Постанова № 33706602, 16.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 р. Справа №805/10117/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-20

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Ступар Ю.О., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-АГРО» с. Бересток

до відповідача: Констянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

про: скасування податкового повідомлення - рішення № 0001441501-3815 від 27.06.2013 року про стягнення податку на додану вартість та штрафних санкцій в розмірі 69693 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Бєлічко С.С. - за довір.

від відповідача: не з»явився

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-АГРО» с. Бересток, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Констянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001441501-3815 від 27.06.2013 року про стягнення податку на додану вартість та штрафних санкцій в розмірі 69693 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що при декларуванні податку на додану вартість за квітень 2013 р., позивачем в розділі ІІ реєстру податкових накладних була зроблена помилка, а саме, замість дати податкової накладної № 34 від 28.02.2013 р. по контракту ТОВ «Аграрний дім Геліос» сума ПДВ 46461,53 грн. була вказана дата 28.03.2013 р. Позивач вважає, що ним не порушено вимоги п. 4 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, а зроблено механічну помилку, яка може бути виправлена в розділі ІІ реєстру податкових накладних за червень 2013 р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечу, посилаючись на те, що, під час проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2013 р. встановлено, що згідно розділу ІІ «Податковий кредит» додатку 5 «Розшифровки податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстру виданих та отриманих податкових накладних підприємством до складу податкового кредиту квітня 2013 р. включено по контрагенту ТОВ «Аграрний дім Геліос» ПДВ в сумі 46461,53 грн. на підставі податкової накладної № 34 від 28.03.2013 р. дата отримання 01.04.2013 р., яка контрагентом ТОВ «Аграрний дім Геліос» в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована, що підтверджується даними АІС «Архів електронної звітності». Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Таким чином висновок акту перевірки щодо порушення ТОВ «КОНСТАНТА-АГРО» п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за квітень 2013 р. на суму 46461,53 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет на 46461,53 грн. є правомірним.

Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-АГРО» с. Бересток є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за № 30947526 та є платником податку на додану вартість.

18.05.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-АГРО» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 р. за № 9028880010. Декларація з ПДВ за квітень 2013 р. подана разом з додатками, а саме: розрахунок коригування сум податку на додану вартість, розшифровка податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

14.06.2013 р. Костянтинівською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2013 р., за результатами якої складено Акт № 663/15-2-30947526. Актом перевірки встановлено порушення п. 201.10 ст. 201, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, ТОВ «КОНСТАНТА-АГРО» занижено суму податку на додану вартість , яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет по декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 р. в розмірі 46462 грн. Акт перевірки отриманий позивачем 18.06.2013 р. та зареєстрований за вхідним номером 304/4.

27.06.2013 р. податковим органом за результатами проведення перевірки складено податкове повідомлення - рішення № 0001441501-3815 яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 69693 грн. з яких 46462 грн. основний платіж, 23231 грн. штрафна (фінансова санкція). Податкове повідомлення - рішення отримано позивачем 05.07.2013 р. та зареєстроване за вхідним номером 343/01.

09.07.2013 р. позивачем подані відповідачу заперечення на Акт камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 14.06.2013 р. № 663/15-2-30947526. Зазначені заперечення були залишені без розгляду в зв»язку з закінченням встановлених строків для надання таких заперечень про що повідомлено позивача листом № 224/10/15-113 від 16.07.2013 р.

Не погоджуючись з податковим повідомленням рішенням позивач просить його скасувати в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За даними декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 р. ТОВ «КОНСТАНТА-АГРО» задекларовано податкові зобов»язання в сумі 2183558 грн., податковий кредит в сумі 2132936 грн., сума ПДВ до сплати 50622 грн. Згідно розділу ІІ «податковий кредит» додатку 5 «Розшифровки податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстру виданих та отриманих податкових накладних підприємством до складу податкового кредиту квітня 2013 р. включено по контрагенту ТОВ «Аграрний дім Геліос» (ІПН 381586520310) ПДВ в сумі 46461,53 грн. на підставі податкової накладної № 34 від 28.03.2013 р. дата отримання 01.04.2013 р., яка контрагентом ТОВ «Аграрний дім Геліос» в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована.

Як вбачається з матеріалів справи та не є спірним між сторонами між Товариством з обмеженою відповідальність «Аграрний дім Геліос» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-АГРО» (виконавець) укладений договір про надання послуг № 03 від 31.01.2013 р. Предметом даного договору є послуги з переробки зернових культур, зберіганню та відпуску продуктів їх переробки.

Також між Товариством з обмеженою відповідальність «Аграрний дім Геліос» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-АГРО» (покупець) укладений договір поставки № 13/18 від 31.01.2013 р. Предметом даного договору є зернові культури а також продукти переробки зерна.

На виконання господарських правовідносин продавцем Товариством з обмеженою відповідальність «Аграрний дім Геліос» 28.02.2013 р. на ім»я покупця Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-АГРО» була виписана податкова накладна № 34 на загальну суму 278769,20 грн. з якої сума ПДВ 46461,53 грн. Як зазначає позивач, зазначена податкова накладна отримана ним 01.04.2013 р. та включена до складу податкового кредиту в квітня 2013 р., але з помилковим зазначена дата видачі накладної 28.03.2013 р.

Пунктом 16. 1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності визначені ст. 44 ПК України, а саме пунктами 44.1 та 44.2 цієї статті передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Статтею 47 ПК України передбачено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить; фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом; податкові агенти.

Позивачем самостійно визначено суму податкового кредиту з включенням суми ПДВ в розмірі 46461,53 грн. на підставі податкової накладної № 34 від 28.03.2013 р. яка не зареєстрована в реєстрі податкових накладних

Відповідно до ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем включено до складку податкового кредиту суму ПДВ 46461,53 грн., на підставі податкової накладної яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, в зв»язку з чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України, завищено податковий кредит за квітень 2013 р. в сумі 46461,53 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет на 46462 грн.

Вищезазначене порушення було виявлено податковим органом під час проведення камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача, з уточнюючим розрахунком до поданої ним раніше податкової декларації за відповідний звітний (податковий) період з податку на додану вартість, до проведення перевірки контролюючим органом.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В зв»язку з вищевикладеним суд вважає що податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення яким збільшено суму грошового зобов»яання в розмірі та застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 50 відсотків від суми нарахованого податкового зобов»язання, оскільки до позивача вже застосовувалася штрафна (фінансова) санкція податковим повідомленням - рішенням № 0000032201 від 19.03.2013 р. за порушення абз. 4 п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Щодо посилання позивача на порушення строків, щодо надання заперечень на акт перевірки та прийняття податкового повідомлення - рішення, а саме відповідно до на п.п. 102.6.1 та п.п. 102.7.2 ст. 102 ПК України граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків перебував за межами України. Дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Суд зазначає наступне Акт перевірки № 663/15-2-30947526 від 14.06.2013 р. отримано позивачем 18.06.2013 р., заперечення на Акт перевірки були надані відповідачу 09.07.2013 р. У період з 17.06.2013 р. по 02.07.2013 р. головний бухгалтер позивача ОСОБА_2 перебувала у відпустці, а саме з 15.06.2013 р. по 29.06.2013 р. була за межами території України, що підтверджується копією закордонного паспорту. Податкове повідомлення - рішення прийняте 27.06.2013 р. отримано позивачем 03.07.2013 р.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що він звертався в продовж строку з 18.06.2013 р. по 02.07.2013 р. у період знаходження головного бухгалтера у відпустці до податкового органу з письмовим запитом про продовження керівником контролюючого органу (його заступником) строків для надання заперечення на Акт перевірки якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність, якщо посадова особа платник податків протягом зазначених строків перебував за межами України.

Щодо посилання позивача на те, що податкову накладну № 34 від 28.03.2013 р. було виправлено методом «сторно» 18.07.2013 р. на податкову накладну № 34 від 28.02.2013 р., що відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за червень 2013 р., суд зазначає, що виправлення було зроблено після проведення податковим органом перевірки та виявленням порушення.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено. що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято податковим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

В зв»язку з чим у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-АГРО» с. Бересток до Констянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001441501-3815 від 27.06.2013 року про стягнення податку на додану вартість та штрафних санкцій в розмірі 69693 грн. суд відмовляє.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-АГРО» с. Бересток до Констянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001441501-3815 від 27.06.2013 року про стягнення податку на додану вартість та штрафних санкцій в розмірі 69693 грн. - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 16 вересня 2013 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2013 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.