Постанова № 33700488, 19.09.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року Справа № 901/2100/13 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воронцової Н.В.,

суддів Фенько Т.П.,

Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

представник позивача: Бєляєва Яна Сергіївна, довіреність №46 від 05.07.13р. -ТОВ "Рекламне агентство "Ренесанс";

представник відповідача: Іщенко Роман Анатолійович, довіреність № 08/1 від 16.08.13р. - ТОВ "Рекламне агенство "Озон";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Озон" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 15 серпня 2013 року у справі № 901/2100/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Озон" ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Озон" з вимогами визнати договір купівлі-продажу рекламного устаткування від 15.04.2013р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Озон", недійсним з моменту укладення, мотивуючи тим, що даний договір укладено колишнім директором підприємства Тюленевим М.Г. з порушенням норм законодавства та Статуту підприємства, з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки рішення щодо відчуження майна товариства на суму, що складає 50 % і більше відсотків майна товариства, приймається більшістю не менш як 3/4 голосів.

Рішенням господарського суду АР Крим від 15 серпня 2013 року у справі №901/2100/13 (суддя Башилашвілі О. І.) позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд зокрема виходив із того, що укладанню спірного договору про продаж рекламного обладнання, яке є внеском учасників у статутний фонд товариства, повинно передувати рішення загальних зборів учасників товариства про його відчуження і про зменшення статутного фонду, яке в даному випадку не приймалося. Відтак, суд пришов до висновку, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" підписуючи спірний договір вийшов за межі наданих йому Статутом товариства та законом повноважень.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Озон" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорюване рішення суду та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню норми статті 98 ЦК України, оскільки Статутом не передбачено жодних обмежень щодо укладення правочинів директором товариства та загальні збори учасників товариства не скликалися. Також, відповідач стверджує, що йому не було відомо, на час підписання спірного договору, про будь - які обмеження повноважень директора ТОВ "Рекламне агентство "Ренесанс", оскільки розділом 6 Статуту товариства директор мав повноваження на укладання усіх договорів, затвердження чи надання дозволу на укладання яких зборами учасників товариства, іншими положеннями Статуту не вимагалось.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Озон" прийнято до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Антонова І. В., судді Євдокімов І. В., Заплава Л. М.

Розпорядженням В. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2013 року, в зв'язку з відпусткою судді Антонової І. В. та відпусткою судді Євдокімова І. В. здійснено їх заміну у складі колегії суддів на суддю Воронцову Н. В. та суддю Котлярову О. Л. відповідно.

Головуючим суддею у справі №901/2100/13 призначено суддю Воронцову Н. В.

В судовому засіданні, 19 вересня 2013 року, позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції, оскільки відчуження майна товариства, що є внеском учасників до статутного фонду можливе лише за наявності відповідного рішення загальних зборів учасників товариства, адже саме учасники вправі розпоряджатися внесками до статутного фонду. Також, позивач стверджує про обізнаність відповідача щодо таких обмежень директора ТОВ "Рекламне агентство "Ренесанс", оскільки відповідач був ознайомлений із положеннями Статуту товариства та такі обмеження прямо передбачені ст. 98 ЦК України.

Відповідач наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні оспорюваного рішення суду першої інстанції, як такого що прийнято без з'ясування усіх обставин справи.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Тюленєв Кирило Георгійович з 26.12.2007р. був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренессанс", з часткою в статутному капіталі в розмірі 30 %. Також, до складу учасників входять Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Ренессанс" і Карнаух Павло Сергійович.

19.04.2013р. відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренессанс", про що свідчить протокол № 1.

Відповідно до зазначеного протоколу, участь в загальних зборах приймали: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Ренесанс" - директор

Солод М.Г. та Карнаух П.С. Також, на зборах був присутній Кунченко О.О., а запрошений для участі в загальних зборах Тюленєв Матвій Георгійович не з'явився.

Порядок денний визначений наступним:

1. Про фінансово-господарську діяльність Товариства у 2012 році та у першому кварталі 2013 року. 2. Про директора.

За результатами обговорення питань порядку денного, зборами ухвалено: визнати розгляд питання про фінансово-господарську діяльність Товариства у 2012 році та у першому кварталі 2013 року таким, що не відбувся у зв'язку з неявкою директора товариства Тюленєва Матвія Георгійовича; внести зміни до порядку денного, доповнивши питанням

№ 2 "Про директора".

Результатом загальних зборів стало прийняття рішення про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" Тюленєва М.Г. та призначення нового директора - Кунченко О.О.

За твердженням позивача, 22.04.2013р. на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Озон" надійшли грошові кошти в сумі 45 000,00 грн.

Вважаючи, що дані грошові кошти Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Озон" перераховані позивачеві помилково, оскільки будь-яких договірних відносин між сторонами не існує, останній за платіжним дорученням №727 від 08.05.2013р. перерахував 45 000,00грн. відповідачеві, як повернення помилково перерахованих коштів, про що зазначено в призначенні платежу.

В подальшому, позивачеві стало відомо про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Озон" (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу рекламного обладнання від 15 квітня 2013 року.

Предметом даного договору є те, що продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити належний продавцю на праві власності товар згідно специфікації.

Специфікація викладена в п.1.1 договору та являє собою перелік рекламних носіїв у кількості 40 штук із зазначенням місць розташування та технічних характеристик.

Згідно пункту 2.1 цього договору ціна товару складає 270 000,00 грн.

Порядок розрахунків визначений сторонами в пункті 2.2 договору, так, покупець здійснює оплату товару у наступному порядку:

- 10% ціни товару - в якості передоплати, протягом 10-ти днів з моменту укладення даного договору;

- 70000,00грн. - до 01.08.2013;

- 50000,00грн. - до 01.10.2013;

- 50000,00грн. - до 01.12.2013;

- 50000,00грн. - до 01.02.2014;

- 20000,00грн. - до 01.04.2014.

Розділом 3 договору сторони узгодили строки та порядок передачі товару, зокрема згідно п. 3.3 договору, датою передачі вважається дата підписання сторонами акту прийому-передачі.

Даний договір набирає сили з моменту підписання його обома сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2013р. за актом прийому - передачі, продавець передав, а покупець прийняв товар, який є предметом договору купівлі-продажу рекламного обладнання від 15.04.2013р.

Дослідивши примірник наданого у матеріали справи договору та акту прийому-передачі, судом встановлено, що їх від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" підписано директором М.Г. Тюленевим та підпис скріплено печаткою підприємства.

Позивач, вважаючи, що договір купівлі-продажу рекламного обладнання від 15.04.2013р. є незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним, звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Озон" з вимогами визнати договір купівлі-продажу рекламного обладнання від 15.04.2013р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Озон", недійсним з моменту укладення.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Предметом спору по вказаній справі є матеріально-правові вимоги позивача про визнання недійсним договору, а отже до предмету доказування входить встановлення наявності чи відсутності обставин, які є підставами для визнання його недійсним, а саме щодо повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" .

Так, як на підставу визнання недійсним договору купівлі-продажу, позивач посилається на те, що спірний договір укладено колишнім директором підприємства Тюленевим М.Г. з порушенням норм законодавства та Статуту підприємства, з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки рішення щодо відчуження майна товариства на суму, що складає 50 % і більше відсотків майна товариства, приймається більшістю не менш як 3/4 голосів.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Розділом 6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренессанс", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 26.12.2007р. оформленого протоколом №1 та який 11.03.2008р. пройшов державну реєстрацію, визначено органи управління товариством і їх посадові особи (а. с. 16, том 1).

Так, пунктом 6.17 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" обумовлені межі повноважень директора підприємства, зокрема, виконавчим органом товариства є директор, що здійснює керівництво поточною діяльністю товариства. Директор призначається і звільняється з посади зборами учасників товариства. Директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, які віднесені до виняткової компетенції зборів учасників. Директор підзвітний зборам учасників і організовує виконання його рішень. Директор не має права приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Директор має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства, зокрема, відкривати і закривати рахунки в кредитних установах, укладати договори, включаючи трудові, давати вказівки, обов'язкові для всіх працівників товариства, підписувати документи товариства, видавати в межах своєї компетенції накази, видавати довіреності, представляти товариство в усіх підприємствах, в установах і організаціях.

Проте, пункт 6.3 Статуту визначає питання, що відносяться до виняткової компетенції загальних зборів учасників, у тому числі і б) внесення змін в статут товариства, зміна розміру його статутного капіталу, що повністю кореспондується з нормами статті 145 Цивільного кодексу України.

Також, згідно п. 6.14 Статуту, рішення зборів приймаються шляхом голосування. Рішення з питань, позначених у пунктах а), б) (внесення змін в статут товариства, зміна розміру його статутного капіталу), з), п. 6.3 статуту, вважаються прийнятими, якщо за них проголосували учасники, які володіють в сукупності більш ніж 50% загальної кількості голосів учасників товариства. Рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як ѕ голосів, якщо інше не встановлено законом.

Дані положення кореспондуються з нормами статті 98 Цивільного кодексу України.

Таким чином, діючим законодавством та положеннями Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренессанс" передбачено, що вирішення питань про відчуження майна товариства та зменшення розміру статутного капіталу відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, та відповідне рішення загальних зборів повинно перебувати факту здійснення правочину, який направлений на зміну розміру статутного капіталу товариства.

Разом з тим, судова колегія ще раз наголошує на тому, що пункт 6.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренессанс" відносить до виняткової компетенції загальних зборів учасників товариства питання саме про зміну розміру статного капіталу товариства, тобто мається на увазі будь - яка зміна, чи то збільшення чи то зменшення, а тому є безпідставними посилання відповідача на те, що питання про зменшення статутного капіталу товариства вирішується загальними зборами товариства вже після настання факту такого зменшення за результатами фінансового року.

Згідно п. 5 ст. 144 ЦК України, зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Стаття 52 Закону України "Про господарські товариства" передбачає, що зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку. Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

Позивач, посилаючись на норми статті 56 Закону України "Про господарські товариства", яка передбачає, що рішення товариства з обмеженою відповідальністю про зменшення його статутного капіталу набирає чинності не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку, виключає можливість укладення 15.04.2013 року спірного договору, оскільки таке рішення, щодо зменшення розміру статутного капіталу товариства, у зв'язку з відчуження майна, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, мало б бути затверджено загальними зборами товариства не пізніше 15.01.2013р., однак такі збори не відбувались.

Як підставно встановлено місцевим господарським судом та вбачається із матеріалів справи (пункт 1.1 Статуту), Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренессанс" утворилось внаслідок реорганізації ТОВ "Агентство нерухомості "Ренессанс"шляхом виділення.

Згідно даних розподільчого балансу, затвердженого протоколом зборів учасників ТОВ "Агентство нерухомості "Ренессанс" від 18.12.2007р., статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренессанс" сформований за рахунок майна вкладів учасників.

Так, згідно розподільчого балансу товариства до статного капіталу в якості внеску були внесенні лише 11 рекламних конструкцій на суму 195 560,00 грн. та його розмір не змінювався на дату укладання спірного договору (а. с. 25, том 1).

Пункт 4.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренессанс" містить повний перелік внесків учасників товариства.

За договором купівлі-продажу рекламного обладнання, продавець передав, а покупець прийняв окрім рекламного обладнання, що є основними фондами Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренессанс", рекламне обладнання, що внесено учасниками товариства в якості внесків у статутний капітал товариства, що становить 270 000, 00 грн.

Слід зазначити, що в число проданих рекламних конструкцій за спірним договором увійшли і рекламні конструкції які є внеском у статутний капітал товариства, що підтверджується наявними в матеріалах справи інвентарними картками (а. с. 1-134, том 2).

Таким чином, предмет договору становить 50 і більше відсотків майна товариства, що звичайно тягне наслідок зменшення статутного капіталу. Тому доводи відповідача щодо реалізованого права директора підприємства на укладення договорів, яке не зачіпає ні статутного фонду товариства, а ні становить 50 і більше відсотків майна товариства, місцевим господарським судом підставно не взято до уваги.

Відповідно до п. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами (ст. 62 ЗУ "Про господарські товариства").

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" перевищив, при укладанні спірного договору, надані йому Статутом товариства та Законом повноваження, оскільки вирішення питання щодо зміни статутного капіталу товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів.

Крім того, судова колегія зазначає про факт обізнаності відповідача із такими обмеженнями повноваження директора товариства, які закріпленні в Статуті товариства, оскільки при укладання спірного договору, директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" діяв на підставі Статут, що прямо закріплено в преамбулі спірного договору.

Також, в матеріалах справи наявна копія електронного листа ТОВ "Рекламне агентство "Озон" на поштову електронну адресу позивача, в якому відповідач зазначає, що він перевірив повноваження директора ТОВ "Рекламне агентство "Ренесанс" на дату підписання спірного договору на підставі наданих йому документів - оригіналу Статуту товариства, рішення загальних зборів учасників товариства оформленого протоколом №1 від 26.12.2007р., довідки статистики та інше (а. с. 119, том 1), що відповідачем не заперечується.

Тобто, відповідачу були представлені відповідні документи, зокрема Статут товариства, в якому чітко визначені обмеження повноважень директора товариства, а його неуважність щодо ознайомлення із його текстом не може свідчити про те, що він не знав і не міг про них дізнатися, що в свою чергу виключає можливість застосування норм ч. 3 ст. 92 ЦК України.

Стаття 241 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Проте, позивач факт вчинення будь-яких дій, направлених на схвалення спірного правочину заперечує, протилежне суду не доведено.

За таких обставин, з урахуванням встановлених обставин справи щодо перевищення наданих повноважень виконавчим органом товариства позивача, зважаючи на оспорювання факту вчинення правочину позивачем, судова колегія вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу рекламного обладнання від 15.04.2013р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Озон", недійсним з моменту укладення, підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення господарського суду першої інстанції у справі відповідає встановленим фактичним обставинам, прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак передбачені законом підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Озон" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2013 року у справі №901/2100/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Воронцова

Судді Т.П. Фенько

О.Л. Котлярова