Рішення № 33700039, 23.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5006/25/130пд/2012 23.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня "Новий світ"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

про тлумачення умов договору

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Калінніков О.В. за довіреністю б/н від 01.08.2013 р.

від відповідача: Антонюк А.О. за довіреністю № 542 від 22.11.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.10.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Друкарня "Новий світ" (позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (відповідач) про тлумачення змісту підпункту "е" пункту 12 Договору добровільного страхування нерухомого майна № GA.251.9922536.20263 від 02.03.2012 р.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5006/25/130пд/2012.

Підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стала відмова відповідача у задоволенні заяви позивача про виплату страхового відшкодування з підстав того, що причини пожежі, викладені у Технічному висновку з причин пожежі, що сталася 12.04.2012 р. на дільниці флексодруку в будівлі цеху м'якого пакунку ТОВ "Друкарня "Новий світ", за адресою: м. Донецьк, Кіровський район, вул. Адигейська, 14-А, який був складений фахівцями Дослідно-випробувальної лабораторії УЗД ГУ ДІТБ у Донецькій області від 17.04.2012 р., полягають в порушенні технологічного процесу роботи пресу обладнання флексографічного друку та підпадають під дію підпункту "е" пункту 12 Договору страхування, а саме: є порушенням страхувальником Правил протипожежної безпеки та експлуатаційних норм, та стало причиною для відмови у виплаті страхового відшкодування. Проте, позивач, розуміючи підпункт "е" пункту 12 Договору таким чином, що причиною для відмови у виплаті страхового відшкодування є порушення страхувальником Правил протипожежної безпеки, затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 126 від 19.10.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 та експлуатаційних норм при здійсненні господарської діяльності і використанні застрахованого майна, не погодився із відмовою відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.11.2012 р. у справі № 5006/25/130пд/2012 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про передачу даної справи на розгляд до Господарського суду міста Києва за підсудністю, з підстав того, що спір про тлумачення окремих умов спірного договору, що виник під час виконання Договору, підвідомчий господарським судам та може розглядатися у Господарському суді Донецької області, до якого звернулася одна із сторін Договору.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.12.2012 р. у справі № 5006/25/130пд/2012 (суддя Зекунов Е.В.) позов задоволено; розтлумачено підпункт "е" пункту 12 Договору добровільного страхування нерухомого майна № GA.251.9922536.20263 від 02.03.2012 наступним чином: "Причиною для відмови у виплаті страхового відшкодування є порушення страхувальником Правил пожежної безпеки, затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 126 від 19 жовтня 2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009 та порушення страхувальником експлуатаційних норм при володінні, користуванні і розпорядженні застрахованим майном, зазначеним у договорі та переданого страхувальником в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" за Договором іпотеки від 23.02.2011 за № 2, який укладений в забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання кредиту № 150/018- КГЗ від 23 лютого 2011 року, що був укладений між вигодонабувачем та TOB "Друкарня "Новий світ".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2013 р., з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.04.2013 р., у справі № 5006/25/130пд/2012 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Зубченко І.В., суддів Марченко O.A., Татенко В.М.), рішення Господарського суду Донецької області від 13.12.2012 р. скасовано, справу повернуто до Господарського суду Донецької області для виконання ним ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Друкарня "Новий світ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2013 у справі № 5006/25/130пд/2012 скасувати, рішення Господарського суду Донецької області від 13.12.2012 у цій справі залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2013 р. у справі № 5006/25/130пд/2012 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Т.Козир, суддів Л.Гольцова, Л.Іванова) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня "Новий світ" залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2013 р. у справі № 5006/25/130пд/2012 залишено без змін.

12.07.2013 р. відділом діловодства Господарського суду міста Києва відповідно до супровідного листа Господарського суду Донецької області від 01.07.2013 р. одержано справу № 5006/25/130пд/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня "Новий світ" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про тлумачення змісту договору для розгляду даної справи за територіальною підсудністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 р. справу № 5006/25/130пд/2012 прийнято до провадження судді Гумеги О.В. та призначено розгляд справи на 05.09.2013 р. о 15:00 год.

05.09.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: письмових пояснень від 03.09.2013 р.; оригіналу виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача; оригіналу витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача: довідки позивача від 04.09.2013 р. та Правил пожежної безпеки, затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 126 від 19.10.2004 р. Клопотання судом задоволене, подані документи долучені до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 05.09.2013 р., представник позивача з'явився, надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.09.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 16.07.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2013 р. подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене і передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи клопотання позивача про продовження строку вирішення спору та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд прийшов до висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 23.09.2013 об 11:40 год.

В судове засідання, призначене на 23.09.2013 р., з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.09.2013 р. подав відзив на позовну заяву по справі № 5006/25/130пд/2012 та додатковий відзив на позовну заяву по справі № 5006/25/130пд/2012, відповідних до яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Подані представником відповідача відзив та додатковий відзив на позовну заяву були передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні 23.09.2013 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав з урахуванням наданих суду пояснень стосовно тлумачення змісту підпункту "е" пункту 12 Договору добровільного страхування нерухомого майна № GA.251.9922536.20263 від 02 березня 2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.09.2013 р. усно заперечував стосовно заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та додатковому відзиві на позовну заяву.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.09.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.03.2012 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (Страховик, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Друкарня "Новий світ" (Страхувальник, позивач) було укладено Договір добровільного страхування нерухомого майна № GA.251.9922536.20263 (далі - Договір або Договір страхування).

Предметом вказаного Договору, відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Договору, є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законам України і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (далі - Застрахованим майном), зазначеним у Договорі та переданим Страхувальником в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" (далі - Вигодонабувач) за Договором іпотеки від 23.02.2011 № 2, який укладений в забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання кредиту № 150/018-КГЗ від 23.02.2011 р. (далі - Кредитний договір), що був укладений між Вигодонабувачем та ТОВ "Друкарня "Новий світ".

Відповідно до підпункту 2.1 пункту Договору встановлено, що строк співпраці Страховика та Страхувальника за Договором встановлюється, починаючи із дати укладення цього Договору до закінчення дії Кредитного договору, а саме: з 03.03.2012 р. до 02.03.2013 р. В межах строку співпраці за Договором страхування встановлюються строки дії Договору страхування. Строк дії кожного періоду Договору страхування один рік. У виключних випадках строк страхування може бути іншим.

Згідно п.п. 9.4 п. 9 Договору строк дії Договору з 03.03.2012 р. по 02.03.2013 р.

За умовами пунктів 3, 4 Договору застрахованим є майно, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Адигейська, 14а, до якого входять: будівля поліграфічного виробництва та виробництва м'якої поліетиленової упаковки; цех металізації, прохідна, сараї, замощення, огородження та інше згідно Договору іпотеки № 2 від 23.02.2011 р., оціночна ринкова вартість застрахованого майна - 10346700,00 грн.

Підпунктом 5.1 пункту 5 Договору визначено, що Страховим випадком є пошкодження, втрата або загибель застрахованого майна під час дії Договору страхування внаслідок наступних подій: - "Вогонь", "Стихійні явища", "Протиправні дії третіх осіб", "Транспортна шкода", "Вода".

Підпунктом "е" пункту 12 Договору передбачено, що причиною для відмови у виплаті страхового відшкодування є порушення Страхувальником Правил протипожежної безпеки та експлуатаційних норм.

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2012 р. на ділянці флексодруку в будівлі цеху м'якої поліетиленової упаковки ТОВ "Друкарня "Новий світ", яка розташована за адресою: місто Донецьк, Кіровський район, вул. Адигейська, 14а виникла пожежа.

Згідно Технічного висновку Дослідно-випробувальної лабораторії УЗД ГУ ДІТБ у Донецькій області від 17.04.2012, пожежа виникла безпосередньо під час виконання флексографічного друку, та передувала пожежі автоматична зупинка пресу, що вказує на порушення технологічного процесу (далі - Технічний висновок).

У зв'язку з настанням страхового випадку, позивач відповідно до умов Договору страхування звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.

Натомість, відповідач листом № 4917-31 від 03.09.2012 р. відмовив у задоволенні заяви позивача про виплату страхового відшкодування, з підстав того, що причини пожежі, викладені у Технічному висновку, полягають в порушенні технологічного процесу роботи пресу обладнання флексографічного друку та підпадають під дію підпункту "е" пункту 12 Договору страхування, а саме: є порушенням страхувальником Правил протипожежної безпеки та експлуатаційних норм, що стало причиною для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Позивач не погодився з відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування, оскільки вважає, що підпункт "е" пункту 12 Договору, викладений в редакції Договору "порушення Страхувальником Правил протипожежної безпеки та експлуатаційних норм" слід розуміти наступним чином: "порушення Страхувальником Правил протипожежної безпеки" як "недодержання та порушення Страхувальником при здійсненні господарської діяльності і використанні Застрахованого майна, нормативних приписів Правил протипожежної безпеки, затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 126 від 19 жовтня 2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009", "порушення експлуатаційних норм" як "одноразове або систематичне використання Застрахованого майна всупереч або з недодержанням технічних вимог, або використання не за цільовим призначенням" (стор. 3 позовної заяви - т. І, а.с. 4).

На думку позивача, відповідач, обґрунтовуючи відмову здійснити страхову виплату, ототожнив спірну умову Договору ("порушення Страхувальником Правил протипожежної безпеки та експлуатаційних норм") з поняттям "порушення технологічного процесу роботи пресу обладнання флексографічного друку", наведеним у Технологічному висновку. Таке довільне тлумачення відповідачем спірної умови Договору позивач вважає неточним та неправильним, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Під час розгляду спору Господарським судом міста Києва позивач подав письмові пояснення стосовно тлумачення змісту підпункту "е" пункту 12 Договору добровільного страхування нерухомого майна № GA.251.9922536.20263 від 02 березня 2012 року. Відповідно до наведених пояснень позивач вважає, що в підпункті "е" пункту 12 Договору порушенням Страхувальником Правил протипожежної безпеки є недодержання та порушення Страхувальником, при здійсненні господарської діяльності і використанні Застрахованого майна, нормативних приписів Правил пожежної безпеки, затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 126 від 19 жовтня 2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009. Позивач також вважає, що в розумінні підпункту "е" пункту 12 Договору порушення експлуатаційних норм це одноразове або систематичне використання Застрахованого майна всупереч або з недодержанням технічних вимог, або використання не за цільовим призначенням.

При цьому позивач зазначив, що оскільки порушення експлуатаційних норм не застрахованого майна (іншого майна), що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Адигейська, 14а та може використовуватись Страхувальником (позивачем) для певних виробничих цілей пов'язаних із специфікою діяльності Страхувальника, визначені як підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, за кожним із варіантів страхового захисту, пунктами 5.2, 5.2.2, 5.2.3, 5.2.5, 5.2.6, 6.1 Договору, то вимоги підпункту "е" пункту 12 цього договору встановлюють причину для відмови у виплаті страхового відшкодування пов'язану саме з порушенням страхувальником Правил протипожежної безпеки та експлуатаційних норм при володінні, користуванні і розпорядженні майном, застрахованим Договором страхування.

Відповідач під час розгляду спору Господарським судом міста Києва подав відзив на позовну заяву по справі № 5006/25/130пд/2012 та додатковий відзив на позовну заяву по справі № 5006/25/130пд/2012, відповідних до яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду наступне.

Відповідно до умов Договору страхування Застрахованим є майно, що знаходиться за адресою: місто Донецьк, вулиця Адигейська, 14 "а", до якого відносяться: будівля поліграфічного виробництва та виробництва м'якої поліетиленової упаковки; цех металізації, прохідна, сараї, замощення, огородження та інше майно згідно Договору іпотеки № 2 від 23.02.2011 р. Згідно Технологічного висновку було визначено, що причиною пожежі стало порушення технологічного процесу. Також, відповідно до Технологічного висновку горіння відбувалось у флексографічному друкарському пресі, який не відноситься до застрахованого майна. Відповідач вважає, що на території Застрахованого майна за спірним Договором може знаходитися інше майно, яке може використовуватися Страхувальником для певних виробничих цілей, пов'язаних із специфікою діяльності Страхувальника і неправильна експлуатація даного обладнання несе ризики завдання шкоди Застрахованому майну. Тому відповідач вважає, що під порушенням експлуатаційних норм розуміється будь-яке порушення при експлуатації виробу, починаючи з моменту вводу в експлуатацію і до його фактичного знищення.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши всі обставини справи та зміст Договору добровільного страхування нерухомого майна № GA.251.9922536.20263 від 02.03.2012 р., суд погоджується з обґрунтованими доводами позивача стосовно тлумачення спірної умови вказаного договору, тоді як доводи відповідача з цього приводу суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Друкарня "Новий світ", звернувся з позовом до суду про тлумачення змісту підпункту "е" пункту 12 Договору добровільного страхування нерухомого майна № GA.251.9922536.20263 від 02.03.2012 р., у зв'язку з наявністю розбіжностей в його розумінні між позивачем та відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна".

Підставою для тлумачення судом підпункту "е" пункту 12 Договору добровільного страхування нерухомого майна № GA.251.9922536.20263 від 02.03.2012 р. є наявність спору між сторонами даного Договору щодо змісту цього підпункту.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

За змістом частин 1, 2 статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений як стороною (сторонами), так і на вимогу однієї із сторін або обох сторін - судом, який може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Частинами 3, 4 статті 213 ЦК України передбачені правила тлумачення правочину, а саме:

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює існуючи умови угоди. Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін правочину суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього правочину без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення правочину можливе до початку виконання сторонами його умов.

3 огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 Цивільного кодексу України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при розгляді спору суд може ухвалити рішення про тлумачення змісту правочину лише на вимогу однієї або обох сторін правочину чи їх правонаступників (стаття 213 ЦК) в порядку позовного провадження.

Відповідно до пункту 3 Договору страхування Застрахованим є майно, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Адигейська, 14а.

В пункті 4 Договору страхування наведено опис застрахованого нерухомого майна: будівля поліграфічного виробництва та виробництва м'якої поліетиленової упаковки; цех металізації, прохідна, сарай, замощення, огородження та інше згідно з Договором іпотеки № 2 від 23.02.2011 р. (далі - Застраховане майно).

Підпунктом 5.1 пункту 5 Договору визначено, що Страховим випадком є пошкодження, втрата або загибель застрахованого майна під час дії Договору страхування внаслідок наступних подій: - "Вогонь", "Стихійні явища", "Протиправні дії третіх осіб", "Транспортна шкода", "Вода".

Зокрема, підпунктом 5.2 (4.) пункту 5 Договору визначені такі умови, що стосуються страхового захисту "Вогонь". Страховик не відшкодовує збиток, заподіяний майну в результаті наступних подій:

а) впливу на застраховане майно вогню або тепла з метою обробки, переробки або в інших цілях, а також майну, за допомогою якого або в якому вогонь або тепло спеціально створюється і яке спеціально призначене для його розведення, підтримки, поширення, передачі;

б) вибуху, що виникає у камері згоряння механізмів із двигунами внутрішнього згоряння;

в) порушення ізоляції електричного устаткування, короткого замикання, замикання в обмотці, замикання на корпус або на землю, -іскріння, виходу з ладу вимірювальних, регулюючих приладів і приладів, що забезпечують безпеку, якщо це не викликало та не призвело до пожежі. Якщо внаслідок зазначеного впливу електричного струму відбулася пожежа або вибух, то збиток, заподіяний майну Страхувальника в результаті пошкодження або знищення застрахованого майна, підлягає відшкодуванню, за винятком вартості знищеного або пошкодженого електричного устаткування, що з'явилося джерелом виникнення пожежі або вибуху;

г) влучення блискавки в електричні пристрої, якщо це не викликало та не призвело до пожежі;

д) дії вакууму або розрідженого газу;

е) використання, збереження або тимчасового розміщення в межах місця страхування газового устаткування й інших вибухонебезпечних предметів, матеріалів і речовин, що не є невід'ємною частиною інженерних комунікацій;

є) пошкодженням вогнем не через пожежу, а внаслідок обробки застрахованого майна вогнем, теплом або внаслідок іншого термічного впливу з метою їхньої переробки, наприклад: для сушення, варіння, прасування, копчення, жарки, гарячої обробки або плавлення металів і т. ін.;

ж) виникнення вогню через тління, підземний вогонь.

Крім того, пунктом 6 Договору встановлені виключення із страхових випадків і обмеження страхування. Так, підпунктом 6.1 пункту 6 Договору передбачено, що страховик не відшкодовує збитки, що сталися внаслідок:

а) всякого роду військових дій або військових заходів та їхніх наслідків, дій мін, торпед, бомб та інших знарядь війни; піратських дій, а також внаслідок терористичних дій, громадянської війни, громадських заворушень і страйків, конфіскації, реквізиції, арешту або знищення майна за вимогою військової або цивільної влади;

б) прямого або непрямого впливу атомного вибуху, радіації або радіоактивного зараження, пов'язаних із будь-яким застосуванням атомної енергії і використанням матеріалів, що розщеплюються;

в) ферментації;

г) зносу, корозії, окислювання, гниття й інших природних процесів, що притаманні застрахованому майну, а також пошкодження гризунами, комахами, цвіллю, грибком;

д) неготовності до експлуатації будинків і майна, що знаходиться в цих будинках;

е) використання та установки машин і устаткування при будівництві і монтажних роботах;

є) обвалу будівель або їх частин, якщо обвал не викликаний страховим випадком;

ж) крадіжки або розкрадання майна під час страхового випадку (іншого, ніж "Крадіжка", "Грабіж" або "Розбій") або безпосередньо після будь-якого страхового випадку;

з) фарбування, нанесення малюнків, написів (графіті та т.п.) та розміщенні на застрахованому майна рекламно - інформаційних матеріалів;

і) використання, збереження або тимчасового розміщення в межах місця страхування газового устаткування та інших вибухонебезпечних предметів, матеріалів і речовин, що не є невід'ємною частиною інженерних комунікацій місця страхування.

З системного аналізу умов Договору, а саме підпунктів 5.2, 5.2.2, 5.2.3, 5.2.5, 5.2.6, 6.1, вбачається, що саме змістом цих пунктів визначені підстави, які є причинами для відмови у виплаті страхового відшкодування, пов'язані з порушенням Страхувальником експлуатаційних норм не застрахованого майна (іншого майна), що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Адигейська, 14а, яке може використовуватися Страхувальником для певних виробничих цілей пов'язаних із специфікою діяльності Страхувальника.

Підпунктом "е" пункту 12 Договору передбачено, що причиною для відмови у виплаті страхового відшкодування є "порушення Страхувальником Правил протипожежної безпеки та експлуатаційних норм".

При цьому, наведений підпункт "е" пункту 12 Договору визначає та встановлює самостійну, індивідуальну для конкретного випадку причину для відмови Страховиком у виплаті страхового відшкодування.

Оскільки порушення експлуатаційних норм не застрахованого майна визначені як підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, за кожним із варіантів страхового захисту, підпунктами 5.2, 5.2.2, 5.2.3, 5.2.5, 5.2.6, 6.1 Договору, то суд дійшов висновку, що вимоги підпункту "е" пункту 12 Договору встановлюють причину для відмови у виплаті страхового відшкодування пов'язану саме з порушенням Страхувальником Правил протипожежної безпеки та експлуатаційних норм при володінні, користуванні і розпорядженні майном, застрахованим за Договором (будівлі поліграфічного виробництва та виробництва м'якої поліетиленової упаковки; цеху металізації, прохідної, сараю, замощення, огородження, що знаходиться за адресою: місто Донецьк, вулиця Адигейська, 14а).

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача щодо розуміння підпункту "е" пункту 12 Договору в частині "порушення експлуатаційних норм" як "одноразове або систематичне використання Застрахованого майна всупереч або без додержання технічних вимог (інструкцій до його застосування), або використання не за цільовим призначенням".

Щодо розуміння підпункту "е" пункту 12 Договору в частині "порушення Страхувальником правил Протипожежної безпеки", суд зазначає наступне.

Згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 126 від 19 жовтня 2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009, відповідно до положень Закону України "Про пожежну безпеку" (статті 4-7) Правила пожежної безпеки в Україні (далі - Правила) є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки, чинність яких поширюється на підприємства, установи, організації та інші об'єкти (будівлі, споруди, технологічні лінії тощо), а також житлові будинки, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд та транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах (абз. 2 ст. 1 Правил).

Враховуючи зазначене, підпункт "е" пункту 12 Договору в частині "порушення Страхувальником правил Протипожежної безпеки" підлягає тлумаченню як "порушення Страхувальником Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 126 від 19 жовтня 2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009".

Таким чином, дослідивши весь зміст Договору, здійснивши порівняння спірної частини (підпункту "е" пункту 12 Договору) зі змістом інших його частин (підпунктів 5.2, 5.2.2, 5.2.3, 5.2.5, 5.2.6, 6.1 Договору), взявши до уваги наміри сторін при укладенні Договору та мету його укладення, суд прийшов до висновку, що підпункт "е" пункту 12 Договору слід тлумачити наступним чином:

"Причиною для відмови у виплаті страхового відшкодування є порушення Страхувальником Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 126 від 19 жовтня 2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009, та порушення Страхувальником експлуатаційних норм, яким є одноразове або систематичне використання Застрахованого майна всупереч або без додержання технічних вимог (інструкцій до його застосування), або використання не за цільовим призначенням, при володінні, користуванні і розпорядженні Застрахованим майном, зазначеним у Договорі та переданим Страхувальником в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" (Вигодонабувач) за Договором іпотеки від 23.02.2011 за № 2, який укладений в забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання кредиту № 150/018- КГЗ від 23 лютого 2011 року, що був укладений між Вигодонабувачем та TOB "Друкарня "Новий світ".

Частиною 2 статті 49 ГПК України визначено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1073,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня "Новий світ" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про тлумачення змісту підпункту "е" пункту 12 Договору добровільного страхування нерухомого майна № GA.251.9922536.20263 від 02.03.2012 р. задовольнити.

2. Розтлумачити підпункт "е" пункту 12 Договору добровільного страхування нерухомого майна № GA.251.9922536.20263 від 02.03.2012 р. наступним чином: "Причиною для відмови у виплаті страхового відшкодування є порушення Страхувальником Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 126 від 19 жовтня 2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009, та порушення Страхувальником експлуатаційних норм, яким є одноразове або систематичне використання Застрахованого майна всупереч або без додержання технічних вимог (інструкцій до його застосування), або використання не за цільовим призначенням, при володінні, користуванні і розпорядженні Застрахованим майном, зазначеним у Договорі та переданим Страхувальником в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" (Вигодонабувач) за Договором іпотеки від 23.02.2011 за № 2, який укладений в забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання кредиту № 150/018- КГЗ від 23 лютого 2011 року, що був укладений між Вигодонабувачем та TOB "Друкарня "Новий світ".

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, вул. Артема, буд. 40; ідентифікаційний код 20782312), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня "Новий світ" (83005, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Пухова, буд. 2 "В"; ідентифікаційний код 21981901) 1073,00 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні 00 коп.) судового збору.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.09.2013 р.

Суддя Гумега О.В.