Постанова № 33725543, 24.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа№ 910/9103/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Сайко Ю.В.

від відповідача - Шуман С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2013 року (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-

виробниче проектно-будівельне об`єднання «Укртеплобуд»

до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві

державної адміністрації

про стягнення 23821,34 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «НВПБО «Укртеплобуд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за поточний ремонт модульних індивідуальних теплових пунктів в ДНЗ Дніпровського району м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2013 року позов був задоволений повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача борг в розмірі 22872 грн., 3% річних в сумі 949,34 грн. та судові витрати - 1720,50 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представником позивача надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою суду від 27.08.2013 року прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 24.09.2013 року.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

26.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання «Укртеплобуд» та Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації було укладено договір № 132 на закупівлю послуг з поточного ремонту модульних індивідуальних теплових пунктів (МІТП) в Дніпровському районі міста Києва.

Згідно з розділом 1 договору, позивач зобов'язався надати послуги поточного ремонту модульних індивідуальних теплових пунктів (МІТП) в ДНЗ Дніпровського району міста Києва, а відповідач зобов'язався прийняти вказані послуги та оплатити їх.

Відповідно до п. 4.2. договору встановлено, що оплата здійснюється відповідачем на підставі актів виконаних робіт.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що акти виконаних робіт складаються за формою КБ-2в та повинні містити підписи відповідальних осіб та мати мастичні відбитки печаток з кожної сторони.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно з ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до якої, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір.

За змістом ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином та у встановлений строк.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як було встановлено в суді першої інстанції та підтверджено наявними матеріалами справи, роботи по договору позивачем виконанні належним чином і в терміни, які передбачені сторонами.

Даний факт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №132-6 за грудень 2011 року.

Колегією суддів не приймається заперечення відповідача, що наданий до матеріалів вищевказаний акт за формою КБ-2в №132-6 за грудень 2011 року жодним чином не стосується спірних правовідносин, оскільки даний акт, в якому є посилання на договір № 132 від 26.10.2011 року, і довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, відповідач повернув позивачу підписаним і скріпленим печаткою Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Отже, тим самим підтвердив, що він згоден з певними змінами до договору, внаслідок яких у нього виникло зобов'язання з оплати послуг по ремонту МІТП в СЗШ (Гімназія) № 167 (м. Київ, пр-т Возз'єднанння, 10-а).

Крім того, підтвердженням того, що відповідач акцептував певні зміни до договору є наявний в матеріалах справи лист від позивача направлений на ім`я начальника Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, відповідно до якого відповідачу направлялася довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, що в подальшому був підписаний та скріплений печаткою відповідача.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином позивачем належним чином доведено та обґрунтовано наявність заборгованості перед ним у відповідача, а останній в свою чергу документально та в межах норм діючого законодавства України, не спростував доведених позивачем фактів.

Тобто, Господарський суд міста Києва правомірно задовольнив в даній частині позовні вимоги ТОВ «НВПБО «Укртеплобуд»

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання зобов`язання в сумі 949,34 грн.

Згідно зі ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Нормами чинного законодавства України передбачено право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши наданий розрахунок, колегія суддів вважає його вірним та обґрунтованим, а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 949,34 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно задоволені позовні вимоги ТОВ «НВПБО «Укртеплобуд», а тому апеляційна скарга Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2013 року у справі № 910/9103/13- без змін.

Матеріали справи № 910/9103/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.