Рішення № 33717672, 24.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

9

Справа № 901/1947/12

Провадження № 22ц/779/2240/2013

Категорія 46

Головуючий у І інстанції Круль І.В.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Проскурніцького П.І.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: апелянта ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину житлового будинку незавершеного будівництвом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя в натурі, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богородчанського районного суду від 25 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину житлового будинку незавершеного будівництвом. Свої вимоги обґрунтувала тим, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 За час спільного проживання сторони придбали житловий будинок незакінчений будівництвом, за адресою с. Глибівка, Богородчанського району Івано-Франківської області. З часу розірвання шлюбу будівництво припинилось, стан житлового будинку залишився той самий, за виключенням влаштованих нею вхідних дверей та відновлення віконних рам в будівлі. Оскільки будівництво будинку не звершене, ОСОБА_4 просила визнати за нею право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, які були використані в процесі будівництва.

В травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що незавершене будівництвом домоволодіння, згідно договору купівлі-продажу від 20.08.1993 року, було придбано сторонами за час перебування в зареєстрованому шлюбі. В зв'язку з тим, що в добровільному порядку поділити майно сторони не можуть, просив розділити незавершений будівництвом житловий будинок в натурі, відповідно до їх домовленості, що відображена в рішенні товариського суду с. Глибівка від 11.07.1996 року

Рішенням Богородчанського районного суду від 25.07.2013 року задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку незавершеного будівництвом. В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя в натурі відмовлено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частини будівельних матеріалів вартістю 117601,50 грн., а саме: щебінь, пісок, цемент, арматура, вапно, пиломатеріали, оцинковане залізо, що використані в процесі незавершеного будівництвом житлового будинку готовністю 62,9 % розташованого по АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частини будівельних матеріалів вартістю 117601,50 грн., а саме: щебінь, пісок, цемент, арматура, вапно, пиломатеріали, оцинковане залізо, що використані в процесі незавершеного будівництвом жилого будинку готовністю 62,9 % розташованого по АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_4 в користь держави 336 грн. судового збору.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Так, судом не враховано, що незавершений будівництвом житловий будинок був придбаний ним згідно договору купівлі-продажу 20.08.1993 року, і згідно положень ст. ст. 22 і 28 КпІІІС чинного на час виникнення правовідносин є спільною сумісною власністю подружжя. За таких обставин сторони набули право власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, державна реєстрація якого, на момент придбання не вимагалася. Більше того, стаття 227 ЦК УРСР (в ред. 1963 року) не пов'язувала з такою реєстрацією момент виникнення права власності як і недійсність правочину.

Також апелянт зазначає, що лише при неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати за сторонами право на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, присудивши іншій стороні компенсацію. Разом з тим, в матеріалах справи міститься Висновок № 06/02-13 судової будівельно-технічної експертизи, згідно якого будівельні матеріали, що використані в процесі будівництва житлового будинку, на момент проведення експертизи вже не можуть вважатися такими, оскільки використані на спорудження будівельних конструкцій житлового будинку. Середній процент готовності будинку становить 62,9 %. Крім того, в даному висновку, експертом підтверджено можливість виділення окремих частин будинку, та запропоновано два варіанти його поділу.

З цих підстав рішення суду першої інстанції, апелянт просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник вимоги підтримали з тих же мотивів, що зазначені у апеляційній скарзі.

ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги заперечила, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, доводи представника, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої станції виходив з того, що спірне майно сторін є незавершене будівництво, не зареєстроване та не введене в експлуатацію, а тому не може бути об'єктом поділу. Зважаючи на це, суд першої інстанції вважав, що поділу підлягають будівельні матеріали, які були використані в процесі будівництва.

Однак, погодитись з таким висновком суду колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області не може, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 16.11.1986 року по 12.07.1995 року сторони (ОСОБА_4 ОСОБА_2) перебували в шлюбі. Згідно посвідченого державним нотаріусом, Микицей Д.І. Богородчанської державної нотаріальної контори договору купівлі-продажу від 20 серпня 1993 року №610 сторони придбали незавершений будівництвом житловий будинок 59% готовності в с. Глибівка Богородчанського району. З часу розірвання шлюбу будівництво житлового будинку припинилося, стан будівель залишився той самий за виключенням влаштування ОСОБА_4 вхідних дверей та відновлення віконних рам в будівлі.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року.

Виходячи з положень п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства спільною сумісною власністю є: майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст. 16 Закону України "Про власність", ст. 22 КпШС України); майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї чи майно, що є у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, якщо письмовою угодою відповідно між членами сім'ї чи членами селянського (фермерського) господарства не передбачено інше або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю (п. 1 ст. 17, ст. 18, п. 2 ст. 17 Закону України "Про власність"); квартира (будинок), кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, передана при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою членів сім'ї наймача у їх спільну сумісну власність (ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"). В інших випадках спільна власність громадян є частковою.

Статтею 5 ЦК України встановлено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

З вищенаведеного випливає, що при вирішенні питання щодо виникнення права спільної сумісної власності на спірний незавершений будівництвом будинок при його придбанні за договором купівлі-продажу, застосуванню підлягають норми права, що діяли на час укладення договору купівлі-продажу та виникнення права власності на будинок.

З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку було посвідчено у встановленому законом нотаріальному порядку нотаріусом Богородчанської державної нотаріальної контори 20 серпня 1993 року за реєстровим №610, проте не було зареєстровано у виконкомі Глибівської сільської ради народних депутатів.

Однак, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не пов'язувало момент набуття права власності на майно з його державною реєстрацією.

Про це, зокрема зазначено у правових позиціях Верховного Суду України (постанова від 13 червня 2012 року у справі № 6-54цс12): Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень даних про право власності особи на об'єкт нерухомого майна, збудований до набрання зазначеним Законом чинності, не породжує в особи цього права, а засвідчує офіційне визнання і підтвердження державою факту наявності в особи цього права. Право власності на збудований до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» об'єкт нерухомого майна виникає в порядку, який існував на час його будівництва.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 Постанови № 11від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Враховуючи фактичні обставини справи, та принцип рівності часток колегія суддів вважає, що спільно придбане майно, а саме житловий будинок слід розділити між сторонами в натурі. Оскільки позивач ОСОБА_4 в суді відмовлялася від обговорення будь-якого варіанту розподілу, то виходячи з попередньо-існуючої домовленості сторін слід виходити з І варіанту запропонованого експертом згідно висновку №06/02-13 судової будівельно-технічної експертизи, яка була призначена у справі судом першої інстанції, за клопотанням позивача ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_2

Згідно вищевказаного висновку ( з подальшими уточненнями - а. с. 60-80, 121-123) дійсна вартість житлового будинку в цілому в поточних цінах становить 235 203 грн., загальна площа, яка підлягає розподілу, становить 189,1 м?, в т.ч.: підвал-38,4 м?, перший поверх-97, м?, мансарда-53,1м?. Ідеальні частки кожного зі співвласників в житловому будинку в цілому становлять по 94,55м?.

Враховуючи, що запропонований розподіл житлового будинку по варіанту № 1 проведено з врахуванням його архітектурно-планувальних і будівельно-технічних характеристик з мінімальними переобладнаннями приміщень, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Виділити у власність ОСОБА_4 наступні приміщення в житловому будинку (на схемі розподілу виділені оранжевим кольором (а.с.75-77), зокрема:

- в приміщенні підвалу:

сходова клітка 4,8 м?, вартістю 4270 грн. (№1 на схемі розподілу а.с. 75);

підсобне приміщення 15,0 м?, вартістю 13345 грн. (№2 на схемі розподілу а.с. 75);

Всього по підвалу 19,8 м?, вартістю 17615 грн.

- на першому поверсі:

сходова клітка 12,8 м?, вартістю 20335 грн. (№1 на схемі розподілу а. с. 76);

санвузол 5,0 м?, вартістю 7943 грн. (№2 на схемі розподілу а.с. 76);

гостинна 30,0 м?, вартістю 47661 грн. (№5 на схемі розподілу а.с. 76);

коридор 8,0 м?, вартістю 12709 грн. (№7 на схемі розподілу а.с. 76);

Всього по першому поверсі 55,8 м?, вартістю 88648 грн.

- в приміщенні мансарди:

хол 14,8 м?, вартістю 12817 грн. (№1 на схемі розподілу а.с. 77);

кімната 21,0 м?, вартістю 18186 грн. (№2 на схемі розподілу а.с. 77);

лоджія 2,5 м?, вартістю 216 грн. ( на схемі розподілу а.с. 77);

Всього по мансарді 38,3 м?, вартістю 33168 грн.

Всього по житловому будинку в цілому виділена ОСОБА_4 площа становить 113,9 м?, вартістю 139431 грн., що становить 60,2 % від загальної (корисної) площі будинку в цілому або 59,3% від загальної вартості будинку в цілому.

Виділити у власність ОСОБА_2 наступні приміщення в житловому будинку (на схемі розподілу виділені фіолетовим кольором (а.с.75-77), зокрема:

- в приміщенні підвалу:

гараж 18,6 м?, вартістю 16548 грн. (№3 на схемі розподілу а.с. 75);

Всього по підвалу 18,6 м?, вартістю 16548 грн.

- на першому поверсі:

кухня 11,0 м?, вартістю 17475 грн. (№3 на схемі розподілу а.с. 76);

кімната 19,6 м?, вартістю 31139 грн. (№4 на схемі розподілу а.с. 76);

кімната 11,2 м?, вартістю 17793 грн. (№6 на схемі розподілу а.с. 76);

Всього по першому поверсі 41,8 м?, вартістю 66407 грн.

- в приміщення мансарди:

Кімната 14,8 м?, вартістю 12817 грн. ( №3 на схемі розподілу а.с. 77);

Всього по мансарді 14,8 м?, вартістю 12817 грн.

Всього по житловому будинку в цілому виділена ОСОБА_2 площа становить 75,2 м?, вартістю 95772 грн., що становить 39,8% від загальної (корисної) площі будинку в цілому або 40,7% від загальної вартості будинку в цілому.

За відхилення від ідеальної частки на 10,2 % від загальної (корисної) площі будинку або на 9,3 % від загальної вартості будинку ОСОБА_4, повинна сплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 139431 - 117601,5 = 21829,5 грн.

Для можливості користуватися виділеними приміщеннями ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повинні виконати наступні загальнобудівельні роботи по переобладнанню житлового будинку для ізоляції виділених їм приміщень, зокрема:

У підвалі - замурувати дверний проріз між підсобним приміщенням 2 та гаражем 3 (орієнтовна вартість робіт становить 970 грн.). На першому поверсі - замурувати дверні прорізи між коридором 7 та кухнею 3 і кімнатою 4 (орієнтовна вартість робіт становить 1050 грн.). У мансарді - замурувати дверний проріз між кімнатами 2 і 3 (орієнтовна вартість робіт становить 525грн.).

Витрати по вказаних переобладнаннях співвласники повинні нести порівну.

Крім цього, ОСОБА_2, необхідно:

- пробити вхідний дверний проріз в кімнату 6 (орієнтовна вартість робіт становить 950 грн.); пробити дверний проріз між кухнею 3 і кімнатою 4 (орієнтовна вартість робіт становить 450 грн.); переобладнати кухню 3 під кімнату, кімнату 6 під кухню; прибудувати до кімнати 6 вхідну веранду з виходом в мансардний поверх; пробити дверний проріз в кімнату 3 мансардного поверху (орієнтовна вартість робіт становить 450 грн.).

Оскільки незавершений будівництвом будинок відноситься до І-ІІІ категорій складності, то відповідно до приписів, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» ( ст. 31) проектна документація на здійснення зазначених переобладнань та прибудови не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, як і отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Разом з тим, до інспекції державно-будівельного контролю слід буде подати декларацію про початок виконання будівельних робіт ( ст. 36 ЗУ України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції постановлене із неправильним застосуванням матеріального права, а тому воно підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

На підставі наведеного та ч.1 ст. 70 СК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 , 317 ЦПК України, колегія судів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Богородчанського районного суду від 25 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину будівельних матеріалів відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя в натурі задовольнити частково.

Виділити в порядку поділу майна подружжя у власність ОСОБА_4 приміщення в незавершеному будівництвом житловому будинку, що у АДРЕСА_1 :

- в приміщенні підвалу:

сходову клітку 4,8 м?, вартістю 4270 грн. (№1); підсобне приміщення 15,0 м?, вартістю 13345 грн. (№2), а всього по підвалу -19,8 м?, вартістю 17615 грн.

- на першому поверсі:

сходову клітку 12,8 м?, вартістю 20335 грн. (№1); санвузол 5,0 м?, вартістю 7943 грн. (№2);

гостинну 30,0 м?, вартістю 47661 грн. (№5); коридор 8,0 м?, вартістю 12709 грн. (№7), а всього по першому поверху -55,8 м?, вартістю 88648 грн.

- в приміщенні мансарди:

хол 14,8 м?, вартістю 12817 грн. (№1 ); кімнату 21,0 м?, вартістю 18186 грн. (№2); лоджію 2,5 м?, вартістю 216 грн. , а всього по мансарді 38,3 м?, вартістю 33168 грн.

Всього по житловому будинку виділити ОСОБА_4 приміщення площею 113,9 м?, вартістю 139431 грн., що становить 60,2 % від загальної (корисної) площі будинку в цілому або 59,3% від загальної вартості будинку в цілому.

Виділити в порядку поділу майна подружжя у власність ОСОБА_2 приміщення в незавершеному будівництвом житловому будинку АДРЕСА_1:

- в приміщенні підвалу:

гараж 18,6 м?, вартістю 16548 грн. (№3), а всього по підвалу - 18,6 м?, вартістю 16548 грн.

- на першому поверсі:

кухню 11,0 м?, вартістю 17475 грн. (№3); кімнату 19,6 м?, вартістю 31139 грн. (№4); кімнату 11,2 м?, вартістю 17793 грн. (№6), а всього по першому поверху -41,8 м?, вартістю 66407 грн.

- в приміщення мансарди:

кімнату 14,8 м?, вартістю 12817 грн. ( №3), а всього по мансарді - 14,8 м?, вартістю 12817 грн.

Всього по житловому будинку виділити ОСОБА_2 приміщення площею 76,2 м?, вартістю 96 884 грн., що становить 39,8 % від загальної (корисної) площі будинку в цілому або 40,7 % від загальної вартості будинку в цілому.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 21829,5 грн. за відступ від рівності часток у майні подружжя.

Для можливості користуватися виділеними приміщеннями ОСОБА_2 та ОСОБА_4 необхідно виконати наступні загальнобудівельні роботи по переобладнанню житлового будинку для ізоляції виділених їм приміщень, зокрема:

У підвалі - замурувати дверний проріз між підсобним приміщенням 2 та гаражем 3 (орієнтовна вартість робіт становить 970 грн.). На першому поверсі - замурувати дверні прорізи між коридором 7 та кухнею 3 і кімнатою 4 (орієнтовна вартість робіт становить 1050 грн.). У мансарді - замурувати дверний проріз між кімнатами 2 і 3 (орієнтовна вартість робіт становить 525грн.).

Витрати по вказаних переобладнаннях співвласники понесуть порівну.

Крім цього, ОСОБА_2, необхідно:

- пробити вхідний дверний проріз в кімнату 6 (орієнтовна вартість робіт становить 950 грн.); пробити дверний проріз між кухнею 3 і кімнатою 4 (орієнтовна вартість робіт становить 450 грн.); переобладнати кухню 3 під кімнату, кімнату 6 під кухню; прибудувати до кімнати 6 вхідну веранду з виходом в мансардний поверх; пробити дверний проріз в кімнату 3 мансардного поверху (орієнтовна вартість робіт становить 450 грн.).

Рішення набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

П.І. Проскурніцький