Постанова № 33711432, 19.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 р. Справа №805/10952/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-15 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання - Алфьорової А.Ю.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кравця О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про:

- скасування наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 179 о/с від 21 червня 2013 року в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ, визнання звільнення неправомірним;

- поновлення позивача на займаній посаді оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї та вибухівки управління карного розшуку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 21 червня 2013 року;

- стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь позивача кошти у розмірі середнього заробітку за увесь час судового розгляду до дня поновлення на службі на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї та вибухівки управління карного розшуку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог у позові зазначено наступне.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУМВС Донецької області) № 179 о/с від 21 червня 2013 року його звільнено з органів внутрішніх прав у запас за порушення дисципліни. Підставою звільнення був наказ ГУМВС Донецької області від 19 квітня 2013 року № 917, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за особисту недисциплінованість, порушення вимог ст. ст. 6, 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, що виразилось у не проведенні належної перевірки наявної інформації про незаконний обіг вогнепальної зброї, вибухових речовин та набоїв.

Позивач зазначає, що з наказом ГУМВС Донецької області від 19 квітня 2013 року № 917 про порушення службової дисципліни окремими працівниками та керівництвом Кіровського РВ Макіївського МУ, Макіївського МУ, СУ і УКР ГУМВС в області та покарання винних, його не було ознайомлено, що є порушенням ст. 14 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Позивач вважає, що при винесенні незаконного та необґрунтованого рішення про його звільнення, відповідач не врахував досвід роботи ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ, який складає 11,3 років та можливість накладення на нього більш м'якого дисциплінарного стягнення.

На підставі зазначеного, ОСОБА_1 просить суд скасувати наказ відповідача № 179 о/с від 21 червня 2013 року про його звільнення з органів внутрішніх справ та поновити його на займаній посаді, а також стягнути з відповідача грошову компенсацію за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши наступне.

19 квітня 2013 року ВІОС УКЗ ГУМВС в області за фактом затримання у м. Харкові слідчого СВ Кіровського РВ Макіївського МУ ГУМВС в області капітана міліції ОСОБА_3 і можливості причетності останнього та оперуповноваженого УКР ГУМВС в області капітана міліції ОСОБА_1 до незаконного розповсюдження вогнепальної зброї, проведено службове розслідування, яким встановлено, що оперуповноважений УКР ГУМВС в області капітан міліції ОСОБА_1, до функціональних обов'язків якого відноситься аналіз і облік злочинів, скоєних з використанням вогнепальної зброї і вибухових речовин, проведення заходів з розкриття вказаних злочинів, а також вилучення з незаконного обігу вогнепальної зброї, у вересні 2012 року мав інформацію про причетність невстановлених осіб до незаконного обігу вогнепальної зброї, вибухових речовин та набоїв. Дану інформацію він доповів безпосередньому керівнику - начальнику відділу УКР ГУМВС в області підполковнику міліції ОСОБА_4, після чого зареєстрував її, але, в порушення своїх функціональних обов'язків, вимог ст. ст. 6, 9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, належним чином інформацію не перевірив і заходів по встановленню злочинців та припиненню їх протиправних дій не вжив.

Відповідно до наданого ОСОБА_1 пояснення під час проведення службового розслідування встановлено, що останнім 4 вересня 2012 року у ході додаткової зустрічі з особою, яка надавала йому оперативну інформацію, стало відомо, що особою, яка причетна до незаконного розповсюдження зброї, є чоловік, якого звуть ОСОБА_5, віком 35-40 років. Також від інформатора було отримано інформацію, що зброя можливо надходить зі складів Міністерства оборони України, які розташовані у Запорізькій області.

В порушення вимог п.п. 3.27, 3.28 Інструкції про оперативно-розшукову діяльність оперативних підрозділів ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 17 липня 2004 року № 007, ОСОБА_1 не було оформлено згідно з наданими відомостями з УКР ГУМВС в області отриману 4 вересня 2012 року оперативну інформацію від агента у вигляді відповідної записки та в обов'язковому порядку не зареєстровано цю інформацію в журналі обліку оперативної інформації.

Таким чином, враховуючи суспільний резонанс скоєного злочину у суспільстві, позивачем не було здійснено належних заходів з розкриття вказаного злочину, що виразилось у приховуванні оперативної інформації від обов'язкової реєстрації у режимно-секретному секторі УКР ГУМВС в області.

Внаслідок цього, врахувавши систематичність порушень, яких припускався позивач, що підтверджувалось наявністю у нього на час проведення службового розслідування діючого дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оголошеної наказом ГУМВС в області від 16 січня 2013 року № 4дск (за прорахунки у оперативно-службовій діяльності), керівництвом Головного управління МВС України в Донецькій області було прийнято рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни.

Відповідач вважає, що під час прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності Головним управлінням не був порушений порядок накладення дисциплінарного стягнення, передбачений ст. 16 Дисциплінарного статуту.

21 червня 2013 року наказом ГУМВС в області № 179 о/с позивача за порушення дисципліни було звільнено з ОВС України, після чого того ж дня ОСОБА_1 було ознайомлено з цим наказом та надано витяг цього наказу, про що свідчить власноручно зроблена ним відмітка.

Таким чином, при притягнені ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності посадові особи ГУМВС України в Донецькій області діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законами України та Положенням про проходження служби.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах внутрішніх справ з 15 серпня 2003 року по 21 червня 2013 року, що підтверджується копією послужного списку та копією трудової книжки (а.с. 10, 35-39).

4 жовтня 2003 року ОСОБА_1 прийняв Присягу працівника органів внутрішніх справ України (а.с. 115).

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 27 липня 2007 року № 287 о/с призначено випускника Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ, який прибув у розпорядження ГУМВС України в Донецькій області після закінчення навчання, з 24 липня 2007 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2) - оперуповноваженим сектора карного розшуку Ворошиловського райвідділу Донецького міськуправління (а.с. 40).

30 липня 2009 року наказом № 255 позивачу присвоєне звання «старший лейтенант міліції», 31 липня 2012 року присвоєне звання «капітан міліції» - наказ № 299 (а.с. 42).

Відповідно до послужного списку з 14 травня 2012 року по 21 червня 2013 року позивач працював оперуповноваженим відділу боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї та вибухівки УКР ГУМВС України в Донецькій області (Наказ ГУМВС № 185 о/с від 14 травня 2012 року) (а.с. 37).

За період проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 мав 12 заохочень, а саме:

- «Подяка» оголошена наказом ДІВС № 670 від 18 грудня 2003 року;

- «Подяка» оголошена наказом ДЮІ № 93 від 24 лютого 2006 року;

- «Подяка» оголошена наказом ДЮІ № 442 від 23 серпня 2006 року;

- «Подяка» оголошена наказом ДЮІ № 496 від 13 вересня 2006 року;

- «Грошова винагорода» оголошена наказом Донецького МУ № 160 від 22 квітня 2008 року;

- «Подяка» оголошена наказом Ворошиловського РВ Донецького МУ № 264 від 15 липня 2008 року;

- «Подяка» оголошена наказом Ворошиловського РВ Донецького МУ № 291 від 9 серпня 2008 року;

- «Подяка» оголошена наказом Донецького МУ № 428 від 17 листопада 2008 року;

- «Подяка» оголошена наказом Донецького МУ № 127 від 13 квітня 2009 року;

- «Подяка» оголошена наказом Донецького МУ № 270 від 13 серпня 2009 року;

- «Подяка» оголошена наказом Ворошиловського РВ Донецького МУ № 145 від 23 липня 2010 року;

- «Подяка» оголошена наказом ГУМВС України в Донецькій області № 1820 від 16 липня 2012 року (а.с. 34).

Наказом департаменту карного розшуку МВС України від 30 березня 2009 року № 7 позивача нагороджено пам'ятною відзнакою МВС України - медаллю «90 років карному розшуку України» (а.с. 23).

Наказом департаменту карного розшуку МВС України від 1 квітня 2010 року № 14 нагороджений відзнакою МВС України «За доблесть і відвагу в службі карного розшуку» ІІ ступеня (а.с. 22).

Разом із цим позивач за час проходження служби в ОВС мав наступні дисциплінарні стягнення:

- «Догана» оголошена наказом Ворошиловського РВ Донецького МУ ГУМВС області від 5 серпня 2009 року № 211 - знята наказом Ворошиловського РВ ГУМВС області від 12 листопада 2009 року № 293;

- «Сувора догана» оголошена наказом Ворошиловського РВ ГУМВС області від 2 жовтня 2009 року № 250 - знята наказом Ворошиловського РВ ГУМВС області від 29 січня 2010 року № 41;

- «Догана» оголошена наказом Ворошиловського РВ Донецького МУ ГУМВС області від 2 червня 2010 року № 110 - знята наказом Ворошиловського РВ ГУМВС області від 15 квітня 2011 року № 108;

- «Зауваження» оголошене наказом Ворошиловського РВ Донецького МУ ГУМВС області від 1 червня 2011 року № 151 - зняте наказом Ворошиловського РВ ГУМВС області від 15 грудня 2011 року № 306;

- «Догана» оголошена наказом Ворошиловського РВ Донецького МУ ГУМВС області від 14 жовтня 2011 року № 260 - знята наказом ГУМВС області від 5 квітня 2012 року № 875.

На час звільнення з ОВС позивач мав діюче дисциплінарне стягнення - «Догана», яка була оголошена наказом ГУМВС області від 16 січня 2013 року № 4дск (а.с. 33).

В ході допиту свідка по кримінальному провадженню за фактом вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_6, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, останній пояснив, що ОСОБА_1 причетний до організації каналу надходження до регіонів України вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухівки, займається незаконним обігом вогнепальної зброї та боєприпасів. У зв'язку з чим, слідчий ОВС прокуратури Харківської області звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з клопотанням про дозвіл на проведення обшуку житла ОСОБА_1 (а.с. 45).

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2013 року клопотання прокуратури Харківської області щодо проведення обшуку задоволено, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 45).

17 квітня 2013 року на підставі зазначеної ухвали суду, у присутності понятих проведено обшук житла де мешкає позивач. У ході обшуку нічого (документів, які б свідчили про злочинну діяльність, зброї) виявлено не було, що підтверджено протоколом обшуку (а.с. 46-50).

За фактом отримання начальником Департаменту кадрового забезпечення МВС України ОСОБА_7 спецповідомлення 17 квітня 2013 року за № 10/1304 про можливу причетність, в тому числі, оперуповноваженого УКР ГУМВС в області капітана міліції ОСОБА_1 до незаконного розповсюдження вогнепальної зброї, проведено службове розслідування, яким встановлено (а.с. 69-83), що позивач, до функціональних обов'язків якого відноситься аналіз і облік злочинів, скоєних з використанням вогнепальної зброї і вибухових речовин, проведення заходів з розкриття вказаних злочинів, а також вилучення незаконного обігу вогнепальної зброї, у вересні 2012 року мав інформацію про причетність невстановлених осіб до незаконного обігу вогнепальної зброї, вибухових речовин та набоїв. Дану інформацію ОСОБА_1 доповів безпосередньому керівнику - начальнику відділу УКР ГУМВС в області підполковнику міліції ОСОБА_8, зареєстрував її, але належним чином інформацію не перевірив і заходів по встановленню злочинців та припиненню їх протиправних дій не вжив (а.с. 71).

Відповідно до пояснень начальника відділу УКР ГУМВС в області підполковника міліції ОСОБА_8, позивач наприкінці серпня 2012 року доповів йому про причетність мешканця Донецької області до незаконного обігу та збуту вогнепальної зброї. Дана інформація була оформлена у встановленому законом порядку, про що повідомлено керівництво УКР ГУМВС в області. При перевірці даної інформації встановити повні данні фігуранта злочину, його місце проживання не було можливе, у зв'язку з чим повний комплекс оперативно-розшукових заходів щодо документуванню злочинної діяльності фігурантів провести не представилось можливе (а.с. 51).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 з цього приводу, отриману ним інформацію щодо незаконного обігу вогнепальної зброї, вибухівки та боєприпасів на території Донецької області він доповів начальнику відділу УКР ГУМВС в області підполковнику міліції ОСОБА_8, також дана інформація була оформлена у встановленому законом порядку та зареєстрована в журналі реєстрації секретних документів РСЧ УКР ГУМВС України в Донецькій області. При перевірці даної інформації встановити повні анкетні данні фігурантів злочинної діяльності не було можливим, у зв'язку із чим завести оперативно-розшукову справу категорії «Захист» не вбачалось за можливе. Також, додав, що з ОСОБА_9 він познайомився у 2011 році, дружніх відносин з ним не підтримував, оперативною інформацією відносно ОСОБА_9 і ОСОБА_3 не володів. Жодних протиправних дій з його боку не здійснювалось (а.с. 53).

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 18 квітня 2013 року вбачається, що останній в серединні квітня 2013 року знов зустрівся з інформатором, яким була надана раніше інформація щодо причетності невстановлених осіб до незаконного обігу вогнепальної зброї, вибухових речовин та набоїв, але не отримав потрібну інформацію щодо повних анкетних даних осіб, причетних до злочин (а.с. 57-59).

Надаючи письмові пояснення 19 квітня 2013 року (у ході службового розслідування), позивач пояснив, що гр. ОСОБА_6 він не знає і ніколи не був з ним знайомий, за оперативною інформацією громадянин під такими даними не проходив, вказане прізвище чув вперше. Також, пояснив що до його функціональних обов'язків входить виявлення фактів незаконного обігу вогнепальної зброї, вибухових речовин та боєприпасів та їх документування згідно діючому законодавству, яке регламентує оперативно-розшукову діяльність (а.с. 55-56).

За висновками проведення службового розслідування прийнято наказ про порушення службової дисципліни окремими працівниками та керівництвом Кіровського РВ Макіївського МУ, Макіївського МУ, СУ і УКР ГУМВС в області та покарання винних № 917 від 19 квітня 2013 року, згідно якого за особисту недисциплінованість, порушення вимог ст. ст. 6, 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, що виразилось у не проведенні належної перевірки наявної інформації про незаконний обіг вогнепальної зброї, вибухових речовин та набоїв, оперуповноваженого УКР ГУМВС в області каптана міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ (а.с. 84-92).

Відповідно до листка звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність № ДЛ 1784 від 20 квітня 2013 року, виданого відділом медичного забезпечення ГУМВС України в Донецькій області Лікарні з поліклінікою м. Донецька ОСОБА_1 знаходився на лікарняному з 20 квітня 2013 року по 20 квітня 2013 року (а.с. 68).

Згідно довідки, виданої 23 квітня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЗЕР Плюс», позивач з 22 квітня 2013 року по 23 квітня 2013 року перебував на діагностичному обстежені в офтальмологічній клініці «ЛАЗЕР Плюс» (а.с. 66).

Відповідно до довідки про звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність № 3 від 17 травня 2013 року, виданою Комунальним клінічним лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я «Обласний шкірно-венерологічний диспансер», ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 24 квітня 2013 року по 17 травня 213 року (а.с. 64).

З 18 травня 2013 року по 20 червня 2013 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність № ДЛ 2125 від 18 травня 2013 року виданого відділом медичного забезпечення ГУМВС України в Донецькій області Лікарня з поліклінікою м. Донецька (а.с. 67).

Згідно з довідки, виданою 21 червня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЗЕР Плюс» ОСОБА_1 21 червня 2013 року знаходився на контрольному діагностичному обстежені в офтальмологічній клініці «ЛАЗЕР Плюс» (а.с. 65).

21 червня 2013 року наказом Головного управління МВС України в Донецькій області № 179 о/с капітана міліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2), оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї та вибухівки УКР ГУМВС області, звільнено з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) з 21 червня 2013 року на підставі наказу ГУМВС області від 19 квітня 2013 року № 917 та листка тимчасової непрацездатності серії ДЛ № 2125, виданого 18 травня 2013 року лікарнею ВМЗ ГУМВС області (а.с. 20, 31).

Не погодившись із зазначеним наказом позивач звернувся до суду із даним позовом.

При прийнятті рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон «Про міліцію», Закон № 565-ХІІ), Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року за № 114 (далі -Положення № 114).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону «Про міліцію» особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ.

Як встановлено судом під час розгляду справи, на час звільнення з органів внутрішніх справ позивачу було присвоєне звання капітана міліції.

Згідно із п. 2 Положення № 114 особи, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ у званні «капітан міліції», віднесені до середнього начальницького складу.

Відповідно до п. 23 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із п. 62 Положення № 114 звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).

Відповідно до підпункту «є» п. 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас з постановкою на військовий облік за порушення дисципліни.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Згідно зі ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Обов'язки осіб рядового і начальницького складу визначені ст. 7 Дисциплінарного статуту, згідно із ч. 1 якої службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, крім іншого, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України, схвалений колегією МВС України 5 жовтня 2000 року № 7КМ/8, крім іншого, передбачає, що працівники органів внутрішніх справ, вбачаючи важливою умовою ефективності своєї діяльності встановлення і розвиток партнерських стосунків з населенням, його довіру та повагу до органів внутрішніх справ, зобов'язуються у службових та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці бути зразком чесності, чемності, тактовності і внутрішньої дисциплінованості.

Відповідно до ст. 2, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни являє собою дисциплінарний проступок, за вчинення якого така особа несе дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Як зазначено у наказі № 179 о/с від 21 червня 2013 року, підставою для звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ стало порушення останнім службової дисципліни, порушення вимог ст.ст. 6, 9 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року № 2135-XII, ст. 7 Дисциплінарного статуту, що виразилося в не проведенні належної перевірки наявної інформації про незаконний обіг вогнепальної зброї, вибухових речовин, та набоїв, отриманої ним у вересні 2012 року (а.с. 20, 71, 80).

Згідно з витягом з Посадової інструкції № 1/109 дск від 31 січня 2013 року оперуповноваженого відділу по боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї та вибухових речовин УКР ГУМВС України в Донецькій області, позивач під час проходження служби: здійснює аналіз, облік злочинів, які скоєні із використанням вогнепальної зброї та вибухових речовин; безпосередньо здійснює проведення слідчих (оперативних) заходів щодо розкриття та попередження злочинів, скоєних із використанням вогнепальної зброї та вибухових речовин; розробляє поточні і бере участь в підготовці перспективних планів роботи відділу; контролює роботу ОВС по веденню обліків відносно осіб, які по характеру своєї роботи пов'язані з вогнепальною зброєю та вибуховими речовинами, або мають наміри вчинити терористичні акти з використанням вибухівки; проводить комплекс заходів, спрямованих на удосконалення оперативно-розшукової роботи, підвищення її якості; бере участь в розробці нормативних і організаційно-методичних рекомендацій; по кожному злочину, скоєному із застосуванням вогнепальної зброї та вибухових речовин заводить контрольно-наглядові справи; згідно вказівки керівництва бере безпосередню участь в розкритті злочинів, скоєних з використанням вогнепальної зброї та вибухівки, вилученню їх із незаконного обігу; здійснює перевірку скарг і заяв громадян, листів підприємств, юридичних осіб з питань які входять до компетенції відділу; забезпечує дотримання законності, дисципліни, прав і свобод людини і громадянина, режиму таємності та конспірації; безпосередньо бере участь у проведенні слідчих (оперативних) заходів щодо боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки, особисто веде роботу з джерелами негласної інформації. Заводить і реалізовує оперативно-розшукові справи за фактами незаконного обігу зброї та вибухівки (а.с. 124-126).

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Згідно ст. 6 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» в редакції, яка діяла під час вчинення ОСОБА_1 (за твердженням відповідача) дисциплінарного проступку, підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є: 1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: злочини, що готуються; осіб, які готують вчинення злочину; осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання; осіб безвісно відсутніх; розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України; реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності; 2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках; 3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави. Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках. Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.

Статтею 9 цього ж Закону передбачено, що у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа.

Як встановлено під час розгляду справи, не заперечується сторонами по справі та підтверджується наявними у справі матеріалами (а.с. 71), позивачем у вересні 2012 року отримано інформацію про причетність невстановлених осіб до незаконного обігу вогнепальної зброї, вибухових речовин та набоїв, яку він зареєстрував та відповідно до ч. 2 ст. 7 Дисциплінарного статуту доповів безпосередньому керівнику.

Як пояснив позивача, отримана ним інформація не була достатньою для проведення оперативно-розшукової діяльності. Доповівши цю інформацію керівнику, ОСОБА_1 отримав усну вказівку від останнього продовжувати роботу щодо встановлення осіб, які причетні до незаконного обігу вогнепальної зброї, вибухових речовин та набоїв. Зазначене також підтверджується поясненнями безпосереднього начальника позивача - начальника відділу УКР ГУМВС в Донецької області підполковника міліції ОСОБА_8, наданими останнім під час проведення службової перевірки у квітні 2013 року (а.с. 51).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо порушення позивачем п.п. 3.24 та 3.28 Інструкції про оперативно-розшукову діяльність оперативних підрозділів органів внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 липня 2004 року за № 007, зареєстрованої в Мінюсті 31 серпня 2004 року за № 1069/9668, що виразилось у не оформлені у вигляді відповідної записки отриманої позивачем 4 вересня 2012 року інформації від агента та не зареєстрування цієї інформації у журналі обліку оперативної інформації, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У зв'язку із тим, що відповідачем не надано суду належним чином оформленої копії зазначеної Інструкції, яка має обмежений доступ до документу (у зв'язку із грифом таємності), а перевірити надані суду відомості щодо порушення ОСОБА_1 вказаних вимог Інструкції без дослідження її змісту не вбачається за можливе.

Інших доказів, крім наведених вище, які б підтверджували скоєння позивачем дисциплінарного порушення у вересні 2012 року, суду не надано.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.ч. 10-11 ст. 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

Відповідно до п. 2 Інструкції Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 грудня 1991 року за № 552 (далі - Інструкція № 552), яка діяла станом на час проведення службового розслідування, завданням службового розслідування, є повне, об'єктивне і всебічне розслідування обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, виявлення причин і умов, що сприяли їхньому скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів для того, щоб кожних винний був притягнутий до відповідальності, а жоден невинний не постраждав. Службове розслідування має сприяти дотриманню законності, викоріненню випадків її порушення, а також вихованню в особового складу органів внутрішніх справ почуття точного і безумовного дотримання законодавства.

Згідно з п. 10 Інструкції № 552 при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всебічному дослідженню підлягають: подія порушення (час, місце, спосіб, інші обставини); наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність; характеристика особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення); причини та умови, що сприяли скоєнню порушення; характер і розмір нанесених порушенням збитків.

Відповідно до п. 17 Інструкції № 552 у висновку за результатами службового розслідування має бути вказано: привід для призначення службового розслідування, посада, звання і прізвище працівника, що проводив службове розслідування; посада, звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, час служби в органах внутрішніх справ і в займаній посаді особи, у відношенні якої проведено службове розслідування; суть встановленого порушення та його наслідки, чим підтверджується чи виключається вина працівника, обставини, що пом'якшують і посилюють його відповідальність, причини та умови, що сприяли порушенню, прийняті або запропоновані заходи по їх усуненню; пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення або міри громадського впливу, направлення матеріалів в слідчі органи або про припинення службового розслідування.

Звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни як крайній захід впливу до осіб начальницького складу повинно застосовуватись з урахуванням усіх обставин скоєння порушення, коли інші заходи дисциплінарного впливу виявились безрезультатними або коли працівник міліції скоїв проступок, несумісний з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.

Як свідчать матеріали справи, позивач на момент винесення наказу про звільнення, мав одне діюче дисциплінарне стягнення - догану, накладену на нього наказом ГУМВС Донецької області № 4дск від 16 січня 2013 року.

Разом із цим, за період проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 мав 12 заохочень, останнє - «Подяка» - оголошена наказом ГУМВС України в Донецькій області № 1820 від 16 липня 2012 року (за два місяця до скоєння дисциплінарного проступку, скоєння якого ставиться в провину позивачу) (а.с. 34-39). Крім цього, Наказами департаменту карного розшуку МВС України від 30 березня 2009 року № 7 та № 14 від 1 квітня 2010 року позивача нагороджено медаллю «90 років карному розшуку України» та відзнакою МВС України «За доблесть і відвагу в службі карного розшуку» ІІ ступеня (а.с. 22, 23).

В матеріалах справи міститься службова характеристика позивача (а.с. 60), відповідно до якої ОСОБА_1 характеризується з позитивного боку як старанний працівник. Крім іншого зазначено, що останній функціональні обов'язки виконує добре, суворо дотримується обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, Законами України «Про державну службу» та «Про засади запобігання та протидії корупції».

У висновку відповідача від 19 квітня 2013 року (а.с. 71) відсутні відомості щодо наслідки вчиненого ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, не зазначено обставин, що пом'якшують його відповідальність (позитивна службова характеристика, сумлінне виконання протягом тривалого часу своїх службових обов'язків, яке підтверджується наявністю заохочень та нагороджень відзнаками), причини та умови, що сприяли порушенню, прийняті або запропоновані заходи по їх усуненню, що передбачено п. 17 Інструкції № 552.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені приписи п.17 Інструкції № 552 та прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, яке не відповідає тяжкості інкримінуємого йому дисциплінарного проступку і ступеню встановленої висновком службового розслідування провини.

Крім цього, згідно із приписами ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними матеріалами, скоєння (за висновком відповідача) дисциплінарного проступку позивачем мало місце на початку вересня 2012 року. Враховуючи, що службове розслідування за фактом затримання у м. Харкові області капітана міліції ОСОБА_3 та вірогідної причетності капітана міліції ОСОБА_1 до незаконного розповсюдження вогнепальної зброї, мало місце 19 квітня 2013 року, а також те, що наказ № 917 про звільнення позивача з органів внутрішніх справ був прийнятий 19 квітня 2013 року, а наказ відповідача № 179 о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) був прийнятий 21 червня 2013 року, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту, суд дійшов висновку, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ мало місце після спливу шести місяців (піврічного строку) після вчинення (за думкою відповідача) ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Таким чином, суд дійшов висновку про незаконність прийнятих відповідачем наказів № 917 від 19 квітня 2013 року та № 179 о/с від 21 червня 2013 року. Відповідно, позовні вимоги позивача в частині скасування наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 179 о/с від 21 червня 2013 року в частині звільнення ОСОБА_1 (НОМЕР_2) оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї та вибухівки УКР ГУМВС області звільнено з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) з 21 червня 2013 року - підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч.ч. 2, 3 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги положення ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позивачем позовних вимог та визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС Донецької області № 917 від 19 квітня 2013 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за особисту недисциплінованість, порушення вимог ст. ст. 6, 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, що виразилось у не проведенні належної перевірки наявної інформації про незаконний обіг вогнепальної зброї, вибухових речовин та набоїв, оперуповноваженого УКР ГУМВС в області каптана міліції.

Щодо позовних вимог позивача про поновлення його на займаній посаді оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї та вибухівки управління карного розшуку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 21 червня 2013 року та стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь позивача кошти у розмірі середнього заробітку за увесь час судового розгляду до дня поновлення на службі на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї та вибухівки управління карного розшуку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, висновок суду щодо незаконності прийнятих відповідачем наказів про звільнення позивача, беручи до уваги приписи п. 24 Положення № 114, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення його на посаді та стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на його користь коштів у розмірі середнього заробітку за увесь час судового розгляду (грошового забезпечення за час вимушеного прогулу).

Згідно абз. 1, 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Враховуючи, що загальне число робочих днів у квітні та травні 2013 року відповідно до Листа Мінсоцполітики України від 21 серпня 2012 року № 9050/0/14-12/13 складає 41 день (22 робочих днів у квітні та 19 робочих днів у травні 2013 року), середньомісячне число робочих днів за останні два календарних місяців, що передували місяцю звільнення позивача, складає 20,5 днів (41 : 2).

Середній заробіток (грошове забезпечення) позивача згідно довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 12 вересня 2013 року № 133/509 (а.с. 123) за квітень-травень 2013 року (останні 2 місяці перед звільненням), становив 2 874,38 грн (5 748,76 грн : 2).

Середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 на момент звільнення з органів внутрішніх справ (21 червня 2013 року) за один день склало 140,21 грн: 2 874,38 грн (середньомісячне грошове забезпечення за квітень та травень 2013 року) : 20,5 (середньомісячне число робочих днів за останні два календарних місяців, що передували звільненню позивача).

Період вимушеного прогулу позивача з 25 червня 2013 року (перший робочий день після звільнення позивача) по 19 вересня 2013 року (дата прийняття судом рішення про поновлення на посаді) складає (з врахуванням Листа Мінсоцполітики України від 21 серпня 2012 року № 9050/0/14-12/13) складає 61 робочий день.

Таким чином, за час вимушеного прогулу за період з 22 червня 2013 року по 19 вересня 2013 року (включно) з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 8 552,81 грн (140,21 грн * 61 день).

Відповідно пп. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та постанови про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 -154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 917 від 19 квітня 2013 в частині звільнення капітану міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України.

Визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 179 л/с від 21 червня 2013 в частині звільнення капітану міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України.

Поновити капітана міліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї та вибухівки УКР ГУМВС області з 22 червня 2013 року.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 08592158) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток - середній розмір грошового забезпечення за період вимушеного прогулу в розмірі 8 552,81 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн 81 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 34 (тридцять чотири) грн 41 коп.

Постанова в частині поновлення капітана міліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї та вибухівки УКР ГУМВС та стягнення на його користь середнього заробітку (грошового забезпечення) за один місяць в розмірі 2 874,38 грн підлягає негайному виконанню.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені в судовому засіданні 19 вересня 2013 року в присутності позивача та представника відповідача.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 24 вересня 2013 року.

Суддя Волгіна Н.П.