ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2013 р.Справа № 815/1203/13-а
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів -Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Группа компаній «Главстрой» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Группа компаній «Главстрой» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Группа компаній «Главстрой»
(надалі - ТОВ «Группа компаній «Главстрой»), звернувся до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси, відповідач), в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 29 грудня 2012 року за №0001991505, яким встановлено завищення товариством від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 151 069 грн. та податкове повідомлення - рішення від 29 грудня 2012 року за №0002001505, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 52 543 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що порушень нарахування від'ємного значення за вересень 2012 року з боку ТОВ «Группа компаній «Главстрой» - не допускалося.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Группа компаній «Главстрой» ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Так, апелянт зазначив, що оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки всім доказам та не було здійснено всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи, це призвело до неправильного вирішення спору.
Враховуючи наведене, апелянт просить винести нове рішення про задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, матеріалами справи встановлено, що відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань правомірності нарахування ТОВ «Группа компаній «Главстрой» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2012 року.
29 грудня 2012 року за результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0001991505, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 151 069 грн. за порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України (а.с. 16);
- № 0002001505, яким збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 52 543 грн., з яких: за основним платежем - 42 034 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 509 грн., за порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України (а.с. 17).
Перевіркою встановлено включення ТОВ «Группа компаній «Главстрой» до складу податкового кредиту вересень 2012 року податкової накладної незареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме накладної № 213 від 28 вересня 2012 року, отриманої від постачальника ТОВ «КП 2011» на суму 814 092 грн., з яких податок на додану вартість складає 135 682 грн.
Вказана накладна, видана на виконання договору підряду № 14/05/12 від 14 травня 2012 року, укладеного між ТОВ «Группа компаній «Главстрой» (замовник) та ТОВ «КП 2011» (підрядник).
Крім того, відповідач в акті перевірки зазначив, що суми податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з ТОВ «АГАТ-1» та ТОВ «Главстрой» не можуть бути підтверджені у складі податкового кредиту відповідного періоду, у зв'язку з неможливістю проведення перевірки вищезазначених підприємств, контрагентів позивача, які мають стан відмінний від нульового.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з правовою позицією контролюючого органу про порушення ТОВ «Группа компаній «Главстрой» вимог ст.ст.198 та 201 ПК України.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проаналізувавши фактичні обставини справи та законодавчі норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги вищенаведеної статті.
Так, як вбачається із реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року за №130 зареєстрована податкова накладна №212, яка виписана 28 вересня 2012 року, отримана в той же день від постачальника ТОВ «КП 2011», загальна сума включаючи ПДВ 814 092 грн., сума без ПДВ 678 410 грн., сума ПДВ 135682 грн.
Представник позивача в судовому засіданні у суді першої інстанції пояснив, що при внесенні податкових накладних, отриманих від контрагента ТОВ «КП 2011» до Єдиного реєстру податкових накладних була допущена орфографічна помилка та внесено до реєстру податкову накладну № 212, натомість повинна була бути внесена податкова накладна № 213, що не є порушенням податкового законодавства.
При виявленні помилки, відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних була здана порція № 2 до реєстру податкових накладних з виправленням.
В підтвердження цього, позивач надав до суду першої інстанції податкову накладну №213 за вересень 2012 року реквізити якої повністю співпадали з реквізитами податкової накладної №212.
Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України, в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та / або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення сум податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до сум податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Із матеріалів справи слідує, що продавець послуг ТОВ «КП 2011» зареєстрував податкову накладну за №213 від 28 вересня 2012 року в Єдиному реєстрі податкових накладних - 09 жовтня 2012 року.
Податкова накладна, згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Це надає можливість контролюючому органу виявляти розбіжності між податковими зобов'язаннями платника податків і його контрагентів.
У даному випадку ніяких розбіжностей між податковими зобов'язаннями позивача та його контрагента ТОВ «КП 2011» ДПІ у Приморському районі м. Одеси не виявлено.
Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням позивача про те, що податковий орган неправомірно застосував до нього штрафні санкції за допущену помилку, яка не принесла збитків державі, так як всі податки були сплачені у повному обсязі.
Суд першої інстанції на вказані фактичні обставини справи уваги не звернув та не надав їм правової оцінки.
Ще однією підставою для відмови в задоволенні позову щодо скасування податкових повідомлень - рішень суд першої інстанції вважав порушення позивачем приписів п.201 ст.201 ПК України.
Так, на думку суду першої інстанції у податковій накладній №213 відсутній опис отриманих товарів/послуг та їх кількість, у зв'язку з чим, неможливо встановити відповідність отриманих послуг тим, які замовлялись.
Між тим, з такою думкою суду першої інстанції погодитися неможливо, так як відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
Оглянувши зазначену податкову накладну за №213, суд апеляційної інстанції не вбачає з боку контрагента позивача порушень при її заповненні, так як в неї зазначена номенклатура послуг - ремонтно-будівельні роботи за адресою О. Вішні,1, їх обсяг.
Досліджуючи господарські відносини позивача з ТОВ «Главстрой» та ТОВ «АГАТ -1», суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем неправомірно віднесено суми податку на додану вартість на загальну суму в розмірі 15 386, 67 грн. до податкового кредиту і податкові накладні даних контрагентів складені з порушенням п.201.1 ст.201 ПК України.
Підставою для такого висновку стало те, що господарська діяльність ТОВ «Главстрой» та ТОВ «АГАТ -1» ведеться з порушенням норм податкового законодавства, підприємства мають стан відмінний від нульового, а тому не можливо встановити їх причетність до фактичного здійснення господарської діяльності з позивачем.
Між тим, для підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав контролюючому органу договори підряду за №05/04/12 та за № 12/052012 за якими, підрядник в особі ТОВ «Главстрой» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в даному договорі, на власний ризик виконати по завданню замовника, в особі ТОВ «Группа компаній «Главстрой», роботи з використанням власних матеріалів та з залученням необхідних субпідрядників, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в даному договорі, прийняти та сплатити роботи.
На підтвердження виконання умов договору підряду № 05/04/12 від 05 квітня 2012 року позивачем було надано: довідка про вартість робіт (аркуш справи 104), акти приймання виконаних робіт (аркуші справи 105-116), видаткова накладна (аркуш справи 131), податкова накладна № 174 від 27 вересня 2012 року на загальну суму податку на додану вартість -420 грн. (а.с. 132).
На підтвердження виконання умов договору підряду № 12/05/12 від 12 травня 2012 року позивачем надано: довідка про вартість робіт (аркуш справи 133), акт приймання виконаних робіт (аркуші справи 134-136), податкові накладні № 37 від 26 вересня 2012 року та № 30 від 26 вересня 2012 року на загальну суму податку на додану вартість - 14 966, 67 грн. (а.с. 137, 138).
Підставою для висновку про відсутність у позивача права на віднесення до податкового складу кредиту сум податків за даними цивільними угодами, стало, на думку суду першої інстанції, порушення строку виконання робіт, оскільки замість червня 2012 року, роботи були виконані у вересні 2012 року.
При цьому, суд першої інстанції зауважив, що оскільки додаткових угод до договору підряду щодо продовження строку виконання робіт не укладалося, порушення строку виконання робіт за цим договором є порушенням суттєвих його умов.
Колегія суддів вважає даний висновок суду таким, що суперечить п.198 2 ст.198 ПК України, яка зазначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Враховуючи, що судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п.п.1,4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст.195,197, 198, ч.1 п.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Группа компаній «Главстрой» - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року - скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Группа компаній «Главстрой» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001991505 від 29 грудня 2012 року, яким зменшений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 151 069 грн. та податкове повідомлення - рішення №0002001505, яким збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 52 543 грн., з яких: за основним платежем - 42 034 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 509 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів із дня отримання її сторонами.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова
Судове рішення № 33712361, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/1203/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: