Постанова № 33725981, 17.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 вересня 2013 р. № 820/6418/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді - Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, в якому просить суд скасувати вимогу №Ф-1091 від 20.02.2013 року СПД ЮО «УПФУ в м. Лозова». В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскільки позивач не є фізичною особою-підприємцем, а є громадянином-підприємцем, то він не має правового обов'язку нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того вважає, що відповідач не мав правових підстав для прийняття спірної вимоги, оскільки є приватною юридичною особою і не має жодного відношення до органів Пенсійного фонду України, через те, що вказана юридична особа ніколи не утворювалась Пенсійним фондом України та відповідно до даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України зареєстрована за № 22681992, як суб'єкт господарської діяльності. За таких обставин, вважаючи спірну вимогу незаконною та необґрунтованою, винесеною без правових підстав та неналежним суб'єктом, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідач проти позову заперечував пославшись на те, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивач, будучі платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, мав обов'язок сплачувати Пенсійному фонду України суму даного внеску. Разом з тим, оскільки позивачем у 2012 році не було в добровільному порядку в повному обсязі сплачено суму єдиного внеску, за ним склалась заборгованість в сумі 3570,97 грн. У зв'язку з виникненням у позивача суми боргу зі сплати єдиного внеску, відповідачем було правомірно сформовано та направлено на адресу позивача оскаржувану вимогу.

Позивач у судове засідання призначене на 17.09.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача, будучі належним чином повідомлений про розгляд справи, у судове засідання призначене на 17.09.2013 року, не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Згідно приписів ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи вищенаведеної норми права, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають виходячи з такого.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 11.05.2006 року.

20.02.2013 року Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області було сформовано вимогу №Ф-1091 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік на суму 3570,97 грн.

Позивач, не погодившись із вказаною вимогою, звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області із заявою про узгодження вимоги. Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області від 11.03.2013 року №48/м-6 заяву позивача було залишено без задоволення, а спірну вимогу без змін.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач 25.03.2013 року звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківської області, яка рішенням від 15.05.2013 року № 6771-07/20 була залишена без задоволення, а рішення відповідача про результати розгляду заяви - без змін.

Позивач, не погоджуючись із вказаними рішеннями, звернувся із відповідною скаргою до Управління Пенсійного фонду України, яке рішенням від 21.06.2013 року №16020/09-10 залишило скаргу без задоволення, а попередньо прийняті Управлінням Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області та Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківської області рішення - без змін.

Не погоджуючись із прийнятою відповідачем спірною вимогою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України врегульовано Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"№ 2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон України № 2464-VI) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 N 21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10. 2010 р. за N 994/18289.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI).

Відповідно до ч. 11 ст. 8 вказаного Закону визначено, що єдиний внесок для платників- фізичних осіб - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності встановлюється у розмірі 34,7 % визначеної бази нарахування.

Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону України № 2464-VI єдиний внесок для платників - фізичних осіб - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

У відповідності до приписів ст. 1 Закону мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

При цьому, відповідно до ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2012 рік місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні. Таким чином, мінімальний розмір страхового внеску у 2012 році у місячному розмірі становить: з 1 січня - 372,33 грн. (1073 грн. х 34,7%), з 1 квітня -379,62 грн. (1094 грн. х 34,7%), з 1 липня - 382,39 грн. (1102 грн. х 34,7%), з 1 жовтня - 387,95 грн. (1118 грн. х 34,7%), з 1 грудня - 393,50 грн. (1134 грн. х 34,7%).

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Під час розгляду справи було встановлено, що позивач, будучі зареєстрований фізичною особою-підприємцем, на підставі Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663) та на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, наданих державним реєстратором згідно із Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", був зареєстрований 15.05.2006 року в управлінні Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач вказує, що повідомлення про взяття на облік надіслано 17.05.2006 року та отримано позивачем 19.05.2006 року.

Згідно п.3 Розділу VIII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з дня набрання чинності вищезазначеного Закону, платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вважається платником єдиного внеску без перереєстрації.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність у позивача обов'язку у встановленому законом розмірі та строк нараховувати та сплачувати суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно із наданим відповідачем розрахунком вбачається, що позивач у 2012 році повинен був сплатити єдиний внесок у сумі 4572,42 грн.

Разом з тим, відповідно до наявної в матеріалах справа картки особового рахунку вбачається, що позивачем суму внеску було сплачено частково у розмірі 1001,45 грн., внаслідок чого за останнім утворилась прострочена заборгованість у розмірі 3570,97 грн.

Відповідно до п. 4 ст. 25 Закону України № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

В зв'язку з несплатою позивачем у законодавчо встановлений строк суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідачем було сформовано та направлено на адресу позивача вимогу №Ф-1091 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік на суму 3570,97 грн., яка була отримана останнім засобами поштового зв'язку 23.02.2013 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Суд зауважує, що відповідно до п. 6.4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників.

При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-а частина - порядковий номер, 3-я частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідач зазначив, що спірна вимога була сформована на підставі розрахунку картки особового рахунку та інформації органів Державної податкової служби, яка надається відповідно до Угоди про міжвідомче інформаційне співробітництво між Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України від 21.02.2012 року та Протоколу № 1 про обмін інформацією між Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України від 25.04.2012 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що спірна вимога була сформована за наявності встановлених законом підстав та у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому дії відповідача щодо її формування та направлення позивачу є законними та обґрунтованими.

Доводи позивача про відсутність обов'язку сплачувати спірну суму боргу через те, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець, спростовуються наявними в матеріалах справи копіями Довідки та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Посилання ж на відсутність у відповідача встановлених законом повноважень на формування та направлення позивачу спірної вимоги суд також вважає помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011 визначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно із абз. 2, 4-6 п.п 5 п. 4 1 Положення Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб; здійснення контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 1 Положення).

Згідно із наявною в матеріалах справи Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України визначено, що організаційно-правовою формою Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області за КОПФГ є 410 (Орган державної влади).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, будучі територіальним органом Пенсійного фонду України, мав встановлені законом повноваження щодо формування та направлення позивачу спірної вимоги про сплату недоїмки.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд не приймає до уваги твердження позивача про незаконність та необґрунтованість спірної вимоги про сплату недоїмки.

За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було доведено правомірність формування та направлення спірної вимоги про сплату недоїмки.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що факт часткової сплати позивачем суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік у розмірі 1001,45 грн., свідчить про фактичне визнання останнім обов'язку сплачувати вказаний платіж у повному обсязі.

В зв'язку з чим, позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що спірна вимога про сплату недоїмки була прийнята на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Позивачем же, в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів повної сплати у 2012 році суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або відсутності обов'язку їх сплачувати.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану вимогу відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Підсумовуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про скасування вимоги - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Горшкова О.О.