нікополь, вул. Електрометалургів, 302. Також згідно з п. 2.4 Договорів ТОВ „Нівіль-Трейд” надає продавцю послуги по доробці якості товару. Даний факт також підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2010 року № 52 та від 31.10.2010 року №69, відповідно до яких на замовлення позивача ТОВ „Нівіль-Трейд” як виконавцем були здійснені роботи по виготовленню комбікорму, а також відомостями по товарах на складах, звітами по складовим комбікорму за звітний період (вересень-жовтень 2010 року).

Наявність у ТОВ „Нівіль-Трейд” виробничих потужностей для здійснення робіт по виготовленню комбікорму підтверджується договором купівлі-продажу від 16.09.2009 року, відповідно до якого підприємство придбало у ТОВ „Бригантина” нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вул. Електрометалургів, 302, до складу якого увійшли: адміністративний корпус, виробничий цех з котельною та компресорною, контрольно-пропускний пункт, ангар, вбиральня, трансформаторна.

Судом встановлено, що позивач є підприємством, основними видами діяльності якого є вирощування зернових та технічних культур, розведення птиці, виробництво м’яса свійської птиці та кролів, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту тощо.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит— це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з вересня 2010 року по жовтень 2010 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ „Агротрейд”, та які сплачені (нараховані) ним, в зв’язку з придбанням товару.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)— в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України „Про податок на додану вартість” передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ „Агротрейд” був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку робіт; в свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

У разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

У відповідності до статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу податкового кредиту відповідних сум по операціям з вищезазначеними юридичними особами.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку щодо неправомірного збільшення відповідачем позивачу суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 59098,50 грн.

Оскільки встановлена відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення штрафних санкцій на підставі пунктів 123.1 та 123.2 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 14774,63 грн. є також протиправним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності прийнятого Токмацькою ОДПІ у Запорізькій області податкового повідомлення-рішення від 29 липня 2011 року №0000212302-2012, та такого що підлягає скасуванню.

На підставі вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кам’янсько – Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року у справі № 2а-0870/6365/11 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров