Ухвала суду № 33729572, 26.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р.

справа № 1170/2а-1706/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О., /P> > TABLE cellspacing=0 px class="tsfirst">

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року у справі №1170/2а-1706/11

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком»

">до

про

Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області

скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніком» (далі по тексту - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області (далі по тексту – відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 08.09.2010 р. №0003522310/0, від 11.11.2010 року №0003522310/1 та від 24.01.2011 року №0003522310/2. (а.с.3-5)

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 травня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №1170/2а-1706/11. (а.с. 1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про те, що статут ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград» та правочин, укладений між ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград» та ТОВ «Юніком», є фіктивними, недійсними, є безпідставними та не ґрунтуються на законі, так як відсутнє будь-яке рішення суду, яке б набрало законної сили, про визнання вказаного статуту та правочину недійсним.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року у справі №1170/2а-1706/11 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком» відмовлено повністю. (суддя – Флоренко О.Ю.) (а.с.70-74)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області є законними та обґрунтованими, а тому не підлягають скасуванню.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніком», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року по справі № 1170/2а-1706/11 та прийняти нову постанову суду, якою позов TOB «Юніком» задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що TOB «Юніком» правомірно віднесено до складу валових витрат за І та II квартали 2008 року суму 325 000,00 грн., яка була сплачена ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград» за придбання товарно-матеріальних цінностей. Вказані витрати, як і самі господарські операції, відображені в первинних облікових документах та регістрах бухгалтерського обліку, як того вимагає ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

07 листопада 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№239215/12 надійшли заперечення відповідача на апеляційну скаргу, в яких він просить відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року по справі №1170/2а-1706/11. Відповідач вказує, що підприємством були здійснені операції без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об’єкту оподаткування, несплати податків, в зв’язку з чим дії підприємства призвели до витрат дохідної частини Державного бюджету України.

12 грудня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№267808/12 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, враховуючи заявлене відповідачем клопотання, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області в період з 18 серпня 2010 року по 20 серпня 2010 року було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Юніком» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2008 року по 31.12.2008 року по взаємовідносинах з ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград», результати якої оформлено актом №121/2310/32954247 від 25 серпня 2010 року.

Відповідно до акту перевірки, ТОВ «Юніком» здійснено операції без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії позивача призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Позивачем порушено вимоги п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та занижено податок на прибуток підприємств в загальній сумі 81250,00 грн., в тому числі, за I квартал 2008 року в сумі 31250,00 грн. за II квартал 2008 року в сумі 50000,00 грн. та вимоги п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 65000,00 грн., із них за березень 2008 року на суму 25000,00 грн., за квітень 2008 року на суму 40000,00 грн.

На підставі акту перевірки № №121/2310/32954247 від 25 серпня 2010 року, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0003522310/0 від 08.09.2010 року, №0003522310/1 від 11 листопада 2010 року та №0003522310/2 від 24 січня 2011 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання у розмірі 121875 грн., із них за основним платежем 81250,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 40625,00 грн., з податку на прибуток приватних підприємств.

За результатами оскарження позивачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку останні залишені без задоволення.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 1.32 вищезазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що первинні документи не підтверджують реальність угоди, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніком» та ПП «Сільгоспнафтотрейд», колегія суддів приходить до висновку про те, що у позивача відсутні підстави до включення до складу валових витрат вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості та законності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 17 серпня 2011 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року у справі №1170/2а-1706/11 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 01 липня 2013 року,

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна