Ухвала суду № 33717671, 26.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

4

Справа № 353/801/2013-ц

Провадження № 22ц/779/2426/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції - Лущак Н.І.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Меленко О.Є., Проскурніцького П.І.

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Тлумацького районного суду від 18 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

у червні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з даним позовом, посилаючись на те, що 17.07.2007 року з ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно якого відповідачка отримала кредит в сумі 2 448 грн. з кінцевим терміном повернення 17.07.2008 року. У зв'язку із порушенням зобов'язань заборгованість по сплаті кредиту станом на 21.05.2013 року становила 24 643,77 грн. Тому банк просив стягнути з ОСОБА_3 вказану суму заборгованості та судові витрати.

Заочним рішенням Тлумацького районного суду від 18 липня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 24 643,77 грн. заборгованості за кредитним договором № IFXRRX08170037 від 17.07.2007 року. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що з ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір, згідно якого вона отримала споживчий кредит на строк 12 місяців. Судом не враховано, що кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Відповідно до ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Договір про збільшення позовної давності повинен укладатися в письмовій формі. Окремо в письмовій формі договір про збільшення позовної давності до 50-ти років між нею та банком не укладався. З наведених мотивів просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ КБ «ПриватБанк» доводи апеляційної скарги заперечив. ОСОБА_3, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, не з'явилась, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає її розглядові.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.07.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою укладено кредитний договір № IFXRRX08170037, згідно якого ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 2 448 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 17.07.2008 року. Договір складається із Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до поданого розрахунку заборгованість по сплаті кредиту станом на 21.05.2013 року становила 24 643,77 грн.

Задовольняючи позов ПАТ КБ "ПриватБанк", суд виходив із того, що строк позовної давності в даному випадку не пропущений, оскільки в заяві від 17.07.2007 року ОСОБА_3 зазначила, що ознайомлена та згідна із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, що підтверджується її підписом про надану їй повну інформацію про умови кредитування. Тому, уклавши 17.07.2007 року з ПАТ КБ «ПриватБанк» договір відповідачка надала свою згоду на застосування строків позовної давності протягом 50 років.

Висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи. Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2007 року ОСОБА_3 отримала від ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 2 448,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.07.2008 року. Даний факт підтверджується заявою позичальника № IFXRRX08170037 (а. с. 3). У заяві зазначено, що позичальник ознайомився та згоден з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам.

Також, при укладенні 17 липня 2007 року договору між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, остання надала згоду, що заява разом із запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тарифами складає між позичальником і банком кредитно-заставний договір, засвідчивши її своїм підписом.

Відповідно до п. 1.7.31. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у п'ятдесят років.

Таким чином, сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності відносно стягнення заборгованості за кредитом до п'ятдесяти років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідачка погодилась із встановленими умовами кредитного договору, підписавши вищевказану заяву, яка разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами, складає єдиний кредитно-заставний договір, а тому банк строк позовної давності за вимогами про сплату кредитної заборгованості не пропустив.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, під час розгляду якої судом не були порушені норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про задоволення позову, тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Тлумацького районного суду від 18 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Меленко О.Є.

Проскурніцький П.І.