Ухвала суду № 33726447, 17.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2216/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивач : Сіроштан Роман Васильович

відповідач (апелянт) : Охрімовський Ярослав Васильович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом директора товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС Плюс" Сидоренка О.М. до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Директор товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС Плюс" Сидоренка О.М. звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року було задоволено адміністративний позов директора товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС Плюс" Сидоренка О.М. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити. Також зазначено, що згідно Указу Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013 «Про міністерство доходів і зборів України», постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби - Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Вінницькій області. Враховуючи вищевикладене та статтю 55 КАС України просив замінити Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби на її правонаступника - Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Отже, заявлене представником відповідача клопотання не суперечить вимогам закону, тому суд допускає заміну Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби її правонаступником Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 19 жовтня 2012 року по 25 жовтня 2012 року податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВТС Плюс» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахункам з ТОВ «МАТАДОР» за липень 2011 року та з ТОВ «Укрбудсфера» за травень, вересень, грудень 2011 року, січень, лютий, березень та квітень 2012 року, результат якої оформлений актом від 01 листопада 2012 року № 2730/2202/34610185. Зокрема, перевіркою встановлено порушення п. 198.1 та 198.6 ст. 198, п. 200.1 та 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 216 753 грн.

19 листопада 2012 року Вінницькою ОДПІ, на підставі вищевикладених обставин, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000562300, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 267 775грн., з них основного платежу 216 753 грн. та 51 022 грн. за штрафними санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції вказав, що наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Предметом перевірки позивача були своєчасність, достовірність та повнота нарахування суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «КРАМБЕКС» за березень 2011 року, з ТОВ «МАТАДОР» за липень 2011 року та з ТОВ «Укрбудсфера» за травень, вересень, грудень 2011 року, січень, лютий, березень та квітень 2012 року.

Відповідно до договору підряду №1/05 від 16 травня 2011 року (а.с.88-91), який укладений між ТОВ «ВТС Плюс» (Замовник) та ТОВ «Укрбудсервіс» (Підрядник), Підрядник зобов'язується виконати роботу, а саме: власними силами, інструментами та обладнанням виконати комплекс робіт по утепленню та оздобленню стін фасадів житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Васильківській, 13/17 в Голосіївському районі м. Києва №1-5, загальною орієнтовною площею 550 квадратних метрів ( п. 1.1. вказаного договору), а Замовник зобов'язується прийняти результати робіт та оплатити їх.

Згідно договору субпідряду на виготовлення проектної документації № 06/09 від 20 серпня 2011 року, який укладений між ТОВ «ВТС Плюс» (Замовник) та ТОВ «Укрбудсервіс» (Підрядник), Підрядник зобов'язується виготовити проектну (або іншу технічну) документацію для проведення робіт з реконструкції (технічного оснащення) приміщень 4 поверху, що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Чорновола, 29, а Замовник зобов'язується надати Підряднику необхідні для виконання проектних робіт вихідні дані за 5 днів до початку виконання робіт. Ціна проектної документації становить 65 000,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт №157 від 15 вересня 2011 року.

Також, відповідно до договору субпідряду на проведення проектних робіт №9/12 від 9 грудня 2011 року, який укладений між ТОВ «ВТС Плюс» (Підрядник) та ТОВ «Укрбудсервіс» (Субпідрядник), Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виготовити проектну документацію (проекти) щодо реконструкції (технічного переоснащення) об'єктів згідно діючим нормам на території України, відповідно до вихідних вимог. Договором встановлена ціна робіт у сумі 380 000,00 грн.

В матеріалах справи міститься Договір №2/02 від 15 лютого 2012 року (а.с. 114), укладений між ТОВ «ВТС Плюс» ( Підрядник) та ТОВ «Украбудсфера» (Субпідрядник), відповідно до якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується розробити проектну документацію для проведення будівельних робіт автономної лінії очистки та зберігання зерна потужністю 33 тис. тон, в с.Маяки, вул. Привокзальна №41, Тульчинського району Вінницької області. Ціна робіт за даним договором становить 139 509, 23 грн.

Договір № 5/12 від 05 грудня 2011 року, укладений між ТОВ «ВТС Плюс» ( Підрядник) та ТОВ «Украбудсфера» (Субпідрядник), відповідно до якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується розробити проектну документацію для проведення робіт з реконструкції цеху №12 інструментальний корпус № 9, інв.№ 14. Відповідно до даного договору ціна робіт визначена сумою 669 509,23 грн.

На виконання умов даних договорів в матеріалах справи наявні первинні документи: податкові накладні за №153 від 15.09.2011р., за №204 від 20.02.2012р., за №214 від 21.02.2012р., за №56 від 05.12.2012р., за №64 від 06.12.2012р., за №266 від 26.12.2011р., за № 203 від 20.02.2012р., за №213 від 21.02.2012р., за № 233 від 23.02.2012р., за № 242 від 24.02.2012р., за № 275 від 27.02.2012р.; прибуткові накладні за № ПН-0000017 від 29.02.2012р., за № ПН-0000015 від 29.02.2012р., за №ПН-0000013 від 29.02.2012р.; акт здачі-приймання робіт №157 від 15.09.2011р.; акти виконаних робіт від 17.02.2012р., від 20.02.2012р., від 21.02.2012р., від 28.03.2012р., від 29.03.2012р., від 30.03.2012р.

Отже, даними доказами підтверджено реальність проведення господарських операцій позивача з ТОВ «Украбудсфера».

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Разом з тим, ч.2 даної норми передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порушення нарахування податкового кредиту з ТОВ «КРАМБЕКС» податковим органом встановлено на підставі Акту від 29 липня 2011 року №533/23-2/37335343, предметом якого є дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій ТОВ «КРАМБЕКС» та ТОВ «НВП «Будпромпостач». Так, даним актом встановлено, що в податковій звітності ТОВ «КРАМБЕКС» відображено правові взаємовідносини без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач в Акті перевірки від 01 листопада 2012 року посилається на довідку від 22 листопада 2011 року № 399/23-2/37478813, відповідно до якої господарські операції між ТОВ «ВТС Плюс» та ТОВ «Марадор» не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

В матеріалах справи містяться первинні документи, що підтверджують здійснення таких господарських операцій: прибуткова накладна за № ПН-0000020 від 21.07.2011р., видаткова накладна за №214 від 21.07.2011р., податкова накладна №214 від 21.07.2011р., рахунок-фактура №214 від 21.07.2011р. Проте, апелянт обґрунтовує свою позицію результатами проведеної зустрічної звірки даного контрагента з ТОВ «Торгобудкомплекс-ЛТД», ТОВ «Науково-виробнича фірма «Робікон», ТОВ «Юніверсал Експорт», ТОВ «Ремоут Мобайл Технолоджи», відповідно до яких ТОВ «Марадор» проводились транзитні фінансові потоки, спрямованих на здійснення операцій через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і які не мають реального товарного характеру.

Отже, за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з купівлі товарів (робіт, послуг), які передбачені правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Лише встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або факту його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх доказах, які одержані з дотриманням закону.

Вказана правова позиція узгоджується з правовими позиціями викладеними в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.11.2012 року у справі № 2а-8203/11/1470 (К/9991/56923/12).

Стосовно посилання податкового органу на неможливість здійснення контрагентами зобов'язань за договорами з позивачем, колегія суддів зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Відповідно до матеріалів справи, відповідачем під час перевірки не були дослідженні первинні документи цього підприємства.

Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагенту, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Посилання відповідача на те, що у контрагентів позивача відсутні працівники, складські приміщення, устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності, про що свідчить акт перевірки, колегія суддів зазначає, що відсутність інформації про складські приміщення та виробничі потужності, не є достатнім свідченням неможливості виконання договору, оскільки одні лише ці відомості не є достатнім доказом відсутності чи наявності будь-яких видів майна у суб'єкта господарювання та є лише припущенням

Колегія суддів зазначає, що відсутні приписи які б вимагали від контрагента позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів, як і те що відповідачем не доведено, що виконання господарських операцій по виконаю робіт вимагало наявності певної кількості працівників у штаті контрагентів позивача. Тобто з вищевикладеного вбачається, що відповідачем не доведено недостатність працівників контрагента та відсутність інших умов для здійснення господарських операцій з позивачем.

Контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій мали статус юридичних осіб та були платниками податку, що не заперечується відповідачем. Відповідно до викладеного під час здійснення господарських операцій та складення первинних документів підприємства були зареєстровані як юридичні особи, на момент проведення фінансово-господарської операції були платниками податків, а тому мали право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів.

Відповідно до матеріалів справи, факт здійснення господарських операцій та виконання умов договорів між позивачем та його контрагентами, підтверджується вищенаведеними, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими та податковими документами. Як вбачається з акту перевірки, податковим органом не зафіксовано неналежне оформлення позивачем податкових накладних, на підставі яких виник податковий кредит, тобто вони складені відповідно до норм чинного законодавства. Таким чином наявними в справі документами, підтверджується здійснення позивачем розрахунків за договорами підряду, на всю суму наданих послуг. Вищезазначене свідчить про реальність здійснення фінансово-господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.