Постанова № 33725544, 25.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа№ 910/9437/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Завод Континент"

на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013р.

у справі № 910/9437/13 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Комунального підприємства ,,Зеленодольський міський водоканал"

до Публічного акціонерного товариства ,,Завод Континент"

про стягнення 34 287,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство ,,Зеленодольський міський водоканал" (далі - позивач) звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства ,,Завод Континент" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 34 287,29 грн., з яких 27 302,76 грн. сума основного боргу, 5 472,79 грн. - пеня, 755,65 грн. - інфляційних, 756,09 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2013р. у справі № 910/9437/13 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 27 302,76 грн. - основного боргу, 1 728,56 грн. - пені, 756,09 грн. - 3% річних, 755,65 грн. - інфляційних втрат, а також судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено. Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на умови договору, положення ГК України і ЦК України, і дійшов висновку про доведеність позовних вимог у даній справі та наявність підстав для їх часткового задоволення.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013р. у справі № 910/9437/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Комунального підприємства ,,Зеленодольський міський водоканал" до Публічного акціонерного товариства ,,Завод Континент" відмовити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вказує, що судом не встановлено всіх обставин, що мають значення для справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, рішення суду вважає законним та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2013р. у справі № 910/9437/13 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Завод Континент" на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013р. прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 17.09.2013р.

16.09.2013р. через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

Ухвалою суду від 17.09.2013р. у справі № 910/9437/13 продовжено строк розгляду скарги на 15 днів та відкладено розгляд справи за клопотанням відповідача до 25.09.2013р.

У судовому засіданні 25.09.2013р. представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача не з'явився.

Колегія суддів, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи у відсутності їх представника, вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з таким.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2008р. між Комунальним підприємством ,,Зеленодольський міський водоканал" (позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством ,,Завод Континент" (відповідач, споживач) було укладено договір № 50-В на водопостачання і водовідведення (далі - договір) (а.с.5-7).

Розділом 1 договору передбачено, що постачальник бере на себе зобов'язання забезпечувати споживача питною водою, яка відповідає діючому стандарту або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, приймати і перекачувати від нього стоки підприємства, а споживач бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги з холодного водопостачання та водовідведення за затвердженими тарифами у строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник забезпечує споживача питною водою в розмірі заявленого обсягу 6 500 м3, а також приймає і перекачує від нього стоки з урахуванням стоків від гарячої води в розмірі заявленого обсягу 6 379,5 м3 (додаток 1), в пункті підключення споживача, розташованого за адресою: м. Зеленодольськ, вул. Енергетична, 19. При цьому сторони керуються діючими Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, введеними в дію з 01.10.1994р., Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, введеними в дію з 01.11.1995 року.

Згідно з п. 6.1 договору (з врахуванням змін внесених додатковою угодою № 7 від 30.12.2010р.) тариф на послуги централізованого водопостачання становить 7,05 грн. за 1м3 (в тому числі ПДВ 1,175 грн.). Тарифи на послуги централізованого водовідведення складають 6,36 грн. за 1 м3 (у т.ч. ПДВ 1,06 грн.). Орієнтовна сума договору на 2011р. згідно заявлених обсягів, становить 9 387 грн. (дев'ять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 1 564,50 грн., по кожній послузі: - Централізоване водопостачання 4935 грн. (в т.ч. ПДВ. - 822,50 грн.), - Централізоване водовідведення 4 452 грн. (в т.ч. ПДВ - 742 грн.).

Відповідно до п. 6.7 договору рахунок на кінцеву оплату виставляється постачальником на основі акта про надання послуг з урахуванням здійсненої передоплати і направляється споживачу до 1-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 6.8 договору оплата рахунків споживачем здійснюється на протязі 3-х денного строку після дати, вказаної в виставленому рахунку.

Відповідно до п. 10.1 договору (з врахуванням змін внесених додатковою угодою № 7 від 30.12.2010р.) цей договір діє з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

Згідно з п. 10.2 договору договір вважається продовженим на рік на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про намір його розірвати.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовано неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за договором, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по оплаті отриманих послуг за період з січня 2011 року по березень 2012 року в розмірі 27 302,76 грн.

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду підписані між сторонами акти наданих послуг з централізованого водопостачання і водовідведення за період з січня 2011 року по березень 2012 року (які повинен був сплатити відповідач в якості плати за отримані послуги), а також акт звірки взаєморозрахунків від 29.04.2011 року, підписаний обома сторонами, згідно якого станом на 29.04.2011 року відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 11 733,75 грн. Інші акти звірки підписано лише з боку позивача.

В свою чергу, відповідач, заперечуючи у відзиві проти позовних вимог, вказував на те, що відносно ПАТ ,,Завод Континент" згідно з ухвалою суду від 23.11.2012р. порушено справу про банкрутство. Позивач, який є конкурсним кредитором, вимог до боржника не заявив, тому заявлені позивачем вимоги вважаються погашеними.

Суд першої інстанції при винесенні рішення послався на обґрунтованість та доведеність позовних вимог, задовольнивши їх частково.

Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України зазначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві послуги з водопостачання і водовідведення на певний строк та за відповідну плату згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не сплатив позивачу за отримані послуги за період з січня 2011 року по березень 2012 року, внаслідок чого має заборгованість в розмірі 27 302,76 грн.

Однак, з матеріалів справи також вбачається, що ухвалою господарського суду м. Києва від 23.11.2012р. у справі № 5011-15/16741-2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Енергопак" порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства ,,Завод Континент" (відповідач).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ ,,Завод Континент" було опубліковано в офіційному газетному виданні ,,Голос України" № 4 від 09.01.2013р., а також повторне оголошення у зв'язку з допущеною помилкою у цій же газеті № 25 від 07.02.2013 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України ,,Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону, чинній на момент винесення ухвали господарського суду м. Києва у справі № 5011-15/16741-2012 про порушення провадження у справі про банкрутство) визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Так, конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, оскільки вимоги позивача до відповідача виникли за період з січня 2011 року по березень 2012 року, він є конкурсним кредитором у відношенні до боржника.

У відповідності до положень вказаного Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Таку ж позицію викладено у п. 8.14 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 ,,Про деякі питання практики застосування Закону України ,,Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2013р. у справі № 5011-15/16741-2012 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство та зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується позивачем, він не звернувся у місячний строк (з 07.02.2013р. по 11.03.2013р., з урахуванням вихідних та святкових днів) з дня публікації в офіційному газетному виданні ,,Голос України" № 25 від 07.02.2013 року із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що згідно нової редакції Закону України ,,Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тридцятиденний строк для пред'явлення кредиторами грошових вимог до боржника після офіційного опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство більше не є остаточним, та у відповідності до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. у зв'язку з набранням чинності вказаного Закону в новій редакції, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в ліквідаційній процедурі у шосту чергу.

Проте, згідно з положеннями пункту 1-1 розділу X ,,Прикінцеві та перехідні положення" редакції Закону України ,,Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р., положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом, тобто після 19.01.2013р.

Оскільки провадження у справі про банкрутство відповідача порушено до набрання чинності цим Законом, його положення не поширюються на спірні правовідносини.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача, як конкурсного кредитора, до відповідача в сумі 27 302, 76 грн. основного боргу за договором № 50-В від 01.01.2008р. за період з січня 2011р. по березень 2012р. є погашеними на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України ,,Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у попередній редакції Закону), про що також зазначив господарський суд м. Києва у п.6. резолютивної частини ухвали від 09.04.2013р. у справі про банкрутство відповідача (а.с. 54).

Оскільки вимоги щодо основного боргу є погашеними, то відсутні підстави для стягнення нарахованих позивачем сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.

У зв'язку з наведеним, позовні вимоги не є обгрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити повністю з підстав наведених вище.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд першої інстанції наведеного вище не врахував і дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки неповно встановив обставини, що мають значення для вирішення даної справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зазначене, відповідно до ст. 104 ГПК України, є підставою для скасування рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2013р. у справі № 910/9437/13 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Завод Континент" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013р. у справі № 910/9437/13 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в позові Комунального підприємства ,,Зеленодольський міський водоканал" до Публічного акціонерного товариства ,,Завод Континент" про стягнення 34 287,29 грн.

4. Стягнути з Комунального підприємства ,,Зеленодольський міський водоканал" (код 32626811) 860,25 грн. судових витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Матеріали справи № 910/9437/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Агрикова О.В.

Чорногуз М.Г.

Повний текст складено та підписано 26.09.2013р.