Рішення № 33700089, 10.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13135/13 10.09.13

За позовом корпорації «Пневмотек»

до приватного акціонерного товариства «Піастрелла»

про стягнення 89 933,14 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Сергійчик А.О.(за довіреністю)

від відповідача Лисицька А.В. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Корпорація «Пневмотек» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Піастрелла» про стягнення 89 933,14 грн., а саме: 81 414,71 грн. основного боргу, 6 089,37 грн. пені та 2 429,06 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар, поставлений за договором купівлі-продажу № 121011 від 12.10.2011 р.

Ухвалою суду від 11.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/13135/13 та призначено розгляд останньої на 25.07.2013 р.

У вказане судове засідання представник відповідача не з'явився, передавши клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи.

22.08.2013 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляд справи у зв'язку з щорічною відпусткою представника останнього.

У наступному судовому засіданні представник позивача надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Розгляд справи було відкладено на 10.09.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача надав письмові пояснення, у яких визнано заборгованість, а також викладено клопотання про зменшення розміру пені до 1000 грн. та відстрочення виконання рішення суду.

Позивач заперечив проти задоволення клопотання відповідача.

Клопотання відповідача судом відхилено з підстав, наведених нижче.

У судовому засіданні 10.09.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

12.10.2011 р. між корпорацією «Пневмотек» (продавцем) та приватним акціонерним товариством «Піастрелла» (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №121011 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується поставити та передати у повну господарську власність покупця пневматичні засоби автоматизації (далі - товар) по номенклатурі в кількості та за цінами, вказаними в додатку, який є невід'ємною частиною даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору.

Пунктом 3.1 встановлено, що ціна за товар, який постачається, вказується по позиціях в кожній видатковій накладній згідно з цим Договором.

Згідно з п. 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 23.03.2012 р.) розрахунок за партію товару здійснюється у національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів від дати передачі товару у власність покупця на підставі видаткової накладної наданої постачальником при відвантаженні кожної окремої партії товару.

Продавцем на виконання умов Договору було поставлено покупцю товар на суму 161 414,71 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, наданими в матеріали справи.

Покупець свої обов'язки по оплаті за товар виконав частково в розмірі 80 000,00 грн., залишивши за собою заборгованість в розмірі 81 414,71 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 81 414,71 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата за придбаний товар.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 81 414,71 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 6 089,37 грн. пені та 2 429,06 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення встановлених термінів оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,3% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Сумарний розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла на той період за який сплачується пеня.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зробив перерахунок та встановив, що до стягнення підлягає 6 089,37 грн. пені та 2 429,06 грн. трьох процентів річних за розрахунком позивача, який є вірним.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та відстрочення судом відхилено з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Факт настання кризових явищ у економіці, а також тяжкий фінансовий стан відповідача не є достатніми підставами для зменшення розміру неустойки у спірних відносинах в розумінні статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України.

Оскільки, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, а не обов'язок зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, і даних виняткових обставин відповідачем не наведено, клопотання останнього не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Також суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення суду за клопотанням відповідача, оскільки останнім не надано належних доказів винятковості обставин як того вимагає стаття 121 ГПК України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Піастрелла» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код 33293530) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь корпорації «Пневмотек» (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 23-А, оф. 2, код 31780136) 81 414 (вісімдесят одну тисячу чотириста чотирнадцять) грн. 71 коп. основного боргу, 2 429 (дві тисячі чотириста двадцять дев'ять) грн. 06 коп. трьох процентів річних, 6 089 (шість тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 37 коп. пені та 1 798 (одну тисячу сімсот дев'яносто вісім) грн. 67 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 24.09.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова