Ухвала суду № 33715916, 25.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року справа №805/10467/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року у справі № 805/10467/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування рішення № 2596/2140911211 та вимоги про сплату недоїмки № Ф-911 від 20.05.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.07.2013 року звернувся з адміністративним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що він є пенсіонером за віком та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області як платник єдиного внеску, зареєстрований як фізична особа-підприємець та обрав спрощену систему оподаткування. Зазначає, що згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» він має бути звільнений від сплати єдиного внеску. В порушення зазначеної норми відповідачем 14.05.2013 року було складено акт № 802/2140911211 про неподання позивачем звітності про суми нарахованого доходу та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у органи пенсійного фонду. На підставі зазначеного акту 24.05.2013 року пенсійним органом було прийнято рішення № 2596/2140911211 про застосування штрафних санкцій за неподання позивачем звітності за 2012 рік у розмірі 170,00 грн. 20.05.2013 року відповідачем було сформовано вимогу № Ф-911 про сплату позивачем недоїмки в сумі 1194,03 грн.

Позивач просив визнати незаконними та скасувати рішення від 04.05.2013 року № 2596/2140911211 та вимогу про сплату недоїмки № Ф-911 від 20.05.2013 року, визнати дії пенсійного органу щодо винесення зазначених рішення та вимоги неправомірними та визнати право фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, який обрав спрощену систему оподаткування, сплачувати єдиний соціальний внесок на добровільних засадах у відповідності до ст. 4 Закону України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області щодо винесення рішення від 04.05.2013 року № 2596/2140911211 та вимоги № Ф-911 від 20.05.2013 року про сплату недоїмки - неправомірними.

Визнано незаконним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області від 04.05.2013 року № 2596/2140911211.

Визнано незаконною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області № Ф-911 від 20.05.2013 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу з проханням скасування оскаржуваної постанови та відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що пільги щодо звільнення від сплати єдиного внеску, передбачені ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не розповсюджуються на позивача, оскільки останній не досяг пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Сторони у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області, є пенсіонером за віком з 16.04.2009 року та ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильські АЕС (а.с. 6, 7).

14.05.2013 року відповідачем було складено акт № 802/2140911211 про неподання позивачем звітності про суми нарахованого доходу та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду (а.с. 11).

На підставі зазначеного акту пенсійним органом 24.05.2013 року було прийнято рішення № 2596/2140911211 про застосування штрафних санкцій за неподання позивачем звітності за 2012 рік у розмірі 170,00 грн. (а.с. 12).

20.05.2013 року відповідачем прийнята вимог № Ф-911 про сплату позивачем недоїмки в сумі 1194,03 грн. (а.с. 13).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки станом на момент прийняття спірної вимоги 20.05.2013 року позивач є отримувачем пенсії за віком та одночасно є фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, то він не зобов'язаний сплачувати єдиний внесок.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 3.3. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого Постановою правління пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058) поняття «пенсія» визначене як щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, у випадках, визначених цим Законом та зазначено, що «пенсіонер - це особа, які відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом».

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 26 Закону № 1058 чоловіки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Колегія суддів вважає, що аналіз норм наведених законів дає підстави для висновку, що «пенсіонер за віком» - це та особа, яка перебуває на обліку у відповідному територіальному управлінні Пенсійного Фонду України та отримує пенсію за віком, незважаючи на те, що її вік менший ніж визначений частиною першої статті 26 Закону № 1058, оскільки норми діючого пенсійного законодавства при наявності певних, визначених законом умов, передбачають призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058.

Частиною 4 статті 4 Закону № 2464 встановлено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу і в ній не встановлено ніяких застережень, зокрема, що не можуть бути звільнені від сплати єдиного внеску особи, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 165, 167, 195,197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року у справі № 805/10467/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.