Постанова № 33715585, 12.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 р. Справа № 805/10701/13-а

час прийняття постанови 14:11 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грищенка Є.І

суддів Аканова О.О., Кошкош О.О.

при секретарі Сечкіній К.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представник відповідача 1 - Заікіна О.Г.

представник відповідача 2 - Пучка В.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним рішення Міністерства доходів і зборів України про залишення скарги без задоволення та скасування податкового-повідомлення-рішення від 21.03.2013 року № 0001341702, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним рішення Міністерства доходів і зборів України про залишення скарги без задоволення та скасування податкового-повідомлення-рішення від 21.03.2013 року № 0001341702. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що спірне податкове повідомлення рішення було прийнято на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. № 120/17-02/НОМЕР_2 від 11.03.2013р. В зазначеному акті податковий орган дійшов до висновку про несвоєчасну реєстрацію позивачки платником ПДВ у 2012 році, у зв'язку з чим не сплачено до бюджету ПДВ у сумі 52699,01 грн., ненадання податкових декларацій з ПДВ за період з 11 січня 2012 року по грудень 2012 року. Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржила його в адміністративному порядку. Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги від 26.06.2013 року на податкове повідомлення рішення від 21.03.2013р. № 0001341702 та на рішення ДПС у Донецькій області від 30.05.2013р. № 4945/10/10-512-6 - скарга ФОП ОСОБА_1 була залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення рішення - без змін. Позивач зазначила, що платник податків, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування і оподатковується відповідно до Розділу XIV (спеціальні податкові режими) ПКУ з граничним розміром доходів в 500,00 тис. грн., не повинен бути зареєстрований платником податку на додану вартість. Вважає, що податковим органом не вірно трактовані норми податкового законодавства, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення прийнято без законних підстав та обґрунтувань, а рішення щодо його оскарження до Міністерства доходів та зборів України є протиправним. Просила задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1 просив в задоволені позову відмовити у повному обсязі, про що надав письмові заперечення. Свою позицію обґрунтовує тим, що рішення Міністерства доходів і зборів України за наслідками розгляду скарги на рішення податкового органу районного рівня приймається в порядку адміністративного оскарження та по своїй суті не несе в собі жодних правових наслідків для позивача.

Представник відповідача 2 також проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі. Вказані заперечення обґрунтовує тим, що у період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, у період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. оподаткування доходів від провадження господарської діяльності здійснювала на загальній системі оподаткування. За даними звіту платника податку та за даними перевірки обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік склав 383744,92 грн. Заява про реєстрацію платником податку на додану вартість у період, що перевірявся, підприємцем до державної податкової інспекції не надавалась. У зв'язку з тим, що платником за 2011 рік обсяг виручки від реалізації товарів, робіт (послуг) сукупно (383744,92 грн.) перевищує 300,00 тис. грн., відповідачем правомірно зроблено висновок в акті перевірки про порушення позивачем п.183.4 ст.183 Податкового кодексу України щодо обов'язкової реєстрації платником ПДВ при переході на загальну систему оподаткування з 01.01.2012р. Несвоєчасна реєстрація платником ПДВ у 2012 році призвела до порушення п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України у вигляді ненадання податкових декларацій з ПДВ за період з 11 січня по грудень 2012 року. Виходячи з викладеного, відповідач вважає податкове повідомлення-рішення цілком законними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам діючого законодавства.

Під час розгляду справи суд встановив наступне.

На підставі наказу ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 05.02.2013 року № 109, податковою інспекцією було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт від 11.03.2013р. № 120/17-02/НОМЕР_2. (а.с.103-120)

Згідно з висновками вказаного акту, перевіркою встановлено: порушення СПД ОСОБА_1 вимог п. 181 ст. 181, п. 183.1, п. 183.4, п. 183.10, п. 200.2 ст. 200 р. V Податкового кодексу України, несвоєчасна реєстрація платником ПДВ у 2012 році, у зв'язку з чим не сплачено до бюджету ПДВ у сумі 52699,01 грн., п. 203.1 ст. 203 ПКУ ненадання податкових декларацій з ПДВ за період з 11 січня по грудень 2012 року.

На підставі акту перевірки від 11.03.2013р. № 120/17-02/НОМЕР_2 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001341702 від 21.03.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 52699,01 грн., за штрафними санкціями - 13174,75 грн.(а.с.13)

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Державної податкової служби у Донецькій області (а.с.16-21).

За результатами розгляду поданої позивачем скарги від 02.04.2013р. № 04/2013-1 рішенням про результати розгляду скарги ДПС у Донецькій області від 30.05.2013р. № 4945/10-512-6 спірне податкове повідомлення рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.35-39)

Позивач, не погоджуючись із зазначеним рішенням ДПС у Донецькій області подав скаргу до міністерства доходів та зборів України (а.с.42-47).

За результатом розгляду скарги рішенням Міністерства доходів та зборів України від 26.06.2013р. № 2397/н/99-99-10-0103-14 податкове повідомлення рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області від 21.03.2013р. № 0001341702 та рішення ДПС у Донецькій області від 30.05.2013р. № 4945/10/10-512-6 прийняте за розглядом первинної скарги - залишено без змін, а скаргу - без задоволення. (а.с. 79-81).

Позивач не погодилась із зазначеними рішеннями Міністерства доходів та зборів України 26.06.2013р. № 2397/н/99-99-10-0103-14 та податковим повідомленням - рішенням від 21.03.2013р. № 0001341702 та оскаржила їх до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами адміністративної справи, позивач з 01.01.2010 по 31.12.2011р. перебувала на спрощеній системі оподаткування та звітності відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування та звітності суб'єктів малого підприємництва» та була платником єдиного податку. Основним видом діяльності позивача за кодом КВЕД 55.30.2 - кафе, 56.10 є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. З 01.01.2012 року позивач самостійно перейшла на загальну систему оподаткування.

Вказані обставини не є спірними між сторонами, що також знайшло своє відображення в акті перевірки від 11.03.2013р. № 120/17-02/НОМЕР_2

В обґрунтування висновків акту перевірки відповідачем було покладено дані звіту платника єдиного податку від 05.01.2012р. № 9013112141 та висновки перевірки, яким встановлено, що обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності позивачем за 2011 рік склав 383744,92 грн.

Враховуючи, що обсяг виручки від реалізації товарів, робіт (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно (383744,92 грн.) перевищує 300000 грн., в акті зроблено висновок про порушення підприємцем пункту 183.4 ст. 183 ПКУ щодо обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість при переході на загальну систему оподаткування.

Суд не погоджується з вказаним твердженням відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України, у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

Пунктом 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог,

передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно п. 183.3 ст. 183 Податкового кодексу України, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу, реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Ні підставі п.п. 298.2.3. п. 298.2 статті 298 ПКУ, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої і четвертої груп - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.7 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі сплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг.

Як вбачається з акту перевірки, у період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. позивач у податкові декларації про майновий стан і доходи (від 11.02.2013р. № 9087457703) задекларувала валовий дохід у сумі 281842,29 грн.

Згідно «Звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) СПД ОСОБА_1 за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування та отримала дохід у розмірі 279142,29 грн.

Тобто, сума доходу позивача не перевищує суму у 300 000,00 грн., визначену п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України. Отже, підстави для реєстрації позивача і, відповідно, сплати податку на додану вартість за період з 11 січня 2012 року по грудень 2012 року, відсутні.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно врахування виручки від реалізації товарів за 2011 рік в якості підстави для реєстрації платником податку на додану вартість, оскільки позивач не є особою, на яку розповсюджуються вимоги п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України за наслідками господарської діяльності у 2011 році, оскільки

позивач перебувала у 2011 році на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а на загальну систему оподаткування перейшла у 2012 році.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 11 січня 2012 року по грудень 2012 року спірним податковим повідомленням-рішенням та, відповідно, нарахування штрафних санкцій за неподання податкових декларації з ПДВ.

Отже на підставі аналізу письмових доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 року № 0001341702 про збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 65873,76 грн. (у тому числі, за основним платежем - 52699,01 грн., штрафні санкції - 13174,75 грн.) прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним рішення Міністерства доходів і зборів України від 26.06.2013р. № 2397/н/99-99-10-0103-14 про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення, в частині визначення бази оподаткування,суд вважає їх необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

На підставі п. 56.19 ст. 56 цього Кодексу, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, вказані рішення податкових органів за наслідками розгляду скарг позивача прийняті за наслідками процедури адміністративного оскарження, тобто досудового порядку вирішення спору.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення (постанова ВАС України від 04.11.2010 р.).

Рішення Міністерства доходів та зборів України про результат розгляду скарги надано державним органом відповідно до вимог Податкового кодексу України в порядку процедури досудового вирішення спору, тобто не породжує правові наслідки для позивача. Юридичні наслідки в межах даної справи має податкове повідомлення-рішення, неправомірність якого суд встановив за наслідками розгляду даної справи.

З огляду на викладене, суд відмовляє в цій частині вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним рішення Міністерства доходів і зборів України про залишення скарги без задоволення та скасування податкового-повідомлення-рішення від 21.03.2013 року № 0001341702 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій від 21.03.2013 року № 0001341702.

В задоволені іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 12 вересня 2013 року по виходу з нарадчої кімнати.

Постанова виготовлена у повному обсязі 17 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Грищенко Є.І.

Судді Аканов О.О.

Кошкош О.О.