Рішення № 3372403, 19.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.09 Справа№ 30/5

За позовом: ВАТ „Електротермометрія”, м.Луцьк

до відповідача-1: ВАТ”Західенерго”, м.Львів

до відповідача-2: Бурштинська теплова електрична станція, м.Бурштин

про стягнення 92658,82 грн.

Cуддя Мороз Н.В.

Представники:

від позивача – Волчук Ю.О., Коваленко Є.В.

від відповідача-1 - Карвацький Р.М.

від відповідача-2 н/з

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено відкритим акціонерним товариством „Електротермометрія”, м.Луцьк до відкритого акціонерного товариства ”Західенерго”, м.Львів до Бурштинської теплової електричної станції , м.Бурштин про стягнення 92658,82 грн.

Ухвалою господарського суду від 30.12.2008 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 29.01.2009 року.

29.01.2009р., 24.02.2009р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

Позивачем 27.01.2009р. подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути додатково з відповідача інфляційні втрати та 3% річних в сумі 4642,37 грн.

Представники позивача в судове засідання з"явились, подали заяву про уточнення позовних вимог від 19.03.2009р. №60/22-03, яким повідомив про сплату відповідачем-1 основного боргу та просить стягнути з відповідача-1 штрафних санкцій в сумі 8800,77 грн. Позов просить задоволити, відповідно до поданого уточнення..

Представник відповідача в судове засідання з"явився та повідомив про сплату основного боргу під час розгляду справи в сумі 92658,82 грн., проти проведених позивачем нарахувань заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поставки від 08.07.2008р., № П-36/2008 згідно якого позивач (постачальник) зобов'язався передати відповідачу-1 (покупцю) товар на умовах і строки визначені договором, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.

Згідно п.1.3 договору, поставка товару здійснюється для потреб Бурштинської ТЕС, що є відокремленим структурним підрозділом покупця (ВАТ „Західенерго”).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 139658,82 грн., що підтверджується товаро-транспортною накладною №8-2745 від 05.08.2008р. та актом приймання-передачі товару №П-36/2008 від 06.08.2008р. (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.4.3 договору, відповідач зобов”язувався здійснити оплату за отриманий товар протягом тридцяти календарних днів з моменту передачі товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 92658,82 грн..

Однак, в процесі розгляду справи відповідачем сплачено основний борг в сумі 92658,82 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно, згідно розрахунку, нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 7826,44 грн. та 3% річних на загальну суму 974,00 грн., відповідно до поданого уточнення. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню, відповідно до поданого уточнення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526,625,692 ЦК України, ст.ст.179,193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

г. . ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Західенерго”, м.Львів, вул.. Козельницька,15 (код ЄДРПОУ 23269555) на користь відкритого акціонерного товариства „Електротермометрія”, м.Луцьк, вул. Ковельська,40 (р/р 26000231344001 ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 303440, код ЄДРПОУ 00225644)–3% річних –974,00 грн., 7826,44 грн. інфляційних нарахувань, 1014,61 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.