Рішення № 3372463, 26.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.09 Справа№ 4/2

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Москалі Р.М., з участю представників позивача Жили В.С., представників відповідачів Васильєва Ю.М., Струка А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»до головного управління юстиції у Львівській області (підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби), закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту», відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(від імені якого діє Львівська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль») про виключення майна із опису та звільнення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»звернулось з позовом до головного управління юстиції у Львівській області (підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби), просить суд виключити із опису та звільнити з-під арешту наступне майно товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи», що знаходиться у місті Львові по вул. Стрийській, 45:

- адміністративний будинок заводоуправління, площею 3794,1 кв.м., позначений на плані «А-4»;

- будівля очисних споруд, площею 4358,9 кв.м., позначена на плані «С»;

- будівля енергоблоку, площею 1768,0 кв.м., позначена на плані 30;

- будівля пресового корпусу, площею 12278,2 кв.м., позначена на плані «О”»,.

Суд ухвалою від 23 лютого 2009 року відповідачами у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»про виключення майна із опису та звільнення майна з-під арешту залучив закрите акціонерне товариство «Завод комунального транспорту»та відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»(від імені якого діє Львівська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»).

В судовому засіданні 23 березня 2009 року оголошувалась перерва до 25 березня та 26 березня 2009 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, обгрунтовує їх наступним. ТзОВ «Львівські автобусні заводи»є власником будівель, що знаходяться у м.Львові по вул. Стрийській, 45, а саме адміністративного будинку заводоуправління площею 3794,1 кв.м., будівлі очисних споруд площею 4358,9 кв.м., будівля енергоблоку площею 1768,0 кв.м. та будівлі пресового корпусу площею 12278,2 кв.м. Позивач набув право власності на перелічені будівлі на підставі договорів купівлі-продажу від 30.01.2008р., укладених з товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський автозавод»та зареєстрованих в державному реєстрі правочинів 30.01.2008р. Згадані договори 31.01.2008р. зареєстровані ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», позивачу видано витяги про реєстрацію права власності на вищеперелічене нерухоме майно від 31.01.2008р. При отриманні витягу із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивачу стало відомо, що 15.07.2008р. Львівською філією ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України на підставі постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА № 988147, АА № 988148 від 14.07.2008р. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано наступні обтяження належного позивачу нерухомого майна:

- запис за № 7568104 «арешт нерухомого майна; нежитлова будівля, пресовий корпус, поз. літ. «О»площею 12278,20 кв.м., Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, будинок 45; Власник ЗАТ «Завод комунального транспорту»(код ЄДРПОУ 32483661)»;

- запис за № 7568157 «арешт нерухомого майна; будівлі та споруди, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, будинок 45; номер за РПВН 2440600 Власник ЗАТ «Завод комунального транспорту»(код ЄДРПОУ 32483661)»;

- запис за № 7568178 «арешт нерухомого майна; нежитлова будівля, енергоблок, поз. літ. «поз. 30»площею 1768,00 кв.м., Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, будинок 45; Власник ЗАТ «Завод комунального транспорту»(код ЄДРПОУ 32483661)»;

- запис за № 7568227 «арешт нерухомого майна; нежитлова будівля, будівля очисних споруд, поз. літ. «С», площею 4358,9 кв.м., Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, будинок 45; Власник ЗАТ «Завод комунального транспорту»(код ЄДРПОУ 32483661)»;

- запис за № 7568252 «арешт нерухомого майна; нежитлова будівля, адміністративний будинок заводоуправління, позначений на плані «А-4», площею 3794,1 кв.м., Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, будинок 45; Власник ЗАТ «Завод комунального транспорту»(код ЄДРПОУ 32483661)»;

Вищезазначені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесені на підставі Актів опису та арешту майна від 10.07.2008р. в межах виконавчого провадження, боржником у якому виступає ЗАТ «Завод комунального транспорту». Оскільки в межах виконавчого провадження щодо ЗАТ «Завод комунального транспорту»описано та арештовано належне позивачу майно, вважає постанови ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області від 14.07.2008р. та Акти опису та арешту майна від 10.07.2008р. неправомірними. При накладені заборон на нерухоме майно ВДВС не перевірено належність майна боржнику у виконавчому провадженні - ЗАТ «Завод комунального транспорту», на яке накладено заборони, чим неправомірно обтяжено заборонами чуже майно.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Тому позивач, як законний власник спірного нерухомого майна, просить суд виключити його із опису та звільнити з-під арешту, оскільки наявність обтяження незаконно обмежує його правомочності власника.

Представник відповідача Головного управління юстиції у Львівській області на запитання суду пояснив, що підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області) є структурним підрозділом Головного управління юстиції у Львівській області без прав юридичної особи. Тому у спорі про виключення майна з акту опису та скасування арешту відповідачем виступає юридична особа - Головне управління юстиції у Львівській області. Надав суду відзив, просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Повідомив суд, що на виконанні у ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області перебувають:

- виконавчий напис №3709 виданий 26.10.2007р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук О.А. про звернення стягнення на будівлі та споруди, а саме: пресовий корпус, позначений літерою "О", площею 12278,2 кв.м.; енергоблок, позначений літерою "поз. ЗО", площею 1768,00 кв.м.; будівлю очисних споруд, позначену літерою "С", площею 4358,9 кв.м., загальною площею 18405,10 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, буд. №45, що належать на праві власності Закритому акціонерному товариству "Завод комунального транспорту" з метою задоволення вимог ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (від імені якого діє Львівська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") у розмірі 2345971,76 грн., в ході виконання якого описано та арештовано пресовий корпус, позначений літерою "О", площею 12278,2 кв.м.; енергоблок, позначений літерою "поз. 30", площею 1768,00 кв.м.; будівлю очисних споруд, позначену літерою "С", площею 4358,9 кв.м., загальною площею 18405,10 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, буд. №45. Виконавче провадження було відкрито 21.04.2008р. Копія постанови належним чином була скерована боржнику - ЗАТ «Завод комунального транспорту»і стягувачу - ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Постанова оскаржена не була, жодних заперечень від боржника не надходило;

- виконавчий напис №3594 виданий 03.04.2008р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук О.А. про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: приміщення корпусу №4, позначеного в Технічному плані за відповідними літерами: Д-2 - пресового цеху, площею 10989,00 кв.м.; Г-1 - кузовного цеху, площею 6381,50 кв.м., Б-4 - адмінбудинку кузовного цеху, площею 1006,50 кв.м.; А-4 - адмінбудинку заводоуправління, площею 3794,10 кв.м. (загальна нежитлова площа становить 22171,10 кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 45 та належать на праві власності ЗАТ "Завод комунального транспорту", з метою задоволення вимог ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (від імені якого діє ЛОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") у розмірі 920666,40 грн., в ході виконання якого описано та арештовано приміщення адмінбудинку заводоуправління, позначеного на генплані літ. А-4, площею 3794,10 кв.м. Виконавче провадження було відкрито 01.07.2008р. Копія постанови належним чином була скерована боржнику - ЗАТ «Завод комунального транспорту»і стягувачу - ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Постанова оскаржена не була, жодних заперечень від боржника не надходило. При виході 10.07.2008р. на територію підприємства за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 45, складено акти опису й арешту згаданого у виконавчих написах майна боржника, а саме, пресового корпусу, енергоблоку, будівлі очисних споруд, приміщення адмінбудинку заводоуправління. Постановами від 14.07.2008р. було накладено арешт на описане майно. З метою визначення вартості арештованого майна боржника державним виконавцем призначалася експертиза, сторони виконавчого провадження були повідомлені про результати оцінки арештованого майна. Оцінка до суду не оскаржувалась. Лише після передачі у встановленому чинним законодавством порядку майна на реалізацію до спеціалізованої організації, за три дні до торгів, до підрозділу надійшла копія позовної заяви ТзОВ «Львівські автобусні заводи»про виключення майна з акту опису й арешту. Щодо викладених у позовній заяві обставин переходу права власності на усе вищезгадане заставлене майно в кінці січня 2008 року, відповідач покладається на об'єктивне дослідження судом цього питання та надання йому належної правової оцінки. Вважає, що при розгляді позову слід врахувати положення статті 23 Закону України «Про іпотеку», згідно якої, у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Представник відповідача закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту»позовні вимоги визнає повністю з тих підстав, що спірне майно ним дійсно було відчужено 28.01.2008р. Відповідно до вимог ст. 62 Закону України „Про виконавче провадження” у разі звернення стягнення на нерухоме майно державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом. Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту та надсилає повідомлення нотаріальному органу за місцем знаходження майна вимогу про реєстрацію даного факту. Якби державний виконавець діяв у визначений законом спосіб та з’ясував приналежність спірного майна позивачу, він би безпідставного його не описував і не накладав арешт. Тому відповідач вважає включення спірного майна до акту опису та накладення на нього арешту в межах виконавчого провадження, боржником у якому є ЗАТ „Завод комунального транспорту”, безпідставним та незаконним.

Представник відповідача відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», від імені якого діє Львівська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», надав суду відзив на позов. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з наступних підстав.

29 жовтня 2003 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ЗАТ «Львівський автомобільний завод», правонаступником якого виступає ЗАТ «Завод комунального транспорту»укладено Генеральну кредитну угоду №9 із загальним розміром заборгованості по наданих кредитних коштах, в будь-який момент під час дії генеральної угоди сумі еквівалентній 12000000 грн. Додатковою угодою від 12 листопада 2003 року до генеральної угоди встановлено можливість кредитування в російських рублях і встановлено ліміт кредитування в цій валюті в розмірі 10000000 російських рублів. Додатковою угодою від 21 січня 2004 року до генеральної угоди збільшено ліміт кредитування в сумі еквівалентній 20000000 грн. і внесено зміни щодо видів кредитування та забезпечення.

В забезпечення виконання зобов'язань за генеральною угодою та укладеними в її межах кредитними договорами між банком та ЗАТ «Завод комунального транспорту»було укладено:

- 05.11.2003р. договір застави нерухомого майна, згідно якого в заставу передано об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, а саме приміщення корпусу №4, позначений в Технічному плані за відповідними літерами: Д-2 - пресовий цех, площею 10989,0 кв.м., Г-1 - кузовний цех, площею 6381,5 кв.м., Б-4 - адмінбудинок кузовного цеху, площею 1006,5 кв.м., А-4 - адмінбудинок заводоуправління, площею 3794,1 кв.м., загальною вартістю 12690440,00 грн.

- 30.01.2004р. договір іпотеки, згідно якого в іпотеку передано нерухоме майно: будівлі та споруди, що знаходяться в м. Львові, по вул. Стрийська, буд. 45, а саме пресовий корпус за літерою „О”, площею 12 287,2 кв.м., енергоблок за літерою поз.30, площею 1768,0 кв.м., будівля очисних споруд за літерою «С», площею 4358,9 кв.м., загальною заставною вартістю 10480916,00 грн.

- 24.05.2004р. договір іпотеки, згідно якого в іпотеку передано нерухоме майно, що знаходяться в м. Львові, по вул. Стрийська, буд. 45, а саме адміністративно-побутовий корпус за літерою «А-4», площею 18838,5 кв.м., загальною заставною вартістю 7323139,0 грн.

У зв’язку із укладенням вищеперелічених договорів були внесені записи до відповідних реєстрів, що підтверджується витягом з Державного реєстру іпотек від 01.10.2007р. та витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 01.10.2007р. Однак 20.02.2008р. відповідачем виявлено, що 28.01.2008р. з реєстрів виключено записи про реєстрацію відповідних обтяжень по вищеперелічених договорах (окрім договору застави нерухомого майна (іпотеки) від 05.11.2003р.), що на думку банку, є незаконно.

У зв’язку з невиконанням ЗАТ «Львівський автомобільний завод»умов укладених в рамках Генеральної кредитної угоди №9 від 29.10.2003р. кредитних договорів №010/08-1/237 від 29.10.2003р., №010/08-1/238/в від 29.10.2003р., №010/08-1/239/в від 29.10.2003р., а саме:

- зобов'язань за період з 23.02.2007р. по 25.10.2007р. щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами за заявою банку 26.10.2007р. приватним нотаріусом Дячуком О.А. вчинений виконавчий напис на договорі іпотеки від 30.01.2004р., запропоновано звернути стягнення на будівлі та споруди, що знаходяться в м. Львові, по вул. Стрийська, буд. 45, а саме пресовий корпус за літерою «О», площею 12287,2 кв.м., енергоблок за літерою поз.30, площею 1768,0 кв.м., будівля очисних споруд за літерою «С», площею 4358,9 кв.м. та належать ЗАТ «Завод комунального транспорту». За рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги банку в розмірі 1466638,40 грн, 71228,99 ЄВРО, 66283,06 доларів США - відсотки з користування кредитними коштами. 03.04.2008р. виконавчий напис пред'явлено до виконання, постановою від 21.04.2008р. відкрито виконавче провадження з виконання згаданого виконавчого напису. 10.07.2008р. проведено опис та арешт майна, стягнення на яке здійснюється згідно Виконавчого напису. Зокрема описано та арештовано пресовий корпус за літерою «О», площею 12 287,2 кв.м., енергоблок за літерою поз. 30, площею 1768,0 кв.м., будівля очисних споруд за літерою «С», площею 4358,9 кв.м. Про вчинення вказаних виконавчих дій складено відповідний акт опису та арешту майна. 14.07.2008р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- зобов'язань за період з 26.10.2007р. по 27.01.2008р. щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами 03.04.2008р. приватним нотаріусом Дячуком О.А. вчинений виконавчий напис на договорі застави нерухомого майна від 05.11.2003р., запропоновано звернути стягнення на будівлі та споруди, що знаходяться в м. Львові, по вул. Стрийська, буд. 45, а саме приміщення корпусу №4, позначений в Технічному плані за відповідними літерами: Д-2 - пресовий цех, площею 10 989,0 кв.м., Г-1 - кузовний цех, площею 6 381,5 кв.м., Б-4 - адмінбудинок кузовного цеху, площею 1006,5 кв.м., А-4 - адмінбудинок заводоуправління, площею 3794,1 кв.м. та належать ЗАТ «Завод комунального транспорту». За рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна запропоновано задовільнити вимоги банку в розмірі 562268,63 грн, 27307,23 ЄВРО, 25411,09 доларів США - відсотки з користування кредитними коштами. 26.06.2008р. зазначений виконавчий напис пред'явлено до виконання, постановою від 01.07.2008р. відкрито виконавче провадження з виконання згаданого виконавчого напису. 10.07.2008р. проведено опис та арешт майна. Зокрема описано та арештовано адмінбудинок (А-4) заводоуправління, площею 3794,1 кв.м. Про вчинення вказаних виконавчих дій складено відповідний акт опису та арешту майна. 14.07.2008р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження щодо вищезазначеного майна.

Стверджує, що станом на 23.03.2009р. розмір заборгованості ЗАТ «Завод комунального транспорту»перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»за укладеними в межах Генеральної кредитної угоди №9 від 29.10.2003р. договорами №010/08-1/237, №010/08-1/238/в, №010/08-1/239/в від 29.10.2003р., складає 4526891,51 грн., 258581,79 доларів США, 277767,78 ЄВРО.

Спірне майно ЗАТ „Завод комунального транспорту” 28.01.2008р. продало ТзОВ «Львівський автозавод», яке в свою чергу 30.01.2009р продало його ТзОВ «Львівські автобусні заводи». Відповідач ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»стверджує, що погодження на відчуження спірного нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, не надавав. Тому на підставі ч.2 ст.215 ЦК України, ст. 12 ЗУ «Про іпотеку»вважає договори купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 28.01.2008р., укладені ЗАТ «Завод комунального транспорту»та ТзОВ «Львівський автозавод», а також договори купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 30.01.2008р., укладені ТзОВ «Львівський автозавод»та ТзОВ «Львівські автобусні заводи», нікчемними. З урахуванням цього відповідач вважає, що у нього і надалі в іпотеці перебуває спірне нерухоме майно. А отже, банк має право вимагати задоволення своїх вимог до ЗАТ «Завод комунального транспорту»шляхом реалізації обтяженого іпотекою майна, тому просить суд в задоволенні позову ТзОВ „Львівські автобусні заводи” відмовити.

Представник ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»також подав суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв’язку із неможливістю її розгляду до вирішення пов'язаної з нею справи №10/26, що розглядається господарським судом Львівської області. Мотивує подане клопотання тим, що предметом розгляду у справі №10/26 є нікчемність правочинів, на підставі яких позивач набув права власності на спірне нерухоме майно. Суд відмовив у задоволенні поданого клопотання, оскільки відкриття провадження у справі №10/26 не унеможливлює розгляду даної справи по суті, а питання нікчемності згаданих правочинів та застосування наслідків їх недійсності розглядається судом по суті у даній справі.

Приватний нотаріус Гірник І.А. на запит суду повідомив, що відповідно до п. 47 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України "Договори про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. У разі наявності заборони договори про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчуються за умови згоди кредитора на заміну боржника. Договори про відчуження або заставу нерухомого та рухомого майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності податкової застави за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави». Приватний нотаріус Гірник І.А. посвідчив договір купівлі-продажу адміністративного будинку заводоуправління від 28.01.2008р. за №353, договір купівлі-продажу будівлі очисних споруд від 28.01.2008р. за №337, договір купівлі-продажу будівлі енергоблоку від 28.01.2008р. за №333, договір купівлі-продажу пресового корпусу від 28.01.2008р. за №329, на підставі поданих ЗАТ "Завод комунального транспорту" (зміна назви з ЗАТ "Львівський автомобільний завод") документів та витягу № 16683698 з державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави від 28.01.2008р., витягів №16684018, №16684009 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.01.2008р.

Обласне комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” на запит суду про надання реєстраційних справ для огляду в засіданні повідомило, що реєстраційні справи на будівлі літ. „А-4” (пл.3794,1 м2), літ. „С” (4358,9 м2), літ. „О” (пл. 12278,2 м2), будівлі енергоблоку поз. 30 (пл. 1768,0 м2), що розташовані за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 45 вилучені 28.01.2009р. старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у м.Львові (постанова про виїмку від 28.01.2009р.). Долучило до відповіді інформаційні довідки з Реєстру права власності на вищезазначене нерухоме майно, що підтверджують наведені у позовній заяві факти - право власності на спірне майно 29.01.2008р. зареєстровано за ТзОВ „Львівський автозавод” на підставі договорів купівлі-продажу від 28.01.2008р., а 31.01.2008р. зареєстровано за ТзОВ „Львівські автобусні заводи” на підставі договорів купівлі-продажу від 30.01.2009р.

Перша Львівська державна нотаріальна контора на запит суду повідомила, що cтаном на 28 січня 2008 року в Державному реєстрі іпотек перебував запис №56790 про обтяження адмінбудинку заводоуправління площею 3794,1 кв.м (літ.А-4) іпотекою на підставі договору іпотеки №9135 від 05.11.2003р. Перша Львівська державна нотаріальна контора також повідомила, що 28 січня 2008 року було виключено запис №55419 про обтяження на підставі договору іпотеки №474 від 30.01.2004р. будівель та споруд загальною площею 18405,1 кв.м. (пресовий корпус площею 12278,2 кв.м. (літ.О"), енергоблок площею 1768,0 кв.м. (літ.поз.ЗО), будівля очисних споруд площею 4358,9 кв.м. (літ.С").

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Закон України „Про виконавче провадження” визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню в тому числі такі виконавчі документи, як виконавчі написи нотаріусів. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем в порядку, визначеному Законом України „Про виконавче провадження” з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до вимог ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про таку обставину.

З урахуванням наведених положень закону, а також визначених у главі 29 ЦК України засад захисту права власності особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справі за таким позовом повинні бути як стягувач, так і боржник у виконавчому провадженні.

Закон України „Про іпотеку” визначає іпотеку як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавцем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою. Іпотекодержатель –це кредитор за основним зобов'язанням. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 4 розділу VI „Прикінцеві положення” Закону України „Про іпотеку” Кабінет Міністрів України постановою від 31.03.2004р. №410 затвердив Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек. Державна реєстрація іпотек здійснюється в т.ч. з метою надання в інтересах фізичних чи юридичних осіб інформації про обтяження нерухомого майна іпотекою або про відсутність такого обтяження.

Державний реєстр іпотек (реєстр) –це єдина комп'ютерна база даних про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної. Внесення запису до Реєстру - занесення до єдиної комп'ютерної бази даних за порядковим номером відомостей про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної. Витяг –це документ, який видається на запит фізичної чи юридичної особи реєстратором і свідчить про внесення запису до Реєстру або про відсутність такого запису. Державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру.

Після виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Реєстратор вносить до Реєстру відомості про виключення запису в день надходження повідомлення чи рішення суду.

Відповідно до вимог ст.ст. 9, 12 Закону України „Про іпотеку” іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Відповідно до положень ст.ст.215,216,236 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

29 жовтня 2003 року між АППБ «Аваль»(правонаступником якого є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ЗАТ «Львівський автомобільний завод»(правонаступником якого виступає ЗАТ «Завод комунального транспорту») укладено Генеральну кредитну угоду №9 із загальним розміром заборгованості по наданих кредитних коштах, в будь-який момент під час дії генеральної угоди сумі еквівалентній 12000000 грн. Додатковою угодою від 12 листопада 2003 року до генеральної угоди встановлено можливість кредитування в російських рублях і встановлено ліміт кредитування в цій валюті в розмірі 10000000 російських рублів. Додатковою угодою від 21 січня 2004 року до генеральної угоди збільшено ліміт кредитування в сумі еквівалентній 20000000 грн. і внесено зміни щодо видів кредитування та забезпечення. З метою забезпечення виконання зобов'язань сторонами Генеральної кредитної угоди укладено ряд правочинів, предметом яких є спірне майно.

30 січня 2004 року АППБ «Аваль»(правонаступником якого є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ЗАТ «Львівський автомобільний завод» (правонаступником якого виступає ЗАТ «Завод комунального транспорту») сторонами укладено договір іпотеки, згідно якого в іпотеку передано нерухоме майно: будівлі та споруди, що знаходяться в м. Львові, по вул. Стрийська, буд. 45, а саме пресовий корпус за літерою „О”, площею 12287,2 кв.м., енергоблок за літерою поз.30, площею 1768,0 кв.м., будівля очисних споруд за літерою «С», площею 4358,9 кв.м., загальною заставною вартістю 10480916,00 грн.

В Державний реєстр іпотек 07.07.2004р. внесено запис №55419 про обтяження належних ЗАТ „Львівський автомобільний завод” будівель та споруд, що знаходяться в м. Львові, по вул.Стрийська, буд. 45, а саме пресовий корпус за літерою „О”, площею 12287,2 кв.м., енергоблок за літерою поз.30, площею 1768,0 кв.м., будівля очисних споруд за літерою «С», площею 4358,9 кв.м.

28 січня 2008 року згаданий запис Першою Львівською державною нотаріальною конторою вилучено з Державного реєстру іпотек, що підтверджується наданою суду інформаційною довідкою №597/01-14 від 25.03.2009р. та копією витягу №16682481 від 28.01.2008р. про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація вилучення запису).

26 жовтня 2007 року на договорі іпотеки від 30.01.2004р. вчинено виконавчий напис, запропоновано звернути стягнення на будівлі та споруди, що знаходяться в м. Львові, по вул.Стрийська, буд. 45, а саме: пресовий корпус (позначений літерою «О») площею 12287,2 кв.м., енергоблок (позначений 30) площею 1768,0 кв.м., будівля очисних споруд (позначений літерою «С») площею 4358,9 кв.м. та належать ЗАТ «Завод комунального транспорту». За рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги банку в розмірі 1466638,40 грн, 71228,99 ЄВРО, 66283,06 доларів США - відсотки з користування кредитними коштами.

03 квітня 2008 року виконавчий напис пред'явлено до виконання, постановою від 21 квітня 2008 року відкрито виконавче провадження з виконання згаданого виконавчого напису.

10 липня 2008 року проведено опис вищепереліченого майна, про що складено акт опису та арешту майна. 14.07.2008р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

28 січня 2008 року ЗАТ „Завод комунального транспорту” (до зміни назви –ВАТ „Львівський автомобільний завод” на підставі договорів №№329,333,337 продало, а ТзОВ „Львівський автозавод” купило пресовий корпус площею 12278,2 кв.м., енергоблок площею 1768,0 кв.м. та будівлю очисних споруд площею 4358,9 кв.м.

29 січня 2008 року на підставі договорів №№329,333,337 від 28.01.2008р. ОКП „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” зареєструвало право власності на перелічені будівлі за ТзОВ „Львівський автозавод”.

30 січня 2008 року ТзОВ „Львівський автозавод” на підставі договорів №№385,388,391 продало, а ТзОВ „Львівські автобусні заводи” купило пресовий корпус площею 12278,2 кв.м., енергоблок площею 1768,0 кв.м. та будівлю очисних споруд площею 4358,9 кв.м. Згадані договори 30 січня 2008 року зареєстровано в Державному реєстрі правочинів, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями витягів від 30.01.2008р.

31 січня 2008 року на підставі договорів №№385,388,391 від 30.01.2008р. ОКП „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” зареєструвало право власності на перелічені будівлі за позивачем - ТзОВ „Львівські автобусні заводи”.

Твердження відповідача ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” про нікчемність договорів купівлі-продажу №№329,333,337 від 28.01.2008р., а також договорів купівлі-продажу №№385,388,391 від 30.01.2008р. в силу положень п.3 ст.12 Закону України „Про іпотеку” суд не приймає до уваги з огляду на наступне. В силу ст.4 закону України «Про іпотеку»обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація іпотек здійснюється з метою надання інформації про обтяження нерухомого майна іпотекою або про відсутність такого обтяження. 28 січня 2008 року з Державного реєстру іпотек вилучено запис №55419 про обтяження належних ЗАТ „Львівський автомобільний завод” будівель та споруд, що знаходяться в м. Львові по вул.Стрийській, 45 (пресовий корпус за літерою „О” площею 12287,2 кв.м., енергоблок за літерою поз.30 площею 1768,0 кв.м., будівля очисних споруд за літерою «С»площею 4358,9 кв.м.). Оскільки станом на дату укладення вищеперелічених договорів купівлі-продажу в Державному реєстрі іпотек не було інформації про обтяження іпотекою належних ЗАТ „Львівський автомобільний завод” пресового корпусу площею 12287,2 кв.м., енергоблоку площею 1768,0 кв.м., будівлі очисних споруд площею 4358,9 кв.м., твердження ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” про наявність іпотеки не підтверджені належними доказами. Тому підстав вважати вищеперелічені договори купівлі-продажу нікчемними з причини відсутності згоди іпотекодержателя на їх укладення немає.

Отже, станом на дату відкриття виконавчого провадження (21 квітня 2008 року) будівлі та споруди, що знаходяться в м. Львові по вул.Стрийській, 45, а саме пресовий корпус площею 12287,2 кв.м., енергоблок площею 1768,0 кв.м., будівля очисних споруд площею 4358,9 кв.м. належали на праві власності ТзОВ „Львівські автобусні заводи”. Відповідно до положень ст. 62 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець повинен був запитати ОКП „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” (якому законом делеговано повноваження державного реєстратора речових прав на нерухоме майно) про належність зазначеного майна ЗАТ „Завод комунального транспорту”. І лише у випадку отримання документального підтвердження належності боржникові у виконавчому провадженні - ЗАТ „Завод комунального транспорту” - на праві власності спірного нерухомого майна державний виконавець міг накласти на нього арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту. Державний виконавець при здійсненні заходів по примусовому виконанню виконавчого написц нотаріуса від 26.10.2007р. безпідставно не з’ясовував питання приналежності спірного майна боржнику у виконавчому провадженні, що призвело до включення до акту опису та накладення арешту на майно, що належить третій особі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Львівські автобусні заводи” в частині виключення із опису та звільнення з-під арешту будівель очисних споруд площею 4358,90 кв.м., енергоблоку площею 1768,0 кв.м. та пресового корпусу площею 12278,2 кв.м. є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

05 листопада 2003 року АППБ «Аваль»(правонаступником якого є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ЗАТ «Львівський автомобільний завод»(правонаступником якого виступає ЗАТ «Завод комунального транспорту») укладено договір застави нерухомого майна, згідно якого в заставу передано об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, а саме приміщення корпусу №4, позначений в Технічному плані за відповідними літерами: Д-2 - пресовий цех, площею 10989,0 кв.м., Г-1 - кузовний цех, площею 6381,5 кв.м., Б-4 - адмінбудинок кузовного цеху, площею 1006,5 кв.м., А-4 - адмінбудинок заводоуправління, площею 3794,1 кв.м., загальною вартістю 12690440,00 грн.

В Державний реєстр іпотек 08.07.2004р. внесено запис №56790 про обтяження належного ЗАТ „Львівський автомобільний завод” приміщення корпусу №4, позначеного в Технічному плані за відповідними літерами, в т.ч. А - 4 - адмінбудинок заводоуправління, площею 3794,1 кв.м. Станом на 28 січня 2008 року згаданий запис перебував у Державному реєстрі іпотек, що підтверджується наданою Першою Львівською державною нотаріальною конторою інформаційною довідкою №597/01-14 від 25.03.2009р.

03 квітня 2008 року на договорі застави нерухомого майна від 05.11.2003р. вчинений виконавчий напис, запропоновано звернути стягнення на будівлі та споруди, що знаходяться в м.Львові, по вул. Стрийській, 45 (в т.ч. адмінбудинок заводоуправління площею 3794,1 кв.м.) та належать ЗАТ «Завод комунального транспорту». За рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна запропоновано задовільнити вимоги банку в розмірі 562268,63 грн, 27307,23 ЄВРО, 25411,09 доларів США - відсотки з користування кредитними коштами.

26 червня 2008 року зазначений виконавчий напис пред'явлено до виконання, постановою від 01 липня 2008 року відкрито виконавче провадження з виконання згаданого виконавчого напису. 10.07.2008р. проведено опис та арешт майна.

10 липня 2008 року проведено опис вищепереліченого майна (в т.ч. описано адмінбудинок заводоуправління площею 3794,1 кв.м.), про що складено акт опису та арешту майна. 14.07.2008р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

28 січня 2008 року ЗАТ „Завод комунального транспорту” (до зміни назви –ВАТ „Львівський автомобільний завод” на підставі договору №353 продало, а ТзОВ „Львівський автозавод” купило адмінбудинок заводоуправління площею 3794,1 кв.м., позначений на плані „А-4”, що знаходиться у м.Львові по вул. Стрийській, 45.

29 січня 2008 року на підставі договору №353 від 28.01.2008р. ОКП „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” зареєструвало право власності на адмінбудинок заводоуправління площею 3794,1 кв.м. за ТзОВ „Львівський автозавод”.

30 січня 2008 року ТзОВ „Львівський автозавод” на підставі договору №403 продало, а ТзОВ „Львівські автобусні заводи” купило адмінбудинок заводоуправління площею 3794,1 кв.м., позначений на плані „А-4”, що знаходиться у м.Львові по вул. Стрийській, 45. Згаданий договір купівлі-продажу 30 січня 2008 року зареєстровано в Державному реєстрі правочинів, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією витягу від 30.01.2008р.

31 січня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу №403 від 30.01.2008р. ОКП „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” зареєструвало право власності на адмінбудинок заводоуправління площею 3794,1 кв.м. за позивачем - ТзОВ „Львівські автобусні заводи”.

З урахуванням викладених обставин справи суд вважає обгрунтованою позицію відповідача ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” про нікчемність договору купівлі-продажу №353 від 28.01.2008р., а також договору купівлі-продажу №403 від 30.01.2008р., на підставі якого за ТзОВ „Львівські автобусні заводи” зареєстровано право власності на адмінбудинок заводоуправління площею 3794,1 кв.м., позначений на плані „А-4”, що знаходиться у м.Львові по вул. Стрийській, 45.

Станом на дату укладення вищеперелічених договорів купівлі-продажу в Державному реєстрі іпотек перебував запис №56790 про обтяження адмінбудинку заводоуправління площею 3794,1 кв.м (літ.А-4) іпотекою на підставі договору іпотеки №9135 від 05.11.2003р. Отже, твердження ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” про обтяження належного ЗАТ „Завод комунального транспорту” адмінбудинку заводоуправління площею 3794,1 кв.м іпотекою підтверджено належними доказами. Законом України „Про іпотеку” визначено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя є недійсним. Цивільний кодекс України визначає, що правочин є недійсним є якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Іпотекотримач АППБ «Аваль»(правонаступником якого є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») не давав іпотекодавцю ЗАТ «Львівський автомобільний завод»(правонаступником якого є ЗАТ «Завод комунального транспорту») згоди на відчуження спірного майна. Тому укладений 28.01.2008р. договір купівлі-продажу адмінбудинку заводоуправління площею 3794,1 кв.м. №353 від 28.01.2009р. є недійсним в силу закону, а отже – нікчемним. Оскільки нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення та не створює юридичних наслідків, ТзОВ „Львівський автозавод” на підставі такого правочину не став власником спірного майна та, відповідно, не міг ним розпорядитися. Тому укладений ним договір купівлі-продажу №403 від 30.01.2008р. також є нікчемним та не породив юридичних наслідків –права власності ТзОВ „Львівські автобусні заводи” на адмінбудинок заводоуправління площею 3794,1 кв.м., позначений на плані „А-4”, що знаходиться у м.Львові по вул. Стрийській, 45.

З урахуванням викладених висновків суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про виключення адмінбудинку заводоуправління площею 3794,1 кв.м. (позначений на плані „А-4”), що знаходиться у м.Львові по вул. Стрийській, 45 із опису та звільнення з-під арешту. Адже такий спосіб судового захисту порушеного права в процедурах виконавчого провадження надається власнику незаконно описаного та арештованого майна, а ТзОВ „Львівські автобусні заводи” не могло набути права власності на спірне майно на підставі нікчемного правочину.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Виключити із опису та звільнити з-під арешту наступне майно товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»:

- будівля очисних споруд (позн. на плані «С», площею 4358,9 кв.м.), що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, 45;

- будівля енергоблоку (поз. 30, площею 1768,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, 45;

- будівля пресового корпусу (позн. на плані «О”», площею 12278,2 кв.м.), що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, 45.

В решті позову відмовити.

Суддя Гриців В.М.