Ухвала суду № 33711752, 18.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4963/13-а ( у 1-му томі та 1 том дод.) Головуючий у 1-й інстанції: Качура А.І. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Вівдиченко Т.Р.,

Сорочко Є.О.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медіамекс Едвертайзінг» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Медіамекс Едвертайзінг» задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000292250 від 27.03.2013 року та податкове повідомлення-рішення № 0000322250 від 27.03.2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини справи та надано не вірну правову оцінку діям відповідача щодо підстав та винесення правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, застосування відповідачем п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України та списання податкового кредиту є неправомірним, оскільки вимоги законодавства України при оформленні документів позивачем були дотримані та підтверджені податковими накладними. Натомість доводи, викладені відповідачем у акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на імперативних приписах чинного законодавства України, а відтак спірні податкові повідомлення рішення є безпідставними та підлягають скасуванню.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції - відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Медіамакс Едвертайзінг» з питань взаємовідносин з ТОВ «Сенс Медіа Маркет» щодо правильності формування податку на додану вартість за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р., та щодо правильності формування податку на прибуток за II квартал 2011 року.

За результатами проведення перевірки позивача складено Акт № 906/22-521/37397127 (надалі також - акт) від 12 березня 2013 року.

В акті перевірки виявлено порушення вимог п. п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2 п .138.2 ст. 138, п. 138. 7 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, Податкового кодексу України №2755-VI та вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI,

На підставі вказаного Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000292250 від 27.03.2013 року та № 0000322250 від 27.03.2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме акту перевірки, доводи відповідача базуються на висновках податкової перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, що базуються на акті №353/2304/37566438 від 23.11.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сенс Медіа Маркет» за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 року.

Так, в описовій частині Акту податковий ревізор інспектор посилається на результати перевірки контрагента, тобто ТОВ «Сенс Медіа Маркет». Зокрема, у акті ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС зазначено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

Оскільки на ТОВ «Сенс Медіа Маркет» недостатні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, а також підприємством не підтверджено документально операції з придбання та реалізації товарів, послуг за травень 2011 року, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами які не виконують свої зобов 'язання , зокрема коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Саме вказані вище доводи працівників ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС підставами для встановлення фіктивності (нереальності) укладених угод між позивачем та ТОВ «Сенс Медіа Маркет».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Підпунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Так, згідно вимог п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Сенс Медіа Маркет» укладено наступні договори про надання рекламних послуг та виконано по них наступні роботи (послуги):

- Договір №2504 на проведення рекламної (них) кампаній від 25 квітня 2011 року, згідно якого ТОВ «Медіамакс Едвертайзінг» доручило, а ТОВ «Сенс Медіа Маркет» зобов'язалось виконати комплекс робіт щодо розміщення рекламного матеріалу на робочих поверхнях своїх Спеціальних конструкціях та проводити рекламні компанії в інтересах замовника. 25 квітня 2011 року сторонами було підписано додаткову угоду до вказаного договору в якій сторони зазначили сюжети реклам, міста та адреси розташувань, назви брендів, формат конструкцій та іншу інформацію. При цьому, згідно вказаного договору (Додатку) рекламні послуги надавалися по всій Україні. На підтвердження виконання вказаного Договору та розміщення рекламних матеріалів між сторонами було підписано акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 10 від 31 травня 2011 року;

- Договір №2505 про надання послуг з розміщення реклами у пресі від 25.04.2011 року, згідно якого ТОВ «Медіамакс Едвертайзінг» замовило, а ТОВ «Сенс Медіа Маркет» прийняло на себе зобов'язання надати послуги по розміщенню рекламних матеріалів нашого шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації. На виконання вказаного договору та додатку №1 між сторонами було погоджено відповідні умови та розміщено рекламу у різних друкованих засобах масової інформації. В підтвердження виконання умов договору та розміщення реклами між сторонами було підписано акт здачі приймання робіт № 13 від 31 травня 2011 року, акт здачі приймання робіт № 11 від 24 травня 2011 року та акт здачі приймання робіт №12 від 27 травня 2011 року;

- Договір № 16051 від 16 травня 2011 року, згідно якого ТОВ «Сенс Медіа Маркет» прийняло на себе зобов'язання за завданням ТОВ «Медіамакс Едвертайзінг» надати послуги маркетингу, реклами та виробництва. Згідно додатку до Договору сторони дійшли згоди щодо виробництва та поставки каталогів продукції мобільних телефонів LG 2011 та Стікерів для продукції LG. Сторонами також були погоджені макети стікерів та асортимент товару. В підтвердження виконання умов договору між сторонами було підписано видаткову накладну №2 від 27 травня 2011 року та видаткову накладну №1 від 25 травня 2011 року.

Крім того встановлено, що під час виїзної перевірки позивачем надавались документи щодо взаємовідносин із ТОВ «Сенс Медіа Маркет», в т.ч. укладені договори, додатки до них, видаткові та податкові накладні та акти приймання передачі, проте не були взяті до уваги відповідачем при оформлені акту перевірки.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач на законній підставі включив до валових витрат придбані послуги у ТОВ «Сенс Медіа Маркет», оскільки взаємовідносини підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими бухгалтерськими документами, які оформлені відповідно до вимог законодавства.

Відносно висновку відповідача щодо завищення податкового кредиту та заниження ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Сенс Медіа Маркет», встановлено наступне.

Згідно змісту акту перевірки, позивач завищив податковий кредит по взаємовідносинах із ТОВ «Сенс Медіа Маркет» на суму 237 360 грн., що відповідно призвело до заниження податку на додану вартість на вказану суму.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредит виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яки: є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

В свою чергу, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на зміст зазначених правових норм вбачається, що лише відсутність податкової накладної або оформлення податкової накладної з порушенням вимог щодо її оформлення, позбавляє платника податків права для віднесення до податкового кредиту сум податків, сплачених у зв'язку з придбанням товарів/послуг.

Водночас, пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Сенс Медіа Маркет» був зареєстрований як платник податку на додану вартість і внесений до реєстру платників податку на додану вартість.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1,2 статті 9 Закону України №996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, застосування відповідачем п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України та списання податкового кредиту є неправомірним, оскільки вимоги законодавства України при оформленні документів нами були дотримані та підтверджені податковими накладними.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в тому, що доводи відповідача про те, що правочини, укладені позивачем з його контрагентом не спричиняють реального настання юридичних наслідків та порушують публічний порядок, не підтверджені документально, не наведено доказів дійсного (фактичного) порушення публічного порядку, тобто спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконного заволодіння ним.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача, як на підставу

нікчемності правочину позивача з контрагентом, на акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС №353/2304/37566438 від 23.11.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сенс Медіа Маркет» за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 року, оскільки можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності у контрагента позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених із ними договорів на підставі статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, оскільки зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Також на вимогу суду апеляційного адміністративного суду, позивачем надано додаткові докази, які підтверджують реальність правочинів, укладених між ТОВ «Медіамекс Едвертайзінг» та ТОВ «Сенс Медіа Маркет», а також документи, які підтверджують правовідносини ТОВ «Медіамекс Едвертайзінг» з Замовниками послуг, які згодом були замовлені позивачем у ТОВ «Сенс Медіа Маркет» з власним комерційним інтересом.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не доведено існування обставин, які виключають право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із господарськими операціями, що відбулися між позивачем та ТОВ «Сенс Медіа Маркет, а відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 20 вересня 2013 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Т.Р. Вівдиченко

Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Сорочко Є.О.